Практикум ГП остаточно

Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет імені Івана Франка



Юридичний факультет
Кафедра цивільного права та процесу






ПРАКТИКУМ
З ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА УКРАЇНИ

для студентів юридичного факультету


















Львів 2013

































Бек Ю.Б., Цікало В.І., Юркевич Ю.М.
Практикум з господарського права України. Для студентів юридичного факультету – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. – 2013. – 121 с.

Схвалено кафедрою цивільного права та процесу Львівського національного університету імені Івана Франка.
Протокол № 1 від 28 серпня 2013 року.

Друкується за рішенням видавничої комісії юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.


Авторські права застережені
Тема 1. Поняття і система курсу господарського права України.
Предмет правового регулювання у сфері господарювання. Господарські відносини.
Методи правового регулювання господарських відносин.
Місце господарського права в системі права України. Теорії господарського права та стан теоретичних дискусій щодо них.
Завдання і ситема курсу господарського права України.
Поняття та види господарської діяльності в Україні. Некомерційне господарювання.
Підприємництво як основна форма господарювання : поняття, ознаки. Право на підприємництво як майнове право.
Свобода та інші принципи підприємницької діяльності.
Межі свободи підприємницької діяльності (умови здійснення підприємництва).
Нормативний матеріал.
Конституція України.
Господарський кодекс України.
Цивільний кодекс України.
Податковий кодекс України.
Закон України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» від 21 вересня 1999 року // Відомості Верховної Ради. -1999. -№40. –ст.408.
Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 року // Урядовий кур'єр, 02.08.2000.
Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 року // Відомості Верховної Ради. -2004. -№9. –ст.79.
Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 6 вересня 2005 року // Урядовий кур’єр 05.10.2005.
Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року // Відомості Верховної Ради. -2006. -№31. –ст.268.
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року // Відомості Верховної Ради. -2007. -№29. –ст.389.
Закон України «Про депозитарну систему України» від 6 липня 2012 року // Голос України від 11.10.2012 № 191 (набрання чинності 11 жовтня 2013 року).
Закон України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року // Відомості Верховної Ради. -2008. -№50-51. –ст.384.
Проект Закону України «Про основні засади господарської діяльності» дата реєстрації 18.09.2008 р. // http://portal.rada.gov.ua
Інформаційний Лист ВГСУ № 01-8/211 від 07.04.2008 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» // Вісник господарського судочинства від 03.2008. - 2008 р., № 3, ст. 45.
Спеціальна література.
Бігняк О. Свобода підприємництва та її обмеження // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 5.
Васильєв Г., Мамутов В. Про Цивільний кодекс України // Голос України, 1996, 19 листопада.
Віхров О. Господарське право як навчальна дисципліна // Право України.–2006.–№12.
Віхров О. Організаційно-господарські правовідносини: загальне та особливе // Підприємництво, господарство і право. – 2007. - № 9.
Віхров О. Організаційно-господарські відносини як предмет правового регулювання // Право України. – 2010. - № 8.
Головатий С., Довгерт А. Новий Цивільний кодекс України - найпріоритетніший акт для реформування українського права // Урядовий кур`єр, 1996, 14 грудня.
Головатий С., Довгерт А. Троянський кінь для українського суспільства // Голос України, 1996, 17 грудня.
Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар / [Бек Ю.Б., Верес І.Я., Герц А.А. та ін.]; за ред. Коссака В.М. – К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2010. – 672с.
Знаменський Г. Наукоємність сучасного господарського права // Право України. – 2010. - № 8.
Козачук Микита. Види обмежень свободи підприємницької діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2011.– № 5.
Кодифікація приватного (цивільного) права України / За ред. проф. А. Довгерта. – К.: Український цент правничих студій, 2000. – 336с.
Коростей В. Господарське право: сучасність і перспективи // Право України.–2008.–№10.
Коростей В. Господарська норма права: теорія і практика // Право України.–2009.–№3.
Красовська А.В. Підприємництво як правова категорія: до визначення поняття // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2001. – №1.
Кузьмін Р.І., Кузьмін Р.Р. Співвідношення понять “підприємництво” та “господарська діяльність” // Право України. – 1999. - №5.
Лаптев В.В. О предпринимательском законодательстве // Государство и право. -1995. -№5.
Лаптев В.В. Хозяйственное право - право предпринимательской деятельности // Государство и право. -1993. -№1.
Мамутов В.К. Эволюция науки гражданского права и гражданских кодексов Украины // Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії і практики. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 29-30 квітня 2004 р., м. Харків. – К.: 2004. – С.763-771.
Мамутов В. Загальні проблеми науки господарського права на стику ХХ та ХХІ століть // Право України. – 2010. - № 8.
Поляков Віталій. Поняття й ознаки некомерційної діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2011.– № 6.
Прилуцький Р.Б. Принципи господарювання і модернізація господарського законодавства України на сучасному етапі розвитку // Вісник господарського судочинства. – 2011. - № 3.
Подцерковний О. Про перевірку висновків науки господарського права тенденціями розвитку господарського законодавства // Право України. – 2010. - № 8.
Саниахметова Н.А. Конституционное право на предпринимательсткую деятельность // Юридический вестник. –1996. -№1.
Саниахметова Н. Признаки предпринимательства // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – №8.
Селіванов В. Підприємництво в Україні: проблеми становлення та перспективи розвитку // Право України. –1995. - №7, 8.
Современные проблемы хозяйственного (предпринимательсткого) права // Государство и право. –1996. -№4.
Спасибо-Фатеева Инна. Тошнота (сатира) // Юридичний радник.– 2005.– №3.
Завдання 1. На підставі аналізу ст.ст. 1, 3 Господарського кодексу України визначіть коло суспільних відносин, що складають предмет господарського права.
Завдання 2. Проаналізуйте ч.6 ст. 3 та ст. 176 ГК України та встановіть правову природу організаційно-господарських відносин та їх суб’єктний склад.
Завдання 3. Проаналізуйте законодавче визначення господарської діяльності, що закріплене у ч.1 ст. 3 ГК України та розкрийте її ознаки, суб’єктний склад.
Завдання 4. Порівняйте зміст ч.7 ст. 3 та ст.ст. 55, 133, 138 ГК України в редакції до і після 04.02.2005 року, і визначіть правову природу та суб’єктний склад внутрішньогосподарських відносин.
Завдання 5. Чи існують (існували) приклади законодавчого закріплення такої ознаки підприємницької діяльності як «систематичність»?
Завдання 6. Розв’яжіть наступні тести.
1. Відповідно до Господарського кодексу України діяльність негосподарюючих суб’єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб’єктів господарювання є:
- господарським забезпеченням діяльності негосподарюючих суб’єктів;
- господарсько-виробничим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб’єктів;
- підприємницьким забезпеченням діяльності негосподарюючих суб’єктів;
- організаційно-господарським забезпеченням діяльності негосподарюючих суб’єктів;
- господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб’єктів;
2. Сферу господарських відносин становлять:
- господарсько-торговельні відносини;
- господарсько-виробничі відносини;
- господарсько-споживчі відносини;
- організовано-господарські відносини;
- органічно-господарські відносини.
3. До методів правового регулювання господарських відносин належать :
- метод пропозицій;
- метод владних велінь (приписів);
- метод владних рекомендацій;
- господарсько-правовий метод;
- метод порівняльного правознавства.
4. За метою здійснення господарська діяльність буває таких видів :
- виробнича;
- некомерційне господарювання;
- комерційне посередництво;
- виконання робіт та надання послуг;
- торговельна господарська діяльність
5. Ознакою підприємницької діяльності не вважається :
- економічна самостійність;
- невтручання державних та інших органів;
- систематичність;
- правомірність;
- ініціативність.
6. Ознакою підприємницької діяльності не вважається :
- наявність мети – отримання і розподіл прибутку;
- тривалий характер;
- систематичність;
- здійснення її на власний ризик;
- ініціативність.
7. Свобода підприємництва полягає у :
- вільному виборі видів підприємницької діяльності, не заборонених законом;
- вільному розпорядженні валютною виручкою;
- вільному нарахуванні та сплаті податків;
- вільному встановленні цін;
- вільному залученні природних ресурсів..
8. За замовленням Міністерства економіки України розробку Господарського кодексу було доручено робочій групі з провідних вчених та фахівців у сфері господарювання, яку очолили два співголови:
- від науковців – академік Мамутов В.К.;
- від науковців – професор Щербина В.С.;
- від науковців – доцент Беляневич О.А.;
- від науковців – професор Бобкова А.Г.;
- від науковців – професор Вінник О.М.
9. За замовленням Міністерства економіки України розробку Господарського кодексу було доручено робочій групі з провідних вчених та фахівців у сфері господарювання, яку очолили два співголови:
- від депутатського корпусу – народний депутат України Чорновіл Т.В.;
- від депутатського корпусу – народний депутат України Плющ І.С.;
- від депутатського корпусу – народний депутат України Єфремов О.Г.;
- від депутатського корпусу – народний депутат України Ландик В.І.;
- від депутатського корпусу – народний депутат України Бойко Ю.І.
10. Чинний Господарський кодекс України побудований за пандектною системою кодифікації і складається з:
- 8 розділів;
- 38 глав;
- 35 глав;
- 9 розділів;
- 13 розділів.
Задача 1. Засновники фондової біржі «Пайові цінні папери», яка була створена в організаційно-правовій формі акціонерного товариства, звернулися до Голови біржового комітету із вимогою провести загальні збори членів біржі з метою затвердження фінансових звітів за попередні роки.
На переконання членів біржі проведення загальних зборів є обов’язковою передумовою для виплати їм дивідендів з прибутку, який був отриманий біржею у попередньому фінансовому році. В обгрунтування своєї вимоги засновники біржі покликалися на положення ст. 30 Закону України „Про акціонерні товариства”.
Голова біржового комітету відмовив засновникам біржі у скликанні загальних зборів на тій підставі, що дохід, отриманий біржею у попередньому році, був спрямований на її розвиток і не може бути розподілений між членами.
Дайте правовий аналіз ситуації. До якого виду господарської діяльності належить діяльність фондової біржі? Чи є мета створення фондової біржі підприємницькою?
Задача 2. Між Управлінням робіт військової частини А 2714 та ТзОВ „Ірокс” було укладено договір простого товариства, яким передбачалася спільна участь у будівництві приміщення складу для зберігання матеріально-речових цінностей.
За домовленістю між сторонами обов’язки ведення бухгалтерського обліку спільної діяльності покладалося на Управління робіт військової частини А 2714.
При поданні фінансової звітності до органу державної податкової служби Управлінню робіт військової частини посадовими особами органу податкової служби було звернуто увагу на те, що сторонами договору простого товариства можуть бути лише суб’єкти підприємницької діяльності. З цієї причини договір має бути розірваним.
Представник управління робіт військової частини пояснив, що їхнє управління є самостійним суб’єктом господарювання, має статус окремої юридичної особи, діє на підставі статуту, затвердженого Міністром оборони, і тому, може займатися підприємницькою діяльністю.
Проаналізуйте спір, що виник між посадовими особами державної податкової служби та представником Управління робіт військової частини.
Задача 3. Громадянин Х. подав документи для державної реєстрації його як підприємця. У заяві (реєстраційній картці) у графі «вид діяльності» він вказав: «надання допомоги позичальникам банківських установ в ухиленні від повернення кредитів».
Державний реєстратор відмовив Х. у його державній реєстрації на тій підставі, що законодавством України, зокрема, законом «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» не передбачено такого виду господарської діяльності.
Громадянин Х. оскаржив відмову у державній реєстрації до господарського суду, покликаючись на вільний вибір видів підприємницької діяльності.
Вирішіть спір. У чому полягає суть такої ознаки підприємницької діяльності як майнова самостійність? Який порядок судового оскарження дій державного реєстратора?
Задача 4. У приміщенні навчального закладу було розміщено оголошення, у якому господиня О. пропонувала взяти на квартиру двох студенток для проживання на строк не менше одного року з оплатою 1 000 (одна тисяча) гривен за місяць.
Ознайомившись із текстом оголошення, працівники районної державної податкової інспекції відвідали господиню О. і вказали їй на необхідність зареєструватися в якості фізичної особи-підприємця.
Господиня О. відмовилася виконувати вимогу працівників податкової служби, оскільки вона бере на квартиру студенток вперше; квартира є її особистою власністю, яку вона може використовувати за будь-яким призначенням. Окрім того, вона вчасно оплачує комунальні послуги та податки. Перед державою невиконаних зобов’язань не має.
Вирішіть спір. Назвіть ознаки підприємницької діяльності. Чи обґрунтованою є вимога працівників державної податкової служби.
Задача 5. Громадянин А., який був зареєстрований в Україні як суб’єкт підприємницької діяльності, став переможцем програми «зелена карта» і виїхав на постійне місце проживання у США.
Перед від’їздом за кордон, А. видав своєму родичеві Р. довіреність на право здійснення від його імені підприємницької діяльності на території України строком на один рік. Довіреністю представникові надавалося право укладати договори, необхідні для здійснення підприємницької діяльності, отримувати відповідні дозволи (ліцензії), подавати фінансову та іншу звітність в органи, які здійснюють контроль за господарською діяльністю, наймати працівників на роботу, виступати в суді тощо.
Р. вирішив не проходити процедуру його державної реєстрації як фізичної особи-підприємця, оскільки А. пообіцяв через рік повернутися на Україну і повторно видати довіреність аналогічного змісту.
Розслідуючи кримінальну справу про порушення Р. порядку занаття господарською діяльністю (ст. 202 КК України), слідчий звернувся до фахівців вищого навчального закладу із поданням, в якому ставилися питання:
чи можуть видаватися в Україні довіреності зазначеного змісту;
чи підлягає діяльність Р. державній реєстрації?
дайте відповіді на поставлені запитання.
Задача 6. Приватне підприємство «Інтер» та стахова компанія «Індіго» уклали договір майнового страхування. Умовами договору передбачалося страхування ризиків, які можуть виникнути в процесі здійснення ПП «Інтер» підприємницької діяльності. Одним із об’єктів страхування було зазначено неотримання прибутку протягом трьох місяців підряд. Виявивши цей договір, територіальне управління Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсним його частини. У позовній заяві зверталося увагу на те, що однією із ознак підприємницької діяльності в Україні, є її здійснення на власний ризик. Умови укладеного договору страхування фактично усувають цю ознаку в діяльності ПП «Інтер», а тому мають бути визнані такими, що суперечать закону. Яке рішення має постановити господарський суд?

Тема 2. Господарське законодавство.
Поняття господарського законодавства та його особливості.
Поняття і види актів господарського законодавства.
Співвідношення актів загально-нормативного регулювання, відомчих та локальних нормативних актів.
Регуляторні акти: поняття, види, особливості.
Умови прийняття та загальна характеристика Господарського кодексу України.
Судова практика: її роль у розвитку та удосконаленні господарського законодавства.
Нормативний матеріал:
Конституція України.
Господарський кодекс України.
Цивільний кодекс України.
Господарський процесуальний кодекс України.
Податковий кодекс України.
Концепція судово-правової реформи від 28 квітня 1992 року // ВВР. -1992. -№30. -ст.426.
Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради. 1991. N 49. ст.682.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року // Офіційний вісник України. -2010. -№55. -ст.1900.
Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 року // Відомості Верховної Ради. -2004. -№9. –ст.79.
Закон України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. -2004. -N 50. -ст.540.
Проект закону України „Про основні засади господарської діяльності” дата реєстрації 18.09.2008 р. // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Указ Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 3 жовтня 1992 року // Збірник указів Президента. – 1992. – №4.
Указ Президента України «Питання мережі господарських судів України» від 12 серпня 2010 року // Урядовий кур'єр від 17.08.2010. - № 151.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності» від 4 липня 2001 року №756.
Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 17 грудня 2003 року № 492.
Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12 грудня 2006 року № 1449 // Офіційний вісник України від 05.02.2007. - 2007 р., № 6, ст. 139, ст. 235, код акту 38562/2007.
Інформаційний Лист ВГСУ № 01-8/211 від 07.04.2008 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» // Вісник господарського судочинства від 03.2008. - 2008 р., № 3, ст. 45.
Спеціальна література:
Беляневич О. Обговорення проблем вдосконалення господарського законодавства України // Право України. – 2001. – №6.
Беляневич В. Е. Новітня кодифікація і судова практика // Вісник господарського судочинства. – 2004. - № 2.
Васильєв Г., Мамутов В. Про Цивільний кодекс України // Голос України, 1996, 19 листопада.
Вінник Оксана. Кодифікація законодавства, що регулює суспільні відносини в сфері ринкової економіки // Закон і бізнес, 1997, 13 серпня.
Гайворонський В. М. Господарський і Цивільний кодекси України: колізія концептуальних засад // Законодавство України. – 2003. - № 7.
Головатий С., Довгерт А. Новий Цивільний кодекс України - найпріоритетніший акт для реформування українського права // Урядовий кур`єр, 1996, 14 грудня.
Головатий С., Довгерт А. Троянський кінь для українського суспільства // Голос України, 1996, 17 грудня.
Задыхайло Дмитрий. Проблемы кодификации предпринимательского законодательства // Предпринимательство, хозяйство и право. -1998. -№5.
Знаменский Г.Л. Хозяйственное законодательство Украины: формирование и прерспективы розвития. –К.: Наукова думка, 1996.
Знаменський Г. Пріоритет спеціальних законів як загальноюридичний принцип // Юридичний вісник України. – 22-28.03.2003. – С.4.
Коссак С.М. Судова практика як джерело права / С.М. Коссак // Цивілістична процесуальна думка : Збірник наукових статей ; За заг.ред. Фурси С.Я. – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2012. – С. 19-27 (528 с.)
Коссак В.М. Альтернативне судочинство в умовах судової реформи / В.М. Коссак // Альтернативні способи вирішення спорів (АDR). – Львів, 2011. - С. 49-53
Лаврів З. М. Прецедент у європейському та вітчизняному праві // Вісник господарського судочинства. – 2004. - № 2.
Мамутов Валентин. У чому біда і в чому вина цивілістів? // Закон і бізнес, 1997, 27 серпня.
Мамутов В. Деклараціями справі не зарадиш, або Як забезпечити реалізацію положень Господарського кодексу // Закон і бізнес. – 05.04.2003. – С.26.
Мамутов В. Чи такий страшний ГК, як його малюють: у чому ж проблема застосування Цивільного і Господарського кодексів? // Закон і бізнес. – 21.02.2004. - № 8. – С.5.
Подцерковний О. Про необхідність підвищення уваги до методології тлумачення господарського законодавства // Право України. -2010. - № 4.
Посполітак В. В., Ханик-Посполітак Р. Ю. Аналіз наявних суперечностей та неузгодженостей між Цивільним та Господарським кодексами України. – К.: Видавництво «Реферат», 2005.
Пронська Граціелла. Про професіоналізм і моральність у науковій дискусії // Закон і бізнес, 1997, 10 вересня.
Пушкін О., Селіванов В. Про співвідношення проектів цивільного і господарського (комерційного) кодексів України // Урядовий кур`єр, 1995, 26 вересня.
Сидоренко Михаил. ГК и ХК: есть свет в конце туннеля // Юридическая практика. – 2010. - №33.
Смітюх А. В. Звичаї як джерело права в контексті нового законодавства України (перспективи застосування господарськими судами) // Вісник господарського судочинства. – 2004. -№ 1.
Соловйов О. Застосування практики Страсбурзького суду як джерела права в Україні: деякі проблемні аспекти // Право України. – 2010. - № 10.
Томчишен С.В Правова природа установчих документів як джерела регулювання корпоративних відносин у товариствах з обмеженою відповідальністю // Актуальні питання цивільного та господарського права. – 2009. - № 5 (18).
Цікало В.І. Основні положення норм Цивільного та Господарського кодексів України (проблемні питання їх застосування, що можуть вплинути на ефективність корпоративного управління чи стосуються ринку цінних паперів) // Захист корпоративних прав інвесторів в світлі нового Цивільного кодексу України. Матеріали семінару 16-18 квітня 2003 року. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. – 2003. –С. 44-51.
Шицький І. Компетенція Верховного Суду України в контексті захисту права // Право України. – 2010. - № 10.
Щербина В. Деякі проблеми удосконалення господарського і господарського процесуального законодавства // Право України. – 2010. - № 8.

Завдання 1. На прикладі Закону України «Про господарські товариства» охарактеризуйте його комплексний характер.
Наведіть приклади інших законодавчих актів господарського законодавства, які мають комплексний характер.
Чи є у господарському законодавстві України одногалузеві (однохарактерні) законодавчі акти?
Завдання 2. Визначте межі господарського законодавства України.
Чим зумовлена множинність актів господарського законодавства?
Завдання 3. Наведіть приклади конституційних норм, які б регулювали господарські відносини.
Завдання 4. Зобразіть схематично систему господарського законодавства України за різними критеріями поділу нормативно-правових актів, що регулюють господарську діяльність.
Завдання 5. Встановіть місце актів локального нормотворення (локальних актів господарського законодавства) у структурі господарського законодавства України.
Чи є ці акти нормативно-правовими?
Завдання 6. Розкрийте суть поняття «регуляторні акти господарського законодавства». Наведіть приклади інших офіційних письмових документів, які встановлюють, змінюють чи скасовують норми господарського права, застосовуються неодноразово та щодо невизначеного кола осіб.
Завдання 7. Схематично зобразіть етапи розробки, прийняття та набрання чинності регуляторними актами у сфері господарських відносин.
Завдання 8. Випишіть та проаналізуйте статті Господарського кодексу України, в яких закріплено основні напрями та принципи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності. Охарактеризуйте правові наслідки невідповідності регуляторних актів цим напрямам та принципам.
Завдання 9. Чи існують, на вашу думку, неузгодженості між Господарським та Цивільним кодексами України? Якщо так, то які саме?
Запропонуйте шляхи удосконалення господарського законодавства України.
Завдання 10. Встановіть структуру господарських судів України.
Які категорії господарських справ належать до юрисдикції господарських судів? Проаналізуйте ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України та встановіть значення судової практики у регулюванні господарських відносин.
Завдання 11. Розв’яжіть наступні тести.
1. Послідовно вкажіть етапи, які передують прийняттю регуляторного акта: 1. Планування діяльності з підготовки його проекту. 2. Оприлюднення проекту регуляторного акта. 3. Підготовка аналізу регуляторного впливу.
2. Послідовно вкажіть етапи, які передують прийняттю регуляторного акта: 1. Базове відстеження результативності регуляторного акта. 2. Оприлюднення проекту регуляторного акта. 3. Погодження проектів регуляторних актів, які розробляються органами виконавчої влади, із спеціально уповноваженим органом або його територіальними органами.
3. Послідовно вкажіть етапи, які передують прийняттю регуляторного акта: 1. Погодження проектів регуляторних актів, які розробляються органами виконавчої влади, із спеціально уповноваженим органом або його територіальними органами. 2. Планування діяльності з підготовки його проекту. 3. Оприлюднення проекту регуляторного акта.
4. Послідовно вкажіть структурну побудову Господарського кодексу України: 1. Основні засади господарської діяльності. 2. Суб’єкти господарювання. 3. Майнова основа господарювання.
5. Послідовно вкажіть структурну побудову Господарського кодексу України: 1. Господарські зобов’язання. 2. Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. 3. Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання.
6. «Заходи, спрямовані на приведення регуляторним органом прийнятого ним регуляторного акта у відповідність з принципами державної регуляторної політики – це .».
7. Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється регуляторним органом не пізніше як у _______строк з дня підписання цього звіту :
- трьохденний;
- місячний;
- двохденний;
- тридцятиденний;
- десятиденний.
8. Господарський кодекс України був прийнятий:
- 16 січня 2004 року;
- 1 січня 2003 року;
- 16 грудня 2003 року;
- 1 січня 2004 року;
- 16 січня 2003 року.
9. Господарський кодекс України набрав чинності :
- 1 березня 2005 року;
- 16 січня 2003 року;
- 17 квітня 2003 року;
- 16 січня 2004 року;
- 1 січня 2004 року.
10. Нормативні акти господарського законодавства міністерств, інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю вважаються :
- функціональними;
- виконавчими;
- галузевими;
- владними;
- відомчими.
11. Державній реєстрації підлягають нормативні акти господарського законодавства міністерств, інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, якщо вони :
- мають загальний характер;
- мають правовий характер;
- мають відомчий характер;
- мають нормативний характер;
- мають міжвідомчий характер.
12. Нормативні акти господарського законодавства, які підлягають державній реєстрації, набирають чинності :
- через місяць після їх державної реєстрації;
- в день їх державної реєстрації;
- на наступний день після їх державної реєстрації;
- не раніше дня їх державної реєстрації;
- через 10 днів після їх державної реєстрації.
13. Регуляторний акт – це прийнятий уповноваженим регуляторним органом :
- інтерпретаційно-правовий акт;
- правовий акт;
- індивідуально-правовий акт;
- інший документ;
- нормативно-правовий акт.
14. Регуляторний акт – це прийнятий уповноваженим регуляторним органом :
- правовий акт;
- інший документ;
- індивідуально-правовий акт;
- нормативний акт;
- інший офіційний письмовий документ.
15. Дія законодавства про регуляторні акти не поширюється на :
- акти Антимонопольного комітету України;
- акти міністерств;
- акти Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
- акти органів місцевого самоврядування;
- акти Рахункової палати.
16. Дія законодавства про регуляторні акти не поширюється на :
- акти, які містять підприємницьку таємницю;
- акти Верховної Ради України;
- акти державних комітетів;
- акти, які містять комерційну таємницю;
- акти, які містять державну таємницю.
17. Регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше :
- 15 вересня поточного року;
- 20 січня минулого року;
- 1 січня поточного року;
- 1 вересня поточного року;
- 15 грудня поточного року.
18. Аналіз регуляторного впливу регуляторного акта готується до :
- завершення роботи над проектом регуляторного акта;
- затвердження плану діяльності щодо розробки регуляторних актів;
- оприлюднення проекту регуляторного акта;
- моменту державної реєстрації проекту регуляторного акта;
- 15 грудня поточного року.
19. Принципами державної регуляторної політики є :
- гуманність;
- відкритість;
- гласність;
- гарантованість;
- прозорість.
20. Доповніть наведене законодавче положення: «Регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше ____ грудня поточного року» :
- 25;
- 5;
- 20;
- 10;
- 15.

Тема 3. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ. Умови заснування, здійснення та припинення господарської діяльності.
Поняття і види організаційних форм господарської діяльності в Україні. Організаційно-правові форми суб’єктів господарювання.
Загальні та спеціальні умови створення суб’єктів господарювання.
Державна реєстрація суб’єктів господарювання.
Передумови для здійснення господарської діяльності.
Способи індивідуалізації суб’єктів господарювання.
Дозвільна система у сфері господарювання. Ліцензування господарської діяльності.
Патентування та квотування деяких видів підприємницької діяльності.
Припинення суб’єкта господарювання: поняття, види та правові підстави.
Порядок ліквідації та реорганізації суб’єктів господарювання.
Банкрутство як підстава припинення господарської діяльності.
Нормативний матеріал:
Господарський кодекс України.
Цивільний кодекс України.
Податковий кодекс України.
Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року // Відомості Верховної Ради. –1991. -№29. –ст.377(Із змінами і доповненнями).
Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради. –1991. -№49. –ст.682 (Із змінами і доповненнями).
Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 30 червня 1999 року (в новій редакції) // Відомості Верховної Ради. –1999. -№42-43. –ст.379.
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. -1999. -N 40. -ст. 365 (Із змінами і доповненнями).
Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 року // Урядовий кур'єр, 02.08.2000.
Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 року // Урядовий кур’єр 17.01.2001.
Закон України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12 липня 2001 року // Відомості Верховної Ради. -2001. -№47. -ст.251 (Із змінами і доповненнями).
Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” від 15 травня 2003 року // Відомості Верховної Ради. -2003. -№31. –ст.263.
Закон України „Про кооперацію” від 10 липня 2003 року // Відомості Верховної Ради. 2004. №5. ст.35.
Закон України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” від 6 вересня 2005 року // Урядовий кур’єр 05.10.2005.
Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури започаткування підприємництва” від 21 ківтня 2011 року // www.zakon1.rada.gov.ua
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження принципу державної реєстрації юридичних осіб на підставі модельного статуту» від 21 квітня 2011 року // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення дозвільної системи у сфері господарської дяльності» від 21 квітня 2011 року // www.zakon1.rada.gov.ua
Постанова Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 року №756 «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності».
Постанова Кабінету Міністрів України «Пpо затвеpдження переліку органів ліцензування» від 14 листопада 2000 pоку № 1698.
Постанова Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року №492 «Про затвердження Інструкції про відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах».
Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1182 «Про затвердження модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю» // Урядовий кур'єр від 23.11.2011. – № 218.
Спеціальна література:
Бекірова Е. Правова природа інституту ліцензування певних видів господарської діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2007. - № 10.
Вінник О.М. Господарські товариства і виробничі кооперативи: правове становище. –К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998.
Винник О.М. Добровольная ликвидация: нужло ли упрощать её порядок // Бизнес. –1998. - №26.
Грущинський І.М., Кравчук В.М., Пограничний Є.П. Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності. Науково-практичний посібник. – Львів: Престиж-інформ, 2000.
Дякович М.М., Юркевич Ю.М. Індивідуалізація юридичних осіб та їх об’єднань у нотаріальній практиці / М.М. Дякович, Ю.М. Юркевич // Журнал «Адвокат». – 2012. - № 8 (143). – С.18-23.
Квасницкая Ольга. Процедура государственной регистрации субъектов предпринимательства // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 4.
Кобецька Надія. Співвідношення ліцензування господарської діяльності та природноресурсового ліцензування // Підприємництво, господарство і право. – 2008. - № 10.
Ковтун Леся. Реформа банкротства: pro & contra // Юридическая практика. – 2010. - №4.
Кодинець А. Теоретичні проблеми визначення сутності прав на засоби індивідуалізації  // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - №7.
Кравчук В. Поняття статутного капіталу юридичної особи. - // Право України. – 2006. - №12.
Кравчук В. Розмір статутного капіталу юридичної особи. - // Право України. – 2007. - №2.
Пастух Ігор. Про юридичну природу ліцензування господарської діяльності // Підприємництво, господарство і право. - 2009. - №9.
Поляков Б. Практика приминения Закона Украины „О возобносленнии платежеспособности должника или признании его банкротом” // Підприємництво, господарство и право. – 2000. – №10.
Поляков Б. М. Право несостоятельности (банкротства) в Украине. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003.
Провоторова Євгенія. Правові аспекти визначення критеріїв видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню // Підприємництво, господарство и право. – 2009. – №4.
Радзивілюк В. Деякі судові процедури банкрутства (розпорядження майном боржника та санація) // Підприємництво, господарство и право. – 2000. – №12.
Радзивилюк В. Состояние законодательства о банкротстве в Украине и перспективы его гармонизации // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 5.
Радзивілюк В. Щодо цілей інституту запобігання банкрутству (неспроможності) // Право України. – 2010. - № 8.
Роїна О.М. Реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. – К.: Центр учбової літератури, 2008.
Сагайдак Юлія. Легалізація суб’єктів господарювання в Україні та за кордоном (порівняльно-правовий аналіз) // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 10.
Сагайдак Ю. Сутність, роль та організаційно-правові проблеми легалізації підприємництва в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 11.
Тітов М., Бондаренко В. Новий закон про банкрутство: проблеми застосування // Право України. – 2000. – № 8.
Шевченко Наталія. Роль органів господарського товариства в процесі його припинення шляхом реорганізації // Підприємництво, господарство і право. – 2010. - № 9.
Шиян Д. Позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю: поняття, ознаки, підстави призначення і порядок виконання // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 1.
Шпомер Алла. Поняття, ознаки та функції ліцензування певних видів господарської діяльності в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - №12.
Шпомер Алла. Сутність і призначення спеціального порядку ліцензування деяких видів господарської діяльності // Підприємництво, господарство и право. – 2009. – №7.
Шпомер А.І. Ліцензування та патентування як засоби державного регулювання господарської діяльності // Вісник господарського судочинства. - 2011. - № 2.
Юркевич Ю.М. Припинення юридичних осіб з правонаступництвом: Монографія / Юрій Миколайович Юркевич. – Хмельницький. – В-тво «Цюпак» – 2010. – 224с.
Яворська О. С. Проблеми майнової відповідальності засновників за зловживання конструкцією «юридична особа» / О.С. Яворська // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХVІІІ регіональної науково-практичної конференції. 26-27 січня 2012 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2012. – С.240-243

Завдання 1. Визначіть перелік документів, передбачених законом для створення суб’єкта підприємницької діяльності та вкажіть порядок їх прийняття і затвердження.
Завдання 2. Поняття та умови створення суб`єктів підприємницької діяльності.
Розкрийте загальні умови створення суб’єктів підприємництва.
Охарактеризуйте спеціальні умови створення окремих видів суб`єктів підприємництва.
Визначте засновників (співзасновників) суб`єктів господарювання.
Розкрийте шляхи реалізації засновниками своїх прав щодо створення суб`єктів підприємництва.
Визначте порядок затвердження та одержання передбачених законом документів, необхідних для створення господарюючих суб`єктів.
Завдання 3. Охарактеризуйте загальний порядок відкриття банківських рахунків суб’єктами господарювання.
Завдання 4. Розкрийте процедуру ліквідації суб’єкта підприємницької діяльності.
Завдання 5. Розв’яжіть наступні тести.
1. Стадія заснування господарської діяльності, на якій приймається рішення про створення суб’єкта господарювання називається стадією :
- заснування;
- прийняття рішення;
- державної реєстрації;
- волевиявлення;
- утворення.
2. За змістом повноважень органи юридичної особи - суб’єкта господарювання поділяються на :
- одноосібні і колегіальні;
- призначувані і виборні;
- загальні і спеціальні;
- органи, які формують волю юридичної особи і органи, які виконують (реалізують) волю юридичної особи;
- владні і невладні.
3. Дайте визначення. - Діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність є
4. Дайте визначення. - Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є
5. Дайте визначення. - Відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю є ..
6. Дайте визначення. - Відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами є ..
7. Дайте визначення. - Майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності є
8. Дайте визначення. - Документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання-ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов – це..
9. Дайте визначення. - Державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта господарювання займатися певними видами підприємницької діяльності впродовж встановленого строку – це.
10. Дайте визначення. - Державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта господарювання на особливий порядок оподаткування відповідно до закону – це.
11. Послідовно вкажіть стадії заснування господарської організації: 1. Стадія державної реєстрації. 2. Стадія затвердження установчих документів та формування статутного капіталу. 3. Стадія волевиявлення.
12. Вкажіть строк державної реєстрації:
1. юридичної особи
1. не більше двох робочих днів, з моменту надходження документів.

2. фізичної особи – підприємця
2. не більше трьох робочих днів, з моменту надходження документів.

3. припинення юридичної особи у разі визнання юридичної особи банкрутом
3. не повинен перевищувати одного робочого дня, з моменту надходження документів

4. припинення юридичної особи в разі ліквідації
4. не пізніше наступного робочого дня, з дати надходження судового рішення.


5. не більше одного робочого дня, з моменту надходження документів.


6. не більше п’яти робочих днів, з моменту надходження документів.

13. Послідовно вкажіть етапи ліцензування:
1. звернення із заявою до органу ліцензування про видачу ліцензії; 2. прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії; 3. плата за видачу ліцензії.
14. Послідовно вкажіть етапи державної регуляторної політики:
1. підготовка аналізу регуляторного впливу; 2. планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів; 3. офіційне оприлюднення регуляторних актів.
15. Визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, є
Задача 1. Студент 3 курсу юридичного факультету, який проживає у м.Львові по вул. Науковій (Франківський район м.Львова) звернувся у Личаківську районну адміністрацію з заявою про реєстрацію його як підприємця для здійснення юридичної практики.
Через 10 днів йому було відмовлено у державній реєстрації. У відмові було зазначено, що:
1) у Львові вже існують юридичні фірми, тому займатися цим видом діяльності вбачається недоцільним;
2) для зайняття таким видом діяльності необхідна вища юридична освіта, якої у заявника немає;
3) така діяльність може здійснюватися лише після отримання ліцензії Міністерства юстиції України;
4) заявник не має власного приміщення, де мала б здійснюватися така діяльність.
Чи є підстави для відмови в державній реєстрації?
Задача 2. Відповідно до ст.7 Закону «Про господарські товариства» зміни, які сталися в установчих документах підлягають державній реєстрації. Товариство зобов’язане повідомити реєстраційний орган про зміни протягом трьох робочих днів.
В чому полягає правова природа реєстрації внесення змін до установчих документів суб’єкта господарювання? Які правові наслідки пропущення строку для повідомлення про внесення змін до установчих документів? Чи має право орган державної реєстрації відмовити в реєстрації змін до установчих документів, якщо вони подані з порушенням встановленого строку?
Задача 3. Петренко, Іваненко, Сидорчук вирішили створити товариство з обмеженою відповідальністю «Львів-Інвест». Учасники домовилися про такі внески:
Петренко – 10 000 гривень грошима, комп’ютер вартістю 8 000 гривень, принтер вартістю 4 000 гривень. Іваненко – 10 000 гривень грошима, комплект офісних меблів вартістю 15 000 гривень; Сидорчук – 1000 акцій ВАТ “Львівнафтопродукт” номінальною вартістю 5,25 грн кожна на суму 5 250 гривень, які сторони оцінили за курсовою вартістю на суму 10 500 гривень.
Оцінка внесків відбувалася за домовленістю сторін на основі ринкових цін.
Відповідно до засновницького договору грошові внески вносяться на накопичувальний рахунок товариства до реєстрації, внески в натуральній формі вносяться шляхом передачі майна товариству після його державної реєстрації за актом прийняття-передачі.
Реєстраційний орган відмовив у реєстрації товариства у зв’язку з невиконанням вимог ст. 52 Закону України «Про господарські товариства» в частині внесення 50% внесків кожним учасником, що має бути підтверджено довідкою, виданою банківською установою. Крім того, реєстраційний орган вважає, що оцінка внесків завищена і потрібно надати документи, які свідчать про належність майна, яке вноситься в статутний капітал учасникам (накладна, чек, технічний паспорт).
Дайте правовий аналіз ситуації.
Задача 4. Фізичній особі-підприємцю М. надійшло письмове повідомлення з районної податкової інспекції про те, що йому необхідно з’явитися у податкову службу для отримання довідки про взяття його на облік. У повідомленні також було зазначено розмір грошової суми, яку необхідно сплатити за видачу такої довідки.
М. відмовився з’явитися у податкову інспекцію на тій підставі, що згідно із законом він не несе обов’язку зареєструватися в органах державної податкової служби. Це повинен зробити відповідний орган податкової служби незалежно від того чи відвідає його підприємець особисто чи ні.
Дайте правову оцінку доводам підприємця М.
Задача 5. Приватне підприємство «Кредит» обрало своїм видом діяльності надання колекторських послуг із забезпечення повернення кредитів недобросовісними боржниками.
З метою легалізації свого статусу, ПП «Кредит» звернулося до Національного банку України для видачі ліцензії на право заняття відповідним видом діяльності.
Національний банк України відмовив у видачі ліцензії на тій підставі, що такий вид діяльності не передбачений законом і заявник подав неправдиві відомості про свого керівника.
З урахуванням яких критеріїв визначаються види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню в Україні? З яких підстав суб’єктові господарювання може бути відмовлено у видачі ліцензії? Чи може бути створено суб’єкта господарювання, який обрав своїм видом діяльності такий, що не передбачено законом?
Дайте правовий аналіз дій Національного банку України.
Задача 6. Загальні збори членів громадської організації «Клуб ринкових реформ» вирішили перетворити громадську організацію у товариство з обмеженою відповідальністю, яке має на меті ті самі цілі і завдання.
Орган державної реєстрації відмовив у перереєстрації у зв’язку з тим, що таке не передбачено законодавством.
Чи вправі громадська організація перетворитися у господарське товариство?
Задача 7. 21 вересня ухвалою господарського суду було порушено провадження у справі про банкрутство АТ «Універмаг Львів». 30 вересня оголошення про це було опубліковано у засобах масової інформації.
Фізична особа-підприємець С. дізнався про порушення провадження у справі про банкрутство 15 грудня. У той же день він подав заяву про включення його у список конкурсних кредиторів.
Господарський суд відмовив С. у задоволенні його заяви на підставі пропущення ним місячного строку для звернення до суду.
Підприємець С. звернувся за допомогою до адвоката і поставив перед ним завдання знайти правовий шлях для прийняття його заяви до розгляду судом.
Дайте правовий ааналіз ситуації.
Задача 8. У 2009 році ПАТ «Мрія» створило дочірнє підприємство «Веселка». Згідно з статутом ДП «Веселка» вищим органом його управління був власник, тобто публічне акціонерне товариство. У 2010 році акціонерне товариство визнано банкрутом. Під час ліквідаційної процедури постало питання про звернення стягнення на частину майна дочірнього підприємства. Керівництво дочірнього підприємства заперечувало проти вказаних дій, мотивуючи це тим, що ДП є самостійним суб’єктом господарювання з відокремленим балансом та майном, а отже не повинно нести відповідальності за зобов’язаннями своїх засновників.
Дайте правовий аналіз ситуації. Які правові наслідки настають для дочірнього підприємства у разі визнання материнської компанії банкрутом? У яких випадках і в якому порядку може бути звернено стягнення на частину майна суб’єкта господарювання за боргами його учасника?
Задача 9. У травні 2012 року державне підприємство «Газнафта» на підставі договору підряду виконало роботи для ТзОВ «Оазис» вартістю 3000000 грн., про що підписано Акт виконаних робіт. Строк оплати робіт встановлений до 1 січня наступного року.
10 січня 2013 року державне підприємство звернулося до господарського суду з позовом про стягнення усієї суми заборгованості та 3х процентів річних. Під час судового розгляду з’ясувалося, що у серпні 2012 року господарським судом порушено провадження у справі про банкрутство ТзОВ, про що 10 вересня було розміщено відповідне оголошення в ЗМІ.
Які правові наслідки порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство? До яких кредиторів (конкурсних або поточних) належить державне підприємство? Які перспективи вирішення даної ситуації?

Тема 4. Суб’єкти господарювання. Правовий статус підприємств та їх організаційна структура.
1. Суб’єкти господарювання: поняття та види. Громадяни як суб’єкти господарювання: особливості правового статусу.
2. Поняття, ознаки та організаційні форми підприємств.
3. Види підприємств. Суб’єкти малого та середнього підприємництва.
4. Особливості створення та діяльності:
4.1. державних унітарних підприємств;
4.2. комунальних унітарних підприємств;
4.3. підприємств об’єднань громадян, релігійних організацій та споживчої кооперації;
4.4. приватних підприємств;
4.5. об’єднань підприємств.
5. Виробничі кооперативи: поняття, види, особливості створення та діяльності.
6. Фермерське господарство: поняття та його місце серед інших суб’єктів підприємництва.
7. Іноземні підприємства та підприємства з іноземною інвестицією: поняття, організаційно-правові форми, особливості створення та діяльності.
8. Господарська діяльність відокремлених структурних підрозділів підприємств.
Нормативний матеріал:
Господарський кодекс України.
Цивільний кодекс України.
Податковий кодекс України.
Закон України від 16 квітня 1991 року «Про зовнішньоекономічну діяльність» // ВВР. –1991. –№29. –ст. 377.
Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 року // Відомості Верховної Ради. 1991. №25. ст.283 (Із змінами і доповненнями).
Закон України «Про споживчу кооперацію» від 10 квітня 1992 року // Відомості Верховної Ради. -1992. -№30 (Із змінами і доповненнями).
Закон України «Про громадські об’єднання» від 22 березня 2012 року // Голос України від 18.04.2012. - № 70.
Закон України від 19 березня 1996 року “Про режим іноземного інвестування” // Голос України, 1996, 25 квітня.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року // Відомості Верховної Ради. -1997. -№24. –ст.170.
Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого та середнього підприємництва в Україні» від 22 березня 2012 року // Голос України від 18.04.2012. - № 70.
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців» від 15 травня 2003 року // Відомості Верховної Ради. -2003. -№31. –ст.263.
Закон України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року // Відомості Верховної Ради. 2003. N 45. ст.363 (Із змінами і доповненнями).
Закон України «Про кооперацію» від 10 липня 2003 року // Відомості Верховної Ради. 2004. №5. ст.35.
Закон України «Про управління об’єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року // Відомості Верховної Ради. 2006. №46. ст.456.
Рішення КСУ у справі за конституційним зверненням приватного підприємства «ІКІО» щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 61 Сімейного кодексу України від 19 вересня 2012 року // Офіційний вісник України від 12.10.2012. - 2012 р., № 75, стор. 33, стаття 3038, код акту 63617/2012.
Ухвала Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.03.2013 року // Єдиний державний реєстр судових рішень України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Постанова судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 3.07.2013 року // Єдиний державний реєстр судових рішень України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Спеціальна література:
Алексеева Ю. Частное предприятие как субъект корпоративних отношений // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 12.
Беляневич О.А. Відокремлені підрозділи підприємств як учасники господарського обороту // Вісник Вищого арбітражного суду України. – 1998. - №2.
Блащук Тетяна. Організаційно-правові форми юридичних осіб у сучасному цивільному праві // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 8.
Вінник Оксана. Виробничий кооператив як різновид підприємницької організації // Предпринимательство, хозяйство и право. –1998. -№1.
Винар Л. Проблема відповідальності юридичних осіб, заснованих на державній власності // Вісник Львівського університету. – Серія юридична. – 2003. – Випуск 38.
Винар Любомир. Організаційно-правові форми юридичних осіб, заснованих державою // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 8.
Голодницкий Э. Виды юридических лиц в новых Кодексах. Организационно-правовые формы юридического лица: системный анализ ГК и ХК // Юридическая практика. – 2004. - № 8.
Гріщенко О.В. Деякі аспекти господарсько-правового статусу фізичної особи-підприємця // Вісник господарського судочинства. – 2010. - № 5.
Загнітко О., Малига В. Правовий статус підприємств колективної власності // Право України. – 2005. - № 2.
Зеліско А. Правовий статус фермерських господарств як юридичних осіб приватного права // Право України. – 2010. - № 5.
Зубатенко Олена. Деякі аспекти правового статусу кооперативу як учасника господарських відносин // Підприємництво, господарство і право. – 2009. - № 9.
Коссак В. Здійснення спільної підприємницької діяльності, пов’язаної зі створенням юридичних осіб // Право України. -1996. -№11.
Костенко Леся. Який суд допоможе учаснику приватного підприємства вийти з нього? // Юридичний журнал. – 2009. - №9.
Кочергина Екатерина. К вопросу о соотношении понятий юридического лица и организационно-правовой формы // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 10.
Красько И. Юридические проблемы компании одного лица // Предпринимательство, хозяйство и право. –1998. -№11.
Кучеренко І. Сучасна історія розвитку українського законодавства, яке регулює порядок створення та діяльності державних підприємств // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – №8.
Лукьяненко Ольга. Пределы имущественной ответственности государственных предприятий в хозяйственных обязательствах // Підприємництво, господарство і право. – 2009. - № 3.
Пальчук П.М. Проблеми визначення правової природи правоздатності підприємств у зв’язку з ліцензуванням господарської діяльності за її видами // Вісник господарського судочинства. – 2010. - №2.
Пацурківський Ю.П. Правовий статус підприємців – громадян // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2000. – Вип. 82.
Похиленко І. Поняття фермерського господарства як організаційно-правової форми суб’єктів малого підприємництва // Підприємництво, господарство і право. – 2007. - № 11.
Похиленко Ірина. Поняття виробничого кооперативу як організаційно-правової форми суб'єктів малого підприємництва  // Підприємництво, господарство і право. – 2008. - № 3.
Приватний підприємець. – К.: Фактор, 2010.
Пушкін О., Селіванов В. Відносини підприємництва і правовий статус їх суб’єктів // Право України. -1994. -№5-6.
Самойлюк О. Виробничі кооперативи: стан та перспективи розвитку // Право України. – 2005. - № 1.
Семерак О. Дочірні підприємства – як форми здійснення іноземних інвестицій // Право України. -1998. -№3.
Титова Н. Селянське (фермерське) господарство України: правова регламентація, поняття, ознаки, перспективи // Право України. –1995. -№9-10.
Теньков С. Приватне підприємство: хто власник? // Юридичний вісник України. – 1998. – №46.
Труш І. Організаційно-правові форми комунальних підприємств // Право України. – 2010. - № 2.
Труш Ігор. Порядок створення комунальних унітарних підприємств // Підприємництво, господарство і право. – 2010. - № 10.
Федорович В.І. Правові основи створення та діяльності сільськогосподарських виробничих кооперативів в Україні. –Львів: Атлас. – 1998.
Хахулин В., Алексеева Ю. Легальное определение частного предприятия в Украине // Підприємництво, господарство і право. – 2007. - № 1.
Цікало В. Корпоративне товариство: поняття, ознаки, організаційно-правові форми // Право України. – 2006. – № 6.
Шишка Роман. Індивідуалізація фізичних осіб як підприємців // Підприємництво, господарство і право. – 2008. - № 6.
Щербак І. Необхідність розвитку господарсько-правового регулювання статусу відокремлених підрозділів підприємств // Підприємництво, господарство і право - 2007. - № 2.
Щербина В.С. Суб’єкти господарського права: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 264с.
Юркевич Ю. Державне комерційне підприємство як учасник процедури державних закупівель / Ю. Юркевич // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XVIII регіональної науково-практичної конференції. 26-27 січня 2012 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2012. – 408с. – С. 238-240.
Юркевич Ю.М. Господарські об’єднання: поняття, види та організаційно-правові форми / Ю.М. Юркевич // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – 2011. – Випуск 2. – С. 139-147.
Ямкова І.М. Правове забезпечення діяльності фізичних осіб-підприємців: порівняльна характеристика // Економіка та право. – 2009. - №3.
Ямкова І. Правовий статус інституту приватного підприємництва: становлення та тенденції розвитку // Право України. – 2010. - № 8.

Завдання 1. Розкрити структуру статуту державного унітарного комерційного підприємства та визначити особливості його змісту.
Завдання 2. Підготувати пакет документів, необхідних для створення комунального унітарного комерційного підприємства.
Завдання 3. Підготувати необхідні документи для створення приватного підприємства.
Завдання 4. Розробити структуру статуту підприємства, заснованого на власності об’єднання громадян.
Завдання 5. Розробити структуру статуту підприємства, заснованого на власності релігійної організації.
Завдання 6. Підготувати пакет документів, необхідних для створення виробничого кооперативу.
Завдання 7. Розкрити умови створення фермерського господарства. Підготувати необхідні документи для його державної реєстрації.
Завдання 8. Скласти схему дій по створенню підприємства з іноземною інвестицією.
Завдання 9. Викласти текст положення про філію підприємства.
Завдання 10. Розв’яжіть наступні тести.
1. Організаційно-правові форми окремих суб’єктів господарської діяльності:
1. Фондова біржа. 1. Акціонерне товариство,
товариство
з обмеженою відповідальністю,
дочірнього підприємства
об'єднання
торговців цінними паперами.
2. Страховик. 2. Акціонерне товариство,
повне,
командитне товариство і
товариство з
додатковою відповідальністю.
3. Банк. 3. Публічне акціонерне
товариство
або кооперативний банк.
4. Господарські об'єднання. 4. Асоціації, корпорації,
консорціуми,
концерни.
5. Приватні підприємства,
підприємства релігійних організацій.
6. Державні підприємства, приватні
підприємства.
1 - ; 2 - ; 3 - ; 4 –
2. Для здійснення наступних видів господарської діяльності необхідно одержання:
1. Торгівля тютюновими виробами. А. ліцензія
2. Банківська діяльність . В. торговий патент
3. Діяльність у сфері освіти. С. обидва документи
4. Будівельна діяльність. D. ні перший ані другий
5. Діяльність у сфері розваг.
6. Кондитерська діяльність.
1 - ; 2 - ; 3 - ; 4 - ; 5 - ; 6 - .
3. Засновники суб’єктів господарювання:
1. Виробничий кооператив. А. фізична особа
2. Фермерське господарство. В. юридична особа
3. Господарське товариство. С. обидва суб’єкти
4. Казенне підприємство. D. ні перші, ані другі
5. Комунальне підприємство.
6. Приватне підприємство.
1 - ; 2 - ; 3 - ; 4 - ; 5 - ; 6 - .
4. Засновники суб’єктів господарювання:
1. Виробничий кооператив. А. держава в особі
уповноважених органів
2. Фермерське господарство. В. юридична особа
3. Господарське товариство. С. обидва суб’єкти
4. Казенне підприємство. D. ні перші, ані другі
5. Комунальне підприємство.
6. Приватне підприємство.
1 - ; 2 - ; 3 - ; 4 - ; 5 - ; 6 - .
5. Засновники суб’єктів господарювання:
1. Виробничий кооператив. А. територіальна громада в особі
уповноважених органів
2. Фермерське господарство. В. фізична особа
3. Господарське товариство. С. обидва суб’єкти
4. Казенне підприємство. D. ні перші, ані другі
5. Комунальне підприємство.
6. Приватне підприємство.
1 - ; 2 - ; 3 - ; 4 - ; 5 - ; 6 - .
6. Установчі документи суб’єктів господарювання:
1. Виробничий кооператив. А. статут
2. Фермерське господарство. В. положення
3. Командитне товариство. С. обидва документи
4. Казенне підприємство. D. ні перше, ані друге
5. Комунальне підприємство.
6. Приватне підприємство.
1 - ; 2 - ; 3 - ; 4 - ; 5 - ; 6 - .
7. Установчі документи суб’єктів господарювання:
1. Повне товариство. А. засновницький договір
2. Фермерське господарство. В. положення
3. Командитне товариство. С. обидва документи
4. Казенне підприємство. D. ні перше, ані друге
5. Комунальне підприємство.
6. Приватне підприємство.
1 - ; 2 - ; 3 - ; 4 - ; 5 - ; 6 - .
8. Послідовно вкажіть черги задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації платоспроможної господарської організації:
1. Вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів). 2. Вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами. 3. Вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
9. Послідовно вкажіть черги задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації платоспроможної господарської організації:
1. Вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів). 2. Вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності. 3. Вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.
10. Послідовно вкажіть черги задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації неплатоспроможної господарської організації:
1. Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом. 2. Вимоги громадян – довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників). 3. Вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому.
11. Послідовно вкажіть черги задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації неплатоспроможної господарської організації:
1. Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом. 2. Вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів. 3. Витрати на оплату судового збору.
12. Послідовно вкажіть черги задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації неплатоспроможної господарської організації:
1. Вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів). 2. Вимоги громадян – довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників). 3. Вимоги кредиторів за договорами страхування.
Задача 1. У місті Я. діяли два комунальних унітарних підприємства: одне комерційне та інше некомерційне, які займалися діяльністю щодо утримання доріг та прилеглих до них територій.
З метою вивільнення земельної ділянки, на якій розташовувалося комерційне підприємство та погашення боргів некомерційного, міським головою було прийнято рішення ліквідувати обидва підприємства і на базі їх майна створити нове унітарне комерційне підприємство, яке б стало правонаступником лише комунального комерційного підприємства.
Підготовку необхідних документів для ліквідації діючих підприємств та утворення нового, було доручено директору комерційного комунального підприємства, який повинен був очолити нове підприємство.
Директор некомерційного комунального підприємства звернув увагу міського голови, на те, що вирішення таких питань не належить до його компетенції, і у разі ліквідації некомерційного унітарного підприємства його борги не вважаються погашеними, а повинні перейти до новоствореного підприємства.
Дайте правовий аналіз ситуації.
Задача 2. Міністерство промисловості видало наказ про утворення державного комерційного підприємства.
За умовами наказу підприємству на праві господарського відання передавалося майно необхідне для здійснення господарської діяльності. Розмір частки держави у статутному капіталі не визначався.
Державне підприємство уклало договір поставки із акціонерним товариством, однак умови договору першим не були виконані.
Акціонерне товариство пред’явило позов до держави в особі казначейства, в якому вимагало відшкодувати завдані йому невиконанням договору збитки.
Представник казначейства заперечив позов на тій підставі, що комерційні державні підприємства не фінансуються з державного бюджету, вони є самостійними суб’єктами господарювання щодо яких у держави існують лише корпоративні права. З цих міркувань держава не може нести відповідальності за зобов’язаннями свого комерційного підприємства, а воно повинно відповідати у межах належних йому грошових коштів.
Вирішіть спір.
Задача 3. Приватне підприємство «Лоза» отримало кредит по лінії ЄБРР під заставу нерухомого майна, що належить ВАТ “Прогрес”. Оскільки кредит не повернуто, банк звернув стягнення на заставлене майно. ВАТ “Прогрес” пред’явило позов до ПП «Лоза» і його засновника - Лозинського В.М. про відшкодування шкоди.
Лозинський В.М. вважає, що відповідати не повинен, оскільки безпосереднє управління підприємством здійснював директор – Божко І.Я.
Що таке приватне підприємство?
Чи обгрунтовані вимоги ВАТ “Прогрес” і заперечення Лозинського В.М.?
Складіть письмові пояснення на позовну заяву від імені Лозинського В.М.
Задача 4. Приватне підприємство «Номер» 12 січня уклало договір оренди офісного приміщення за адресою м.Львів, вул.І.Франка, 61. У квітні цього ж року в орган державної реєстрації було подано зміни до установчих документів, пов’язаних із зміною місцезнаходження.
Орган державної реєстрації у реєстрації змін відмовив у зв’язку з тим, що вони подані з порушенням встановленого 7-денного строку з дня зміни місцезнаходження. Одночасно орган державної реєстрації звернувся з позовом про примусове припинення приватного підприємства “Номер”.
Чи правомірні дії органу державної реєстрації?
Задача 5. Громадяни В., Я. та А. вирішили створити кооператив «Джерело».
Однак, державний реєстратор (реєстраційна служба Золочівського районного управління юстиції) відмовив в реєстрації статуту, оскільки підприємство з такою назвою вже діяло на території Золочівського району. Окрім того, сільськогосподарський кооператив може діяти лише як обслуговуючий, не вважається суб’єктом підприємницької діяльності, і тому повинен реєструватися в органах юстиції.
Дайте правовий аналіз ситуації.
Задача 6. Громадська організація «Просвіта», яка створена з метою підняття культурного та освітнього рівня своїх членів, виступила єдиним засновником господарського товариства, в статуті якого було передбачено, що воно є підприємством об’єднання громадян.
Бажаючи бути власником майна, яке буде набувати підприємство внаслідок своєї господарської діяльності, громадська організація передала належне їй майно утвореному підприємству на праві господарського відання, а за собою залишила право власності на це майно та на надходження підприємства після його державної реєстрації.
Предметом діяльності утвореного підприємства громадська організація обрала надання страхових і туристичних послуг.
Охарактеризуйте законність дій громадської організації.
Задача 7. Правління підприємства споживчої кооперації прийняло рішення про утворення трьох філій у різних регіонах.
З метою організації діяльності філій були розроблені їх установчі документи, якими філії наділялися виключно повноваженнями щодо укладення господарських договорів від імені підприємства з іншими суб’єктами господарювання.
Для здійснення цього виду діяльності філіям виділялося на самостійний баланс відповідне майно і відкривалися рахунки у банківських установах.
В установчих документах філій було також передбачено положення про те, що вони не несуть відповідальності за зобов’язаннями підприємства споживчої кооперації, яке їх утворило, а підприємство не несе відповідальності за їх зобов’язаннями.
На Голову правління підприємства споживчої кооперації було покладено обов’язок здійснити легалізацію уворених філій.
Дайте правову оцінку рішенню правління підприємства споживчої кооперації. Як називається установчий документ філії? З якою метою створюється філія? Чим філія відрізняється від представництва?

Тема 5. Господарські товариства – суб’єкти підприємницької діяльності.
Поняття та види господарських товариств.
Заснування господарських товариств.
Майно господарських товариств.
Права та обов’язки учасників господарських товариств.
Управління діяльністю господарських товариств.
Особливості створення і діяльності товариств - об’єднань майна (капіталів).
Особливості створення і діяльності товариств - об’єднань осіб (діяльності).
Довірчі та інші господарські товариства.
Нормативний матеріал:
Господарський кодекс України.
Цивільний кодекс України.
Податковий кодекс України.
Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року // ВВР. –1991. -№49. –ст.682.
Закон України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року // Відомості Верховної Ради. -2008. -№50-51. –ст.384.
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців» від 15 травня 2003 року // Відомості Верховної Ради. -2003. -№31. –ст.263.
Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року // Відомості Верховної Ради. -2006. -№31. –ст.268.
Декрет Кабінету Міністрів України «Про довірчі товариства» від 18 березня 1993 року // ВВР. –1993. -№19. –ст.207.
Спеціальна література:
Демченко С.Ф., Грудницька С.М. Нове корпоративне законодавство і проблеми його застосування судами // Економіка та право. – 2010. - №1.
Вінник О.М. Господарські товариства і виробничі кооперативи: правове становище. –К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998.
Все про господарські товариства / Під ред. Коссака В.М. Львів: “Вільна Україна”, 1992.
Гнатів О. Правова природа засновницького договору / О. Гнатів // Матеріали ХVІІІ регіональної науково-практичної конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (26-27 січня 2012 р.). – Львів, 2012 – 436 с. – С. 179-180.
Грудницька С. Відмінність об’єднань підприємств від господарських товариств // Право України. -1994. -№9.
Грудницька С., Шеремет О. Щодо гармонізації законодавства України про повні товариства й об’єднання підприємств із законодавством ЄС // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 11.
Здійснення та захист корпоративних прав в Україні (цивільно-правові аспекти) / за заг. ред. В.В. Луця. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2007.
Зорич Г. Актуальні питання та законодавчі аспекти регулювання товариства з обмеженою відповідальністю // Вісник господарського судочинств. - 2007. - № 2.
Кравченко С. Право участі, корпоративні права та підприємницька діяльність учасників товариств // Право України. - 2007. - №2
Кравчук В.М. Припинення корпоративних правовідносин в господарських товариствах. – Львів: Край, 2009.
Кучеренко І. Повні та командитні товариства // Підприємництво, господарство і право. – 2001. –№7.
Мартин В.М. Захист майнових прав учасника товариства з обмеженою відповідальністю при виході та виключенні з товариства / В.М. Мартин // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХVІІІ регіональної науково-практичної конференції. 26-27 січня 2012 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2012. – С.201-204.
Медовкіна Ліна. Щодо створення товариства з єдиним учасником в Україні // Підприємництво, господарство і право. - 2009. - №9.
Оприско М.В. Порядок укладення договорів про відчуження корпоративних прав щодо банків / М.В. Оприско // Актуальні проблеми цивільного, житлового та сімейного законодавства: матеріали між нар. наук.-практ. конф., присвяч. 90-річчю з дня народження д-ра юрид. наук, проф. В.П. Маслова, 16 берез. 2012 р. / [редкол.: В.І. Борисова (відп. ред.) та ін..]; Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». – Х.: Право, 2012. – 464 с. – С. 317-320.
Оприско М.В. Особливості суб'єктного складу договорів про відчуження корпоративних прав / М.В. Оприско // Журнал «Адвокат». – 2012. – № 4 (139). – С. 36-41.
Проблеми правового регулювання корпоративних відносин в Україні // Коссак В.М., Кравчук В.М., Цікало В.І., Бек Ю.Б. / за ред. професора Коссака В.М. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2004.
Шевченко Н.І. Захист прав заінтересованих осіб при реорганізації господарських товариств // Вісник господарського судочинства. - 2011. - № 3.
Цікало У. В. Укладення договорів про придбання частки в статутному (складеному) капіталі господарського товариства у разі його збільшення / У. В. Цікало // Адвокат. – 2011. – № 8. – С. 28–31.
Цікало І.І. Правова природа майна довірчого товариства// Vivat Justitia! Міжнародний студентський науково-юридичний альманах. Випуск ІХ, 2009. – с. 69-72.
Цікало Уляна. Цесія як спосіб передання корпоративних прав, посвідчених акціями // Юриспруденція: теорія і практика (“Центр правових досліджень “Фурси”). – 2009. – № 10. – С. 27-33.
Цікало В.І. Строки у корпоративних відносинах (на прикладі Закону України «Про акціонерні товариства») // Ольвійський форум 2000: стратегії України в геополітичному просторі: Тези міжнародної науково-практичної конференції, 11-14 червня 2009 року. – Ялта, Крим, Україна. – Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили, 2009. – С. 103-107.
Янкова Елена. Распределение прибыли между участниками хозяйственных обществ  // Підприємництво, господарство і право. – 2008. - № 4.

Завдання 1. Визначіть правовий статус засновників, учасників і акціонерів. Вказати відмінність між ними.
Завдання 2. Розкрийте процедуру створення товариства з обмеженою відповідальністю, вказавши необхідні документи.
Завдання 3. Встановіть склад учасників командитного товариства та вкажіть відмінності між ними.
Завдання 4. Охарактеризуйте особливості створення та діяльності довірчого товариства.
Завдання 5. Розв’яжіть наступні тести.
1. Господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників, є:
- товариством з додатковою відповідальністю;
- командитним товариством;
- повним товариством;
- відкритим акціонерним товариством;
- закритим акціонерним товариством.
2. Господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном, є:
- повним товариством;
- акціонерним товариством;
- товариством з додатковою відповідальністю;
- командитним товариством;
- товариством з обмеженою відповідальністю.
3. Господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення, а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами, є:
- командитним товариством;
- товариством з обмеженою відповідальністю;
- повним товариством;
- товариством з додатковою відповідальністю;
- акціонерним товариством.
4. Повними учасниками якого господарського товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб’єкти підприємництва ?
- командитного товариства;
- повного товариства;
- товариства з додатковою відповідальністю;
- закритого акціонерного товариства;
- відкритого акціонерного товариства.
5. За зобов’язаннями, що виникли відповідно до установчого договору, засновники господарського товариства несуть:
- солідарну відповідальність;
- додаткову відповідальність;
- повну відповідальність;
- необмежену відповідальність;
- спільну відповідальність.
6. Засновницький договір є установчим документом:
- повного товариства;
- товариства з обмеженою. відповідальністю;
- відкритого акціонерного товариства;
- закритого акціонерного товариства;
- товариства з додатковою відповідальністю.
7. Найменування господарського товариства не може вказувати на належність товариства до:
- органів місцевого самоврядування;
- органів страхування;
- органів, наділених господарською компетенцією;
- органів, що мають владні повноваження;
- органів управління і контролю.
8. У господарському товаристві створюється резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше:
- 25 відсотків статутного фонду;
- 1250 мінімальних розмірів заробітних плат;
- 100 мінімальних розмірів заробітних плат;
- 50 відсотків статутного фонду;
- 50 відсотків фонду розвитку виробництва.
9. Грошові кошти, що належать товариству, включаючи виручку від розпродажу його майна при ліквідації, розподіляються між учасниками товариства у _______ строк після опублікування інформації про його ліквідацію:
- шестимісячний;
- річний;
- місячний;
- п’ятиденний;
- двохтижневий.
10. При недостатності майна учасника повного товариства для покриття боргів за зобов’язаннями кредитори можуть вимагати у встановленому порядку:
- тимчасового зупинення діяльності товариства;
- реорганізації товариства;
- звернення стягнення на частку учасника;
- виконання зобов’язання товариством;
- ліквідації товариства;
- виділення долі учасника-боржника;
- виключення учасника з товариства.
Задача 1. До складу товариства з додатковою відповідальністю «Основа» увійшло три учасники: Іванчук з часткою у розмірі 10%, Петренко з часткою у розмірі 35% та Хоменко з часткою у розмірі 55%.
Вважаючи, що в законі чітко не встановлено розмір статутного капіталу, засновники сформували його у розмірі 50 000 грн., з яких 75% внесено на момент скликання перших загальних зборів учасників. Решта планувалося внести по мірі надходження коштів на рахунок товариства.
У процесі господарської діяльності товариство уклало кредитний договір на загальну суму 300 000 грн., яку не вдалося повернути після закінчення дії договору.
Враховуючи те, що Іванчук, Петренко та Хоменко є учасниками товариства з додатковою відповідальністю, банк пред’явив вимогу про сплату кредиту в повному обсязі до усіх учасників одночасно пропорційно до розміру їх часток.
Учасники товариства заперечили вимогу банку, покликаючись на те, що:
необхідно у перешу чергу звертатися з вимогою про сплату боргу до товариства, а не до них;
згідно із законом всі учасники несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства в однаковому розмірі, тобто порівну;
оскільки частки ними не були сплачені повністю, товариство має нести відповідальність у межах внесених вкладів.
Проаналізуйте фабулу на предмет дотримання порядку створення товариства, вимог банку та заперечень учасників. Розрахуйте в якому розмірі повинні нести відповідальність учасники товариства.
Задача 2. У зв’язку із важким матеріальним становищем, Іванчук вирішив продати належну йому 17% частку в статутному капіталі ТзОВ “Хмара”. Про це він повідомив збори учасників, і запропонував учасникам у 10-денний строк придбати частку за 40 000 гривень.
Учасники вважаючи, що ця сума не відповідає справжній вартості частки, відмовилися від її придбання.
Через деякий час Іванчук продав частку Петренку за 30 000 гривень.
Коли ж Петренко з’явився у товариство, його не допустили, оскільки: 1) Петренко є єдиним учасником іншого господарського товариства; 2) договір про відступлення частки не посвідчений нотаріально; 3) Іванчук порушив права учасників на переважне придбання частки.
Петренка також повідомили, що він учасником товариства не стане, оскільки на загальних зборах було прийнято рішення відмовити йому у вступі до товариства.
Проаналізуйте аргументи учасників товариства. З якого моменту Петренко вважається учасником товариства?
Задача 3. Хоменко, який на зборах учасників голосував проти прийняття рішення про зменшення статутного капіталу, заявив, що він виходить із товариства.
Через місяць він подав заяву про вихід на ім’я голови товариства.
Збори учасників розглянули його заяву і вирішили задоволити її, вважаючи Хоменка таким, що вийшов з товариства.
У зв’язку зі зміною складу учасників було затверджено зміни до установчих документів. Коли ж ці зміни були подані для державної реєстрації, державний реєстратор відмовив, посилаючись на те, що заява про вихід не посвідчена нотаріально.
Голова товариства звернувся до Хоменка, що б той подав заяву у належній формі (нотаріальній), але Хоменко відмовився це зробити, оскільки йому ще не виплачено вартість його частки.
З якого моменту учасник вважається таким, що вийшов з товариства: з моменту подання заяви, з моменту прийняття рішення зборами учасників, з моменту виділення частки, з моменту державної реєстрації змін до установчих документів, чи з іншого моменту? Як бути у наведеній ситуації? Чи може Хоменко відкликати заяву про вихід?
Задача 4. Шевців звернувся з позовом до ТзОВ „Проект” про виплату йому вартості його частки у статутному капіталі у зв’язку із виходом з товариства.
Під час розгляду справи місцевим господарським судом, Шевців заявив клопотання про призначення економічної експертизи на пердмет встановлення ринкової вартості будівлі, яка належала товариству. За висновоком експерта ринкова вартість будівлі складає 2 млн. грн.
Оскільки частка Шевціва у статутному капіталі ТзОВ „Проект” становила 10 відсотків, місцевий господарський суд зобов’язав товариство виплатити Шевціву 200 тисяч грн.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТзОВ „Проект” подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення місцевого господарського суду і постановити нове рішення на основі даних балансу товариства, а не висновків проведеної екпертизи.
На які виплати може претендувати учасник товариства з обмеженою відповідальністю у разі виходу з нього? Як здійснюється визначення розміру цих виплат? Вирішіть спір.
Задача 5. Спільне підприємство “Система” пред’явило позов до командитного товариства “Консалтингової групи “Кучеренко, Дмитрук і партнери” про стягнення збитків у розмірі 400 000 гривень, завданих внаслідок неналежного обслуговування. Позов задоволено повністю, але у товариства відсутнє майно, достатнє для сплати боргу. З метою запобігання розголошенню цієї інформації та збереження репутації було вирішено змінити назву товариства на “Консультаційний центр бізнесу і фінансів”.
Частки Кучеренка і Дмитрука рівні, а частки п’яти вкладників дорівнюють максимально допустимому за законом розміру.
Який розмір часток Кучеренка і Дмитрука?
В чому полягають особливості відповідальності командитного товариства та його учасників?
Чи може це товариство змінити назву у запропонованому варіанті?
Задача 6. Під час ліквідації повного товариства «Бурило та Осташ» виявилося, що його активів не вистачає для розрахунку з усіма кредиторами.
Загальна сума боргу становить 50 000 гривень. Осташ відмовляється сплатити половину боргу оскільки: 1) він не здійснював безпосередню діяльність товариства; 2) його частка в статутному капіталі складає лише 2 %.
Чи обгрунтовані пояснення Осташа?
В чому особливості відповідальності повного товариства?
Який порядок притягнення до відповідальності засновників товариства?

Тема 6. Акціонерні товариства.
Поняття і типи акціонерних товариств.
Заснування акціонерного товариства.
Капітал акціонерного товариства. Значні правочини та правочини, щодо вчинення яких є заінтересованість.
Права та обов’язки акціонерів.
Правовий режим акцій і дивідендів. Викуп акцій товариством.
Управління діяльністю акіцонерного товариства.
Виділ та припинення акціонерного товариства.
Нормативний матеріал:
Господарський кодекс України.
Цивільний кодекс України.
Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року // ВВР. –1991. -№49. –ст.682.
Закон України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року // Відомості Верховної Ради. -2008. -№50-51. –ст.384.
Закон України «Про державне регулювання ринку ціннних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року // Відомості Верховної Ради. 1996. №51. ст.292 (Із змінами і доповненнями).
Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10 грудня 1997 року // Відомості Верховної Ради. 1998. №15. ст.67 (Із змінами і доповненнями) (втрата чинності відбудеться 11 квітня 2014 року).
Закон України «Про депозитарну систему України» від 6 липня 2012 року // Голос України від 11.10.2012 № 191 (набрання чинності 11 жовтня 2013 року).
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців» від 15 травня 2003 року // Відомості Верховної Ради. -2003. -№31. –ст.263.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]» від 13 січня 2012 року // Офіційний вісник України від 17.02.2012. - 2012 р., № 11, стор. 22, стаття 398, код акту 60337/2012.
Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року // Відомості Верховної Ради. -2006. -№31. –ст.268.
Закон України «Про холдингові компанії в Україні» від 15 березня 2006 року // Відомості Верховної Ради. -2006. -№34. –ст.291.
Закон України «Про управління об’єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року // Відомості Верховної Ради. 2006. №46. ст.456.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про управління корпоративними правами держави» від 15 травня 2000 року // Офіційний вісник України. –2000. -№20. –ст.827.
Спеціальна література:
Верес І.Я. Комерційне представництво на ринку цінних паперів / І.Я. Верес // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХVIІІ регіональної науково-практичної конференції 26-27 січня 2012 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2012. – C. 171-174.
Виговський О.І. Новели акціонерного законодавства: науково-практичний коментар до Закону України „Про акціонерні товариства” / О.І. Виговський. – К.: Юстиніан, 2009.
Выговский Александр. Новые правила и старые проьлемы. Об установлении корпоративного контроля над АО // Юридическая практика. – 2010. - №29.
Вінник О.М. Науково-практичний коментар Закону України „Про акціонерні товариства” / О.М. Вінник. – К.: Юрінком Інтер, 2009.
Віхров О., Ібрагімова Н. До питання про господарсько-правовий статус холдингових компаній // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 5.
Гнатів О.М. Види пайових цінних паперів / О.М. Гнатів // Актуальні проблеми цивільного, житлового та сімейного законодавства: матеріали між нар. наук.-практ. конф., присвяч. 90-річчю з дня народження д-ра юрид. наук, проф. В.П. Маслова, 16 берез. 2012 р. / [редкол.: В.І. Борисова (відп. ред.) та ін..]; Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». – Х.: Право, 2012. – 464 с. – С. 317-320.
Головатенко Оксана. Проблемні питання власності в акціонерних правовідносинах // Підприємництво, господарство і право. - 2009. - №9.
Гордієнко Тімур. Коментар Закону України «Про акціонерні товариства» // Юридичний журнал. – 2009. - №5.
Гулик А. Право акціонера на участь в управлінні справами акціонерного товариства // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 3.
Єфименко Анатолій. Корпоративне управління за законом «Про акціонерні товариства»: здобутки та помилки // Юридичний журнал. – 2009. - №9.
Здоронюк Г. Актуальні питання діяльності акціонерних товариств. – К.: Юридическая практика, 2007.
Ібрагімова Н.В. До питання утворення холдингової компанії // Економіка та право. – 2009. - №1.
Коссак В.М. Проблеми захисту майнового права міноритарних акціонерів на отримання дивіденду / В.М. Коссак // Проблеми охорони прав суб’єктів корпоративних правовідносин. - Івано-Франківськ, 2011. - С.77-79.
Коташевська Тетяна. Публічні і приватні – замість ВАТ і ЗАТ. Коментарі до Закону “Про акціонерні товариства” // Юридичний журнал. – 2009. - №3.
Оприско М. Здійснення переважного права на придбання акцій приватного акціонерного товариства / М. Оприско // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – № 9 – С. 38-42.
Оприско М. В. Предмет та об’єкт договорів про відчуження корпоративних прав / М. В. Оприско // Журнал «Адвокат». – 2011. – № 6 (129). – С. 43-48
Отченаш Майя. Корпоративная система управления в АО в соответствии с новым законом об АО // Юридическая практика. – 2009. - № 9.
Спасибо-Фатеева И.В. Акционерные общества: корпоративные правоотношения. – Харьков: Право, 1998.
Спасибо-Фатєєва Інна. Представництво акціонерів // Юридичний журнал. - 2010. - №4.
Хиневич Ольга. Дематериализация выпуска акций // Юридическая практика. – 2009. – №43.
Хорт Юлія. Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерних товариств // Підприємництво, господарство і право. – 2009. - №11.
Хорт Ю.В. Реформування режиму статутного капіталу публічних акціонерних товариств у європейському праві // Вісник господарського судочинства. – 2010. - №5.
Цікало В.І. Участь нотаріуса у виникненні, здійсненні та припиненні корпоративних прав акціонерів / В.І. Цікало // Мала енциклопедія нотаріуса. – 2011. - № 3. – С. 153-159.
Цікало В. Термін як часова категорія у Законі України «Про акціонерні товариства» / В. Цікало // Ольвійський форум 2011: стратегії України в геополітичному просторі: тези міжнародної науково-практичної конференції, 8-12 червня 2011 року. – Ялта, Крим, Україна – Миколаївський державний університет імені Петра Могили, 2011. – С. 93-97.
Цікало В.І. Строки для звернення за захистом корпоративних прав акціонерів / В.І. Цікало // Проблеми охорони прав суб’єктів корпоративних правовідносин: тези міжнародної науково-практичної конференції, 23-24 вересня 2011 року. – Івано-Франківськ. – Юридичний інститут Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2012. – С. 165-167.
Цікало В. І. Строки здійснення корпоративних прав та виконання корпоративних обов’язків, позовна давність у Законі України «Про акціонерні товариства» / В. І. Цікало // Юриспруденція: теорія і практика. – 2010. – № 2.
Юркевич Ю.М. Окремі питання ліквідації холдингових компаній в Україні / Ю.М. Юркевич // Актуальні проблеми цивільного, житлового та сімейного законодавства: матеріали міжнар. наук.- практ. конф., присвяч. 90-річчю з дня народження д-ра юрид. наук, проф. В.П. Маслова, 16 березня 2012 року / [редкол.: В.І. Борисова (відп. ред.) та ін..]; Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». – Х.: Право, 2012. – 464с. – С. 255-258.
Яворська О. Проблемні питання правового регулювання діяльності акціонерних товариств // Вісник Львівського університету. – Серія юридична. – 2003. – Випуск 38.

Завдання 1. Письмово викладіть процедуру (послідовність юридичних дій) створення акціонерного товариства.
Завдання 2. Розкрийте відмінності між приватаними і публічними акціонерними товариствами.
Завдання 3. Проаналізуйте поняття акції. Які види акцій передбачені чинним законодавством України?
Завдання 4. З’ясуйте питання створення, функціонування та ліквідації холдингових компаній.
Хто може бути засновником холдингової компанії?
Які документи подає засновник холдингової компанії і кому їх скеровує?
Завдання 5. Заповніть таблицю.
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ ВИДІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ
Вид
Поняття
Законодавчі вимоги до мінімального розміру статутного капіталу
Відповідальність засновників (учасників, членів)
Правовий режим майна
Порядок управління товариством
Особливості створення та припинення

Особливості правового регулювання

1
2
3
4
7
8
9
10

Акціонерне товариство








Публічне








Приватне








Товариство з обмеженою відповідальністю








Товариство з додатковою відповідальністю








Повне товариство








Командитне товариство








Виробничий кооператив








Завдання 6. Розв’яжіть наступні тести.
1. Процедура злиття акціонерних товариств здійснюється за таким порядком:
1. Реалізація акціонерами кожного акціонерного товариства, що бере участь у злитті, права вимоги обов'язкового викупу належних їм акцій товариства. 2. Задоволення вимог кредиторів, заявлених до кожного акціонерного товариства, що бере участь у злитті. 3. Прийняття загальними зборами кожного акціонерного товариства, що бере участь у злитті, рішення про припинення товариства шляхом злиття, про створення комісії з припинення товариства, а також про обрання персонального складу комісії з припинення.
2. Доповніть твердження, вставивши одне слово – право акціонерного товариства на придбання акцій власної емісії, що пропонуються їх власником до відчуження третім особам, не допускається.
3. Доповніть твердження, вставивши одне слово – про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.
4. Позачергові загальні збори акціонерного товариства мають бути проведені протягом______ днів:
- 20 днів;
- 45 днів;
- 10 днів;
- 30 днів;
- місяця.
5. Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати (*___*) акціонерів.
6. З метою контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах своїх представників можуть призначити :
- Національний депозитарій;
- правління акціонерного товариства;
- ревізійна комісія акціонерного товариства;
- акціонери, які у сукупності володіють більш ніж 10 відсотками привілейованих акцій;
- акціонери, які у сукупності володіють 10 і більше відсотками простих акцій;
- Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
- реєстратор.
7. Протокол загальних зборів акціонерного товариства підписується:
- усіма акціонерами, присутніми на зборах;
- головою товариства;
- уповноваженою особою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
- нотаріусом;
- головою виконавчого органу товариства;
- головою зборів;
- усіма членами лічильної комісії.
8. Не належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів такі повноваження :
- затвердження внутрішніх документів товариства;
- визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства;
- обрання та припинення повноважень членів наглядової ради акціонерного товариства;
- вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, розміщених ним;
- прийняття рішення про розповсюдження викуплених акцій;
- визначення порядку виникнення збитків;
- обрання та припинення повноважень членів ревізійної комісії.
9. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися:
- керівником організації, яка обслуговує будинок, де проживає акціонер;
- державним реєстратором;
- керівником відділу кадрів;
- керівником місця навчання акціонера;
- зберігачем;
- депозитарієм;
- правлінням товариства.
10. Позачергові збори акціонерного товариства скликаються у таких випадках:
- якщо цього вимагають акціонери, які в сукупності володіють не менш як 5 відсотками голосів;
- при наявності обставин, вказаних у засновницькому договорі товариства;
- якщо не відбулися чергові збори товариства, внаслідок їх неправомочності;
- якщо цього вимагає Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
- в разі необхідності вчинення значного правочину;
- в разі порушення провадження про визнання товариства банкрутом;
- за рішенням суду.
11. Членами ревізійної комісії акціонерного товариства не можуть бути :
- голова акціонерного товариства;
- члени ревізійної комісії акціонерного товариства;
- акціонери товариства;
- акціонери, які володіють значною часткою;
- члени правління акціонерного товариства;
- корпоративний секретар;
- акціонери, які є власниками привілейованих акцій.
12. Перевірки фінансово-господарської діяльності правління акціонерного товариства проводяться ревізійною комісією :
- за дорученням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
- на вимогу акціонерів, які в сукупності володіють не менш, як 5 відсотками голосів;
- з її власної ініціативи;
- за дорученням голови товариства;
- в інших випадках, передбачених положенням про ревізійну комісію;
- за результатами фінансового року;
- за дорученням ради акціонерного товариства.
13. Акціонерні товариства за типами поділяються на :
- відкриті;
- закриті;
- прості;
- привілейовані;
- приватні;
- публічні;
- змішані.
14. Які із перелічених положень закону щодо реалізації переважного права купівлі акцій є правильними :
- акціонери мають переважне право придбання акцій пропорційно кількості часу, протягом якого вони є акціонерами;
- переважне право акціонерів на придбання акцій діє протягом 1 місяця;
- право акціонера на переважне придбання акцій діє у разі їх продажу іншим акціонерам;
- акціонери мають переважне право придбання акцій залежно від посади, яку вони обіймають у товаристві;
- акціонери мають переважне право придбання акцій пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них;
- право акціонера на переважне придбання акцій діє у разі їх продажу третім особам;
- переважне право акціонерів на придбання акцій діє протягом 10 днів.
15. Які із перелічених положень закону щодо реалізації переважного права на придбання акцій є правильними :
- акціонери мають переважне право придбання акцій залежно від посади, яку вони обіймають у товаристві;
- акціонер повідомляє інших акціонерів про намір продати акції особисто;
- право акціонера на переважне придбання акцій діє у разі їх продажу товариству;
- акціонери мають переважне право придбання акцій пропорційно кількості часу, протягом якого вони є акціонерами;
- акціонер повідомляє інших акціонерів про намір продати акції через товариство;
- переважне право акціонерів на придбання акцій діє протягом 2 місяців;
- переважне право акціонерів на придбання акцій діє протягом 10 днів.
16. Статутний капітал акціонерного товариства збільшується шляхом :
- консолідації акцій;
- внесення додаткових вкладів;
- знерухомленням акцій;
- дроблення акцій;
- розміщення додаткових акцій;
- підвищення номінальної вартості акцій;
- анулювання акцій.
Задача 1. Акціонер П., власник привілейованих акцій АТ “Турист”, прочитав в газеті повідомлення про скликання загальних зборів акціонерів з порядком денним: затвердження статуту в новій редакції.
Акціонер П. вніс свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів, коли до їх скликання залишилося ще 21 день. Однак, виконавчий орган відмовився включити ці пропозиції до порядку денного, мотивуючи пропуском встановленого строку. П. наполягав на включенні своїх пропозицій до порядку денного загальних зборів, обгрунтовуючи тим, що:
він є акціонером, який володіє 7 % голосів;
в той же день, коли ознайомився в пресі про скликання загальних зборів акціонерів, він вніс свої пропозиції до порядку денного.
Вирішіть даний спір по суті. З’ясуйте порядок та періодичність скликання загальних зборів акціонерів. Який порядок голосування на загальних зборах акціонерів? Назвіть випадки і умови, коли загальні збори акціонерів приймають правомочні рішення?
Задача 2. З метою створення АТ «Едельвейс», у червні було проведено розподіл акцій між засновниками, які здійснили повну їх оплату. Серед засновників було 16 осіб.
Установчі збори АТ були скликані у листопаді.
В установчих зборах взяли участь особи, які придбали акції, у кількості 12 осіб. Після відкриття зборів, виникло питання щодо їх правомочності. Учасники зборів дійшли до висновку, що вони правомочні.
На зборах були прийняті рішення з питань про:
заснування товариства;
затвердження оцінки майна, що внесено засновниками;
затвердження статуту товариства;
утворення органів управління товариства;
затвердження результатів розміщення акцій.
Усі рішення рішення прийняті кваліфікованою більшістю у ѕ голосів.
За яких умов установчі збори акціонерного товариства вважаються правомочними? В який строк мають бути скликані установчі збори? Окресліть коло повноважень установчих зборів акціонерного товариства. Вкажіть правові наслідки прийнятих рішень.
Задача 3. Акціонер Т. передав свої повноваження щодо права участі в голосуванні на загальних зборах акціонерові Г. Передання повноважень відбулося на підставі письмової заяви акціонера Т. на ім’я Голови товариства. Підпис акціонера Т. був завірений нотаріально. Про делегування повноважень щодо участі в голосуванні Голова товариства повідомив учасників зборів.
Акціонер П. висловив заперечення щодо можливості участі представника Т. на загальних зборах у зв’язку із порушенням чинного законодавства. Акціонер П., зокрема, зіслався на положення ст. 100 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.
Дайте правовий аналіз ситуації.
Задача 4. П., який є акціонером ПрАТ „Електро”, звернувся з позовом до ТзОВ „Світоч-промреєстр” про зобов’язання надати йому копії документів, які стали підставою для формування та внесення змін до реєстру власників акцій ПрАТ „Електро”.
Вимога П. обгрунтовувалася положеннями ст.ст. 77 та 78 Закону України „Про акціонерні товариства”, які встановлюють коропоративне право акціонера на інформацію.
Суд відмовив у задоволенні позову на тій підставі, що надання акціонерові інформації такого змісту законодавством України не передбачено.
Дайте правову оцінку рішенню суду.
Задача 5. Розглядаючи спір про визнання незаконним рішення загальних зборів акціонерів, господарський суд встановив, що частка акціонера В. у статутному капіталі товариства становить 2 відостки.
Акціонер В. просив визнати незаконним рішення загальних зборів, оскільки він не був персонально повідомлений про їх скликання, а тому не зміг взяти участі у прийнятті рішень.
Представник акціонерного товариства заперчив позов у зв’язку з тим, що товариство має власну веб-сторінку у мережі Інтернет, на якій своєчасно була розміщена інформація про скликання загальних зборів акціонерів. Окрім того, інформація про проведення загальних зборів була опублікована у центральних та місцевих засобах інформації. Також представник відзначив, що рішення, яке просить визнати незаконним акціонер В., було прийнято більшістю у 77 відсотків голосів. Це, на його думку, означає, що акціонер В. навіть у разі присутності на зборах не зміг би вплинути на результат голосування.
Дайте правовий аналіз доводів сторін.
Задача 6. На загальних зборах акціонерів було прийнято рішення про затвердження звітів товариства за попередній фінансовий рік та скерування частини прибутку у фонд виплати дивідендів.
Через місяць після проведення загальних зборів ініціативна група акціонерів звернулися до Голови товариства із спільною заявою про виплату їм дивідендів. У письмовій відповіді на цю заяву Голова товариства пояснив, що право на одержання дивідендів в акціонерному товаристві має умовний характер, тобто може бути реалізоване лише за наявності рішення загальних зборів про порядок виплати дивідендів. Такого рішення збори акціонерів ще не приймали. Дивіденди будуть виплачені акціонерам після того, як загальні збори встановлять розмір дивідендів, а також строк і форму їх виплати.
Акціонери звернулися з позвом до суду про виплату їм дивідендів.
У чому полягає зміст права на дивіденди? З якого моменту виникає таке право? Чи можуть бути виплачені дивіденди акціонерам за рішенням суду?
Задача 7. За даними останньої річної звітності акціонерного товариства „Терекс” вартість його майна становить 5 000 000 грн.; з них – 800 000 грн. вартість зобов’язань товариства.
Рішенням наглядової ради товариства було передбачено укладення договору за результатами процедур державних закупівель на суму 1 100 000 грн. Статутом товариства встановлено правило, згідно з яким, правочини на суму більше 1 000 000 грн. підлягають наступному схваленню загальними зборами.
Під час розгляду загальними зборами акціонерів питання про схвалення договору державної закупівлі власники акцій загальною часткою 17 відсотків статутного капіталу голосували «проти» прийняття такого рішення.
У зв’язку з тим, що рішення про схвалення договору державної закупівлі було прийнято, акціонери, які голосували проти нього, звернулися до товариства з вимогою здійснити у них викуп належних їм акцій.
АТ „Терекс” відмовилося викупити акції в акціонерів, оскільки на думку товариства такий викуп може бути здійснений лише за взаємною згодою сторін.
У чому полягає зміст права акціонера на обов’язковий викуп у нього акцій товариством? За яких умов виникає таке право? Який правочин вважається значним? Вирішіть спір між акціонерами і товариством.
Тема 7. Майнова основа господарювання.
Поняття, склад та вартісна оцінка майна суб’єктів господарювання.
Джерела формування майна суб’єктів господарювання.
Приватизація та роздержавлення як джерела формування майна суб’єктів господарювання.
Правовий режим майна суб’єктів господарювання: поняття та види. Відносини власності у сфері господарювання.
Право довірчої власності у сфері господарювання.
Право господарського відання та оперативного управління майном.
Права структурних підрозділів суб’єктів господарювання на майно.
Використання природних ресурсів у сфері господарювання.
Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності.
Корпоративні відносини у сфері господарювання.
Нормативний матеріал.
Конституція України.
Господарський кодекс України.
Цивільний кодекс України.
Бюджетний кодекс України.
Податковий кодекс України.
Земельний кодекс України.
Закон України «Про приватизацію державного майна» // Голос України, 1997, 20 березня.
Закон України від 6 березня 1992 року «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» // ВВР. –1992. -№24. –ст.350.
Закон України від 6 березня 1992 року «Про приватизаційні папери» // ВВР. –1992. -№24. –ст.352.
Закон України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» від 14 вересня 2000 року // Урядовий кур'єр, 18.10.2000.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. -1997. -№24. –ст.170.
Закон України від 9 квітня 1999 року «Про місцеві державні адміністрації» // Відомості Верховної Ради України. –1999. -№20-21. –ст.190.
Закон України від 19 вересня 1991 року «Про господарські товариства» // Відомості Верховної Ради України. -1991. -N 49. –ст.682.
Закон України від 5 липня 2012 року «Про благодійну діяльність та благодійні організації» // Голос України від 02.02.2013. - № 22.
Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 року (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховоної Ради України. -2001. -№43. –ст.214.
Закон України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування» від 17 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. -2002. -№17. -ст.121.
Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 року (в редакції закону від 1 червня 2000 року) // Відомості Верховної Ради України. -2000. -№37. -ст.307.
Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від від 15 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. -1994. -№7.
Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» від 5 листопада 1997 року // Відомості Верховної Ради України. -1998. -№8. -ст.28.
Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» від 21 квітня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. -1993. -№21.
Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 року // Відомомсті Верховної Ради України. -1994. -№7.
Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16 червня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. -1999. -№32. -ст.267.
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16 липня 1999 року // Урядовий кур`єр, 1999, 1 вересня.
Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. -2001. -№47. -ст.251.
Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонд)» від 15 березня 2001 року // Урядовий кур’єр 25.04.2001 (втрата чинності відбудеться 1 січня 2014 року).
Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19 березня 2003 року // Офіційний вісник України. -2003. -№30.- ст.1525.
Закон України «Про управління об’єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року // Відомості Верховної Ради України. 2006. №46. ст.456.
Декрет Кабінету Міністрів України «Про довірчі товариства» від 18 березня 1993 року // ВВР. –1993. -№19. –ст.207.
Рішення КСУ у справі за конституційним зверненням приватного підприємства «ІКІО» щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 61 Сімейного кодексу України від 19 вересня 2012 року // Офіційний вісник України від 12.10.2012. - 2012 р., № 75, стор. 33, стаття 3038, код акту 63617/2012.
Декрет Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року „Про порядок використання прибутку державних підприємств, установ і організацій” // ВВР. –1993. -№27. –ст.290.
Постанова Кабінету Міністрів України «Пpо управління державними корпоративними правами» від 15 травня 2000 pоку № 791.
Наказ Мінфіну України від 31 березня 1999 року «Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку».
Наказ Мінфіну України від 18 травня 2000 року «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби».
Судова практика:
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».
Рекомендації Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних правовідносин».
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».
Ухвала Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.03.2013 року // Єдиний державний реєстр судових рішень України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Постанова судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 3.07.2013 року // Єдиний державний реєстр судових рішень України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Спеціальна література:
Александров Д. Правові форми здійснення управління активами в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 5.
Апанасенко К. Особливості правового режиму майна комунальних унітарних підприємств // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 4.
Винар Л. Правовий режим майна юридичних осіб публічного права // Підприємництво, господарство і право. – 2007. - № 8.
Довірче управління майном в праві України // Право України. –1998. -№4.
Дякович М.М. Деякі проблемні питання щодо розпорядження спільним сумісним майном подружжя / М.М. Дякович // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХVІІІ регіональної науково-практичної конференції. 26-27 січня 2012 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2012. – С.184-186.
Дякович М.М., Юркевич Ю.М. Питання реалізації порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: правові аспекти та проблемні питання / М.М. Дякович, Ю.М. Юркевич // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2012. - № 4 (126). – С. 72-78.
Журбелюк Лада, Бородкин Александр. Доверительная собственность в ГК: доверяй, но проверяй, может ее нет? // Юридическая практика. – 2009. - №8.
Ісаков Михайло. Щодо правового режиму майна унітарних підприємств // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 2.
Кібенко Олена. Правовий режим майна приватного підприємства // Юридичний радник. – 2005. - № 1.
Кулинич П. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення як об’єкти правового обігу // Право України. – 2010. - № 5.
Майданик Р.А. Траст: собственнсоть и управление капиталами. –К.: Наукова думка, 1995.
Майданик Роман. Довірча власність у цивільному праві України (формування, порівняльний аналіз і поняття) // Українське комерційне право. – 2004. - № 5.
Музика Л. Приватизація комунального майна: проблеми законодавства, теорії та практики // Право України. – 2004. - № 5.
Носік В. Виникнення права власності на землю: теоретичні і практичні аспекти // Право України. – 2004. - № 9.
Подцерковний О. Інститути права господарського відання та оперативного управління // Юридичний вісник України. – 2002. – № 49.
Положення (стандарти) бухгалтерського обліку: коментарі. – К.: Фактор, 2010.
Попов Юрій. Поняття права господарського відання в рішенні іноземного суду // Українське комерційне право. – 2004. - № 5.
Соловйова Л.В. Про правовий режим майна підприємств // Економіка та право. – 2009. - №1.
Романів В.Я. Поняття «нерухомого майна» за цивільним законодавством України / В.Я. Романів // Держава і право. – 2012.- №55. – С. 346-352.
Спасибо-Фатєєва Інна. Поняття майна, майнових прав та корпоративних прав як об’єктів права власності // Українське комерційне право. – 2004. - № 5.
Томчишен С.В. Співвідношення права участі та права на частку у статутному капіталі в товариствах з обмеженою відповідальністю // Актуальні питання цивільного та господарського права. – 2009. - № 4 (17).
Харченко Г. Право довірчої власності в системі відносин власності // Право України. – 2005. - № 8.
Цікало І. Правова природа майна довірчого товариства // Vivat justitia! Міжнародний студентський науково-юридичний альманах. – Випуск ІХ.- Львів, 2009.
Цюра В.В. Речові права на чуже майно: Науково-практичний посібник. – К.: КНТ, 2006. – 136с.
Шипка О., Крук Н. Трастова власність: іноземні дива на українській ниві // Юридичний журнал. – 2003. – № 10 (16).
Щербина В. Поняття та зміст правового режиму майна суб’єктів господарювання. - // Юридична Україна : правовий часопис. - 2007. - № 1.
Якубівський І. Майнові авторські права: проблеми правового регулювання / І.Є Якубівський // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XVІII регіональної науково-практичної конференції; 26-27 січня 2012 р., м. Львів. – Львів, 2012. – С.219-220.

Завдання 1. Визначіть суб’єктів права власності в Україні, які можуть створювати суб’єктів підприємницької діяльності. Ї
Розкрити співвідношення понять “суб’єкт права на підприємництво” і “суб’єкт підприємницької діяльності”.
Завдання 2. Перелічіть органи, що уповноважені управляти державним майном та розкрити їх правомочності.
Завдання 3. Дайте поняття та розкрийте зміст корпоративного права.
Завдання 4. Охарактеризуйте правову природу взаємовідносин між засновником та приватним, комунальним, казенним підприємством, а також підприємством, заснованим на власності об’єднання громадян щодо володіння користування та розпорядження закріпленим за ним майном.
Завдання 5. Розробіть схему майна суб’єкта підприємництва на підставі:
Господарського кодексу України
Податкового кодексу України.
Завдання 6. Визначіть перелік майна, яке відноситься до основних фондів підприємця.
Завдання 7. Складіть проект плану приватизації;
складіть проект договору купівлі-продажу об’єкта приватизації.
Завдання 8. Розробіть схему джерел формування майна суб’єктів підприємництва.
Завдання 9. Визначіть особливості використання прибутку окремих видів підприємств (державних, комунальних, підприємств, заснованих на власності об’єднань громадян, підприємств, яким передано в оренду державне майно).
Завдання 10. Розв’яжіть наступні тести.
1. Основу правового режиму майна суб’єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становить:
- право оперативного використання;
- право власності;
- право довірчої власності;
- право володіння;
- право користування.
2. До спеціальних фондів суб’єкта господарювання належить:
- Пенсійний фонд;
- основні фонди;
- оборотні фонди;
- товари.
- фонд розвитку виробництва;
3. До спеціальних фондів суб’єкта господарювання належить:
- основні фонди;
- товари;
- оборотні фонди;
- амортизаційний фонд;
- Пенсійний фонд.
4. До спеціальних фондів суб’єкта господарювання належить:
- товари;
- основні фонди;
- Пенсійний фонд;
- фонд споживання (оплати праці);
- оборотні фонди.
5. До корпоративних прав у сфері господарювання належать:
- право на укладення засновницького договору;
- право на одержання заробітної плати;
- право на вибір організаційно-правової форми суб’єкта господарювання;
- право на вступ до господарського товариства.
- право на одержання частини прибутку суб’єкта господарювання (дивіденду);
6. До корпоративних прав у сфері господарювання належать:
- право на одержання заробітної плати;
- право на вступ до господарського товариства;
- право на укладення засновницького договору;
- право на участь у розподілі активів суб’єкта господарювання у разі його ліквідації;
- право на вибір організаційно-правової форми суб’єкта господарювання.
7. До корпоративних прав у сфері господарювання належать:
- право на вибір організаційно-правової форми суб’єкта господарювання;
- право на укладення засновницького договору;
- право на одержання заробітної плати;
- право на вступ до господарського товариства.
- право на участь в управлінні суб’єктом господарювання;
8. Право власності на об’єкт передачі з державної власності у комунальну, а бо з комунальної у державну, виникає з моменту:
- реєстрації договору про передачу;
- нотаріального посвідчення договору;
- укладення договору;
- підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом,
- з дня державної реєстрації такого права;
- державної реєстрації прав на об’єкт передачі.
9. Передача об’єктів з державної власності у комунальну, або з комунальної власності у державну, здійснюється:
- комісією з питань передачі об’єктів;
- органом державної влади та органом місцевого самоврядування;
- органами, яким належать об’єкти передачі;
- суб’єктами господарювання, майно яких передається;
- Кабінетом Міністрів України та відповідною місцевою радою.
10. Платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об’єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки є:
- продажем державного майна;
- реструктуризацією;
- корпоратизацією;
- роздержавленням.
- приватизацією;
11. Володіння корпоративними правами:
- не вважається підприємництвом;
- прирівнюється до підприємництва;
- є різновидом підприємництва;
- здійснюється як підприємництво за спеціальним дозволом;
- вважається підприємницькою діяльність.
12. Платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об’єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки є:
- продажем державного майна;
- реструктуризацією;
- привласненням;
- договором купівлі-продажу
- приватизацією;
13. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується:
- патентом;
- свідоцтвом;
- ліцензією;
- інструкцією;
- квотою.
14. Основні фонди (засоби) – це матеріальні активи очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше:
- одного місяця;
- більше 360 днів;
- шести місяців;
- трьох років.
- одного року;
15. Платіж, який здійснюється юридичною особою – емітентом корпоративних прав на користь суб’єкта таких корпоративних прав у зв’язку з розподілом частини прибутку такого емітента називається:
- процентом;
- дивідендом;
- роялті;
- гудвілом;
- доходом.
16. Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб’єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого майна і має право вилучати у суб’єкта господарювання:
- будь-яке майно;
- застаріле майно.
- майно, що неефективно використовується;
- майно, що використовується;
- непотрібне майно;
- майно, що використовується не за цільовим призначенням;
- майно, що не використовується;
17. Відповідно до виду цінностей деривативи можуть бути:
- бланковими;
- грошовими;
- інтелектуальними.
- майновими;
- ринковими;
- валютними;
- товарними.
18. Приватизації не підлягають:
- казенні підприємства;
- об’єкти, що належать до природних монополій;
- земельні ділянки;
- об’єкти, що мають загальнодержавне значення;
- об’єкти, що мають вирішальне значення для держави;
- місцеві об’єкти;
- об’єкти зі стабільним рівнем доходу.
Задача 1. Міська рада м. Чернівців прийняла рішення від 1 березня 1996 року про надання приватному підприємству у постійне користування земельної ділянки з визначенням її цільового призначення: будівництво адміністративної будівлі.
У 1998 році рішенням міської ради приватному підприємству тимчасово дозволено влаштувати на виділеній земельній ділянці автостоянку.
У 2005 році міська рада на підставі Цивільного кодексу України прийняла рішення про припинення права користування земельною ділянкою для забудови.
Приватне підприємство у 2009 році звернулося до господарського суду з позовом, в якому, покликаючись на ст. 20 Господарського кодексу України, вимагало визнати недійсним рішення Чернівецької міської ради від 2005 року на тій підставі, що норми ЦК України не можуть бути правовою підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою.
Господарський суд відмовив приватному підприємству в задоволенні позову у зв’язку із пропущенням позовної давності, вказавши на те, що Цивільним кодексом України не передбачено такого способу захисту порушених прав як визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування.
Чи правомірним є рішення міської ради? Ознайомтеся з відповідними нормативними положеннями Земельного кодексу України. Дайте правову оцінку рішенню господарського суду.
Задача 2. Під час розлучення подружжя Іванцівих, дружина вимагала включення в склад спільного сумісного майна, що підлягає розподілу, усього майна приватного підприємства “Карма”, заснованого її чоловіком під час спільного подружнього життя. Мотивувала вона це тим, що в статутний капітал було внесено 30 000 гривень, які в свою чергу були їх спільною сумісною власністю. Чоловік проти цього заперечував, оскільки дружина участі в підприємницькій діяльності не брала, а тому може претендувати лише на половину від внеску в статутний фонд, тобто на 15 000 гривень.
Дайте правову оцінку ситуації, що виникла.
Задача 3. Між регіональним відділенням Фонду державного майна України та ТзОВ “Оранта” було укладено два договори купівлі-продажу об’єктів незавершеного будівництва – побутових приміщень, призначених для зберігання мастильних матеріалів. Перший договір на суму 150 тис.грн. було укладено 1 січня, а другий – на суму 50 тис.грн. – 10 квітня того ж року. Обидва договори передбачали внесення платежу за передані об’єкти не пізніше 30 днів з моменту їх нотаріального посвідчення.
15 квітня ТзОВ “Оранта” платіжним дорученням, в якому було вказано підставу “договір купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва” перерахувало на рахунок регіонального відділення Фонду держмайна 50 тис.грн., які були прийняті в рахунок другого договору. 30 травня регіональне відділення Фонду держмайна України звернулося до Господарського суду з вимогою розірвати договір купівлі-продажу від 1 січня за неоплату.
Відповідач заперечив позов на тій підставі, що перераховані ним 50 тис.грн. були спрямовані на оплату вартості об’єкта приватизації за договором від 1 січня, оскільки він був укладений першим. Крім того, відповідно до Закону України “Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва” він як покупець має право на відстрочку платежу на строк до 10 років після сплати ним 30% вартості об’єкта.
Яке рішення повинен прийняти господарський суд?
Задача 4. Казенне підприємство 1 січня уклало державний контракт з Міноборони України про поставку боєприпасів до військової зброї очікуваний строк експлуатації яких складає 6 місяців.
Контракт мав бути виконаний до червня відповідного року. В березні директор казенного підприємства звернувся до органу уповноваженого управляти його майном з проханням дати дозвіл на відвантаження такої ж продукції іншому державному підприємству. Орган уповноважений управляти державним майном відмовив у наданні дозволу, мотивуючи свою відповідь тим, що такі боєприпаси відносяться до основних фондів казенного підприємства, яким останнє не має права розпоряджатися.
Чи правомірна відмова органу, уповноваженого управляти майном казенного підприємства?
Задача 5. Виконавчий директор товариства з додатковою відповідальністю прийняв рішення повернути кредит банку за рахунок коштів Фонду виплати дивідендів, який був утворений на підприємстві. Протягом 3-х місяців розмір грошових коштів фонду передбачалося повністю відновити. Дізнавшись про це, один із учасників товариства звернувся із позовом на дії директора до суду, вважаючи їх незаконними, оскільки він не мав права розпоряджатись коштами фонду.
Суд відмовив у задоволенні позову, посилаючись на положення Статуту товариства, згідно з яким на виконавчого директора покладались функції вирішувати усі питання діяльності товариства в період між засіданнями вищого органу управління. Обмежень щодо розпорядження коштами фонду виплати дивідендів Статут не передбачав.
Дайте правову оцінку рішенню суду.
Задача 6. До Голови правління ТзОВ звернулись з клопотанням про вступ до товариства:
громадянин-підприємець К. із внесенням у його статутний капітал коштів, одержаних ним у кредит;
директор малого підприємства із внесенням у статутний капітал коштів, одержаних з бюджету міської Ради;
Голова фермерського господарства із внесенням у статутний капітал майна, одержаного в заставу від благодійної організації.
Голова правління ТзОВ задовольнив усі клопотання, вважаючи, що усі внески відповідають джерелам формування майна товариства.
Дайте правову оцінку діям Голови правління ТзОВ.
Задача 7. Засновник приватного підприємства “Лев” Левчук вирішив передати усі свої права, пов”язані з цим підприємством Геращенку.
Як здійснюється така господарська операція? Які документи потрібно подати органу державної реєстрації для реєстрації змін власника майна приватного підприємства?

Тема 8. Договірне регулювання відносин у підприємництві
Поняття, ознаки та основні функції господарського договору.
Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.
Свобода договору у підприємництві.
Виконання підприємницьких зобов`язань.
Способи забезпечення підприємницьких зобов`язань.
Класифікація (система) договорів у підприємництві (загальна характеристика).
Нормативний матеріал:
Цивільний кодекс України.
Господарський кодекс України.
Господарський процесуальний кодекс України.
Закон України від 7 березня 1996 року «Про страхування» // ВВР. -1996. -№18. -ст. 78.
Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 1 червня 2010 року // Голос України від 30.06.2010. - № 118.
Закон України від 10 квітня 1992 року «Про оренду державного та комунального майна» // ВВР. -1995. -№15. -ст.99.
Закон України від 6 жовтня 1998 року «Про оренду землі» // ВВР. -1998. -№46-47. -ст.280.
Закон України від 10 грудня 1991 року «Про товарну біржу» // ВВР. –1992. -№10. -ст.139.
Закон України від 6 березня 1992 року «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» // ВВР. -1992. -№24. -ст.350.
Закон України від 22 листопада 1992 року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» // ВВР. -1997. -№5. -ст.28.
Закон України від 25 лютого 1994 року «Про заставу» // ВВР. –1994. -№27. -ст.223.
Закон України від 15 грудня 1993 року «Про захист прав споживачів» // ВВР. –1994. -№1. -ст.1.
Закон України від 22 грудня 1995 року «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб»/ /ВВР. -1996. -№3. -ст.9.
Закон України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року // Урядовий кур’єр 13.06.2001.
Закон України від 17 лютого 2011 року «Про регулювання містобудівної діяльності» // Голос України від 12.03.2011. - № 45.
Постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року «Про затвердження Статуту залізниць України» // Урядовий кур’єр, 1998, 25 червня.
Постанова Кабінету Міністрів України «Пpо затвердження Порядку реєстрації проектів угоди про розподіл продукції та державної реєстрації угоди про розподіл продукції» від 29 листопада 2000 pоку № 1756 // Урядовий кур'єр 13.12.2000).
Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом МЗЕЗ торгу України №75 від 5 жовтня 1995 року // Юридичний вісник. -1996. -№11-12.
Наказ Фонду державного майна України, Міністерства фінансів України, антимонопольного комітету України від 30 серпня 1995 року «Про затвердження Типового договору довірчого товариства з довірителем майна».
Рішення КСУ від 10 листопада 2011 року (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-11.
Роз`яснення ВАСУ від 6 жовтня 1999 року №02-5/706 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з укладенням та виконанням кредитних договорів»
Постанова Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» // Закон і Бізнес від 04.2012. - 2012 р., № 18.
Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин // Узагальнення підготовлене суддею Верховного Суду України Д.Д. Луспеником та головним консультантом відділу узагальнення судової практики управління вивчення та узагальнення судової практики З.П. Мельник, к.ю.н., затверджене суддями Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України // http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/F7B77DDB0B200007C22577F200512993.
Роз’яснення ВАСУ від 30 березня 1995 року №02-5/220 «Про укладення договорів відособленими підрозділами юридичних осіб» // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v_220800-95.
Лист ВАСУ від 8 травня 1992 року № 01-18/552 «Про підвідомчість спорів, що виникають при укладенні договорів на ярмарках оптового продажу товарів» // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Інформаційний Лист Верховного Суду України від 26 грудня 2005 року «Щодо застосування господарськими судами України положень процесуального законодавства стосовно розмежування компетенції між спеціалізованими адміністративними і господарськими судами» // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v3-2-700-05
Типовий договір на обслуговування комерційним банком довірчого товариства // Галицькі контракти. -1996. -№26.
Спеціальна література:
Бек Ю. Б. Особливості виконання договорів доручення / Ю. Б. Бек // «Ольвійський форум – 2012: стратегії України в геополітичному просторі». Тези. Том 11. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім.. Петра Могили. – 2011. – С.64-65.
Бек Ю. Б. Виконання цивільно-правового зобов’язання третьою особою та арбітражна угода / Ю. Б. Бек // Перспективи застосування альтернативних способів вирішення спорів (ADR) в Україні: Матеріали Другого Львівського міжнародного форуму. – Львів, 2009. – С. 98-105.
Бек Ю. Б. Особливості виконання зобов'язань за кредитним договором третіми особами / Ю. Б. Бек // «Ольвійський форум – 2010: стратегії України в геополітичному просторі». Тези. Том 10. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім.. Петра Могили. – 2010. – С. 64-65.
Бек Ю. Підстави та правові наслідки виконання третіми особами договірного зобов’язання / Ю. Бек // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія „Право”. № 929. Спеціальний випуск. – Х., 2010. – С. 159-161.
Василинчук В. Правове регулювання банківського кредитування суб’єктів підприємницької діяльності // Право України. – 2001. – №7.
Верес І. Я. Зміст договору факторингу / І. Я. Верес // Юридичний журнал. -2012. - № 3. –С. 98-102
Витрянский В. Общие положения о договорах // Хозяйство и право. –1995. -№12.
Витрянский В. Понятия и стороны обязательства. Исполнение обязательств // Хозяйство и право. -1995. -№8.
Гелевей О. Способи визначення розміру неустойки // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – №7.
Герц А.А. Загальна характеристика договору про надання медичних послуг / А.А. Герц // Актуальні проблеми правознавства. Науковий збірник ЮФ ТНЕК / редкол.: М. О. Баймуратов та ін. – Тернопіль: Астон, 2012. - С. 122-127.
Грущинський І. Правове регулювання відносин у підприємництві // Право України. –1998. -№2.
Дашков Л.П., Бризгалін Л.В. Комерційний договір. Від укладення до виконання. -К. -1996.
Договор в народном хозяйстве: (вопросы общей теории)/ Сулейменов М.К., Покровский Б.В., Жакенов В.А. и др.- Алма-Ата: Наука. -1987.
Дозорець О. Договір перевезення вантажу різними видами транспорту: правова характеристика // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – №7.
Коссак В.М., Юркевич Ю.М. Окремі аспекти індивідуалізації предмета застави / В.М. Коссак, Ю.М. Юркевич // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – 2012. – Випуск 2 (1). – С. 126-136.
Коссак В.М. Проблеми припинення нотаріального посвідчених договорів / В.М. Коссак // Сучасні проблеми приватного права: збірник наук. праць присвячених 80-ій річниці з Дня народження Я. М. Шевченко / відп. ред. Н.С. Кузнецова, Р.О. Стефанчук. - Київ: ВТО «Асоціація цивілістів України». - Кам’янець-Подільский, ТОВ «Друкарня «Рута», 2012. - С. 119-128.
Коссак В.М. Форма правочину як спосіб фіксації змісту волевиявлення сторін / В.М. Коссак // Актуальні проблеми цивільного, житлового та сімейного законодавства: матеріали між нар. наук.-практ. конф., присвяч. 90-річчю з дня народження д-ра юрид. наук, проф. В.П. Маслова, 16 берез. 2012 р. / [редкол.: В.І. Борисова (відп. ред.) та ін..]; Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». – Х.: Право, 2012. – 464 с. – С. 49-52.
Коссак В.М. Особливості договору у формі нотаріального акту / В.М. Коссак // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХVІІІ регіональної науково-практичної конференції. 26-27 січня 2012 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2012. – С. 192-194.
Коссак С. Припинення відносин за договором оренди державного і комунального майна / С. Коссак // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХVІІІ регіональної науково-практичної конференції. 26-27 січня 2012 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2012. – С.194-196.
Лепех С.М. Договір про залучення внеску (вкладу) кредитною спілкою [Електронний ресурс] / С.М. Лепех // Часопис Академії адвокатури України. - 2012. - № 3. - Режим доступу: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Лепех С.М. Вигодонабувач за договором страхування цивільно-правової відповідальності / С.М. Лепех // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХУІІІ регіональної науково-практичної конференції. - Львів: Юридичний факультет ЛНУ імені Івана Франка, 2012. - С. 172-173.
Лилак Д. Забезпечення виконання господарських зобов`язань неустойкою// Право України. –1996. -№ 12.
Луць В. Господарські і підприємницькі відносини в економіці України та їх правове забезпечення// Право України. -1996. -№12.
Луць В.В. Окремі види договірних зобов`язань. -Львів. -1992.
Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності. –К.: Юрінком Інтер, 1999.
Малиновська В. До питання про специфіку договорів у сфері підприємницької діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – №7.
Михайлів М.О. Форма правочину та правові наслідки її недотримання / М.О. Михайлів // Держава і право. Збірник наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького АН України. - Вип.51 - К., 2011. - С. 32-37.
Романив В.Я. Проблемы продления договора аренды государственного и коммунального имущества / В.Я. Романив // «Вклад молодых ученых в развитие правовой науки Республики Беларусь». - 23 листопада 2012 р. – Минск, 2012, - С. 49-51.
Сейнароев Б.М. Договор как механизм реализации и защиты интересов деловых людей // Дело и право. –1996. -№6.
Тарасенко Л. Л. Права та обов’язки сторін за договором прокату автомобіля / Л. Л. Тарасенко // Часопис Академії адвокатури України. – 2012. - № 3 (16). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Тарасенко Л.Л. Особливості договору найму залізничних транспортних засобів / Л. Л. Тарасенко // Журнал «Адвокат». – 2011. - № 12. - С.38-42.
Хозяйственный договор. Общие положения. -Свердловск: Свердловский юрид. институт. -1986.
Цікало В. Свобода укладення договору та її межі // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Випуск 34. –Львів, 1999.
Яворський Р.І. Проблема договірних відносин між турагентом та туроператором / Р.І. Яворський // «Вклад молодых ученых в развитие правовой науки Республики Беларусь». - 23 листопада 2012 р. – Мінськ, 2012. – С.31-35.
Якубівський І.Є. До питання про юридичну природу ліцензійного договору / І.Є Якубівський // Актуальні проблеми цивільного, сімейного та міжнародного приватного права (Матвєєвські цивілістичні читання). Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 10 листопада 2011 р. – К.: КНТ, 2012. – С.414-416.
Завдання. Розв’яжіть наступні тести.
1. Дайте визначення. - Зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку визнається ...
2. Оберіть номер правильної відповіді. – Твердження, що господарські зобов'язання можуть виникати з акту управління господарською діяльністю: А. вірне; В. невірне.
3. Оберіть номер правильної відповіді. – Твердження, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону: А. вірне; В. невірне.
4. Оберіть номер правильної відповіді. – Твердження, що господарські зобов'язання можуть виникати з іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність: А. вірне; В. невірне.
5. Оберіть номер правильної відповіді. – Твердження, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору: А. вірне; В. невірне.
6. Оберіть номер правильної відповіді. – Твердження, що господарські зобов'язання можуть виникати з інших угод, передбачених законом: А. вірне; В. невірне.
7. Оберіть номер правильної відповіді. – Твердження, що господарські зобов'язання можуть виникати з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать: А. вірне; В. невірне.
8. Оберіть номер правильної відповіді. – Твердження, що господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання: А. вірне; В. невірне.
9.Оберіть номер правильної відповіді. – Твердження, що господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав: А. вірне; В. невірне.
10. Оберіть номер правильної відповіді. – Твердження, що господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання: А. вірне; В. невірне.
11. Оберіть номер правильної відповіді. – Твердження, що господарські зобов'язання можуть виникати у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності: А. вірне; В. невірне.
12. Встановіть відповідність:
«Істотними умовами наступних господарських договорів є, зокрема:
1. Договір поставки. 1. Предмет, ціна, кількість,
ассортимент, строк.
2. Агентський договір. 2. Права та обов'язки сторін,
умови і розмір винагороди,
строк, санкції у разі порушення
умов договору.
3. Договір оренди. 3. об'єкт оренди; строк; орендна
плата з урахуванням її
індексації; порядок
використання амортизаційних
відрахувань.
4. Договір підряду. 4. Предмет, ціна, строки
виконання робіт.
5. Лише предмет і ціна.
6. Лише предмет і строк.
1 - ; 2 - ; 3 - ; 4 - ».
13. Встановіть відповідність:
«Істотними умовами наступних господарських договорів є, зокрема:
1. Договір оренди державного 1. Об’єкт оренди, термін,
та комунального майна орендна плата, порядок
використання амортизаційних
відрахувань
2. Договір фінансового лізингу 2. Предмет, строк, розмір
лізингових платежів
3. Договір підряду на капітальне 3. Предмет, строки
будівництво початку та завершення
будівництва, фінансові гарантії
4. Договір страхування 4. Предмет, страховий випадок,
строк договору
5. Лише предмет і ціна.
6. Лише предмет і строк.
1 - ; 2 - ; 3 - ; 4 - ».
14. Встановіть відповідність:
«Істотними умовами наступних господарських договорів є, зокрема:
1. Договір оренди державного 1. Об’єкт оренди, орендна плата,
та комунального майна відновлення орендованого
майна
2. Договір фінансового лізингу 2. Предмет, строк, інші
умови, щодо яких за заявою
хоча б однієї зі сторін має бути
досягнуто згоди
3. Договір підряду на капітальне 3. Предмет, порядок
будівництво розрахунків за виконані
роботи, відповідальність сторін
4. Договір страхування 4. Предмет, страхова сума,
строк договору
5. Лише предмет і ціна.
6. Лише предмет і строк.
1 - ; 2 - ; 3 - ; 4 - ».
15. Встановіть відповідність:
«Істотними умовами наступних господарських договорів є, зокрема:
1. Договір оренди державного 1. Об’єкт оренди, орендна плата,
та комунального майна умови повернення орендованого
майна
2. Договір фінансового лізингу 2. Предмет, розмір лізингових
платежів інші
умови, щодо яких за заявою
хоча б однієї зі сторін має бути
досягнуто згоди
3. Договір підряду на капітальне 3. Підстави та умови зміни
будівництво та розірвання договору,
права, обов’язки та
відповідальність сторін
4. Договір страхування 4. Предмет, розмір страхового
платежу, строки його сплати
5. Лише предмет і ціна.
6. Лише предмет і строк.
1 - ; 2 - ; 3 - ; 4 - ».
16. Розв’яжіть тест на порівняння-протиставлення:
«Істотними умови договорів є:
1. Договір комерційної концесії А. предмет
2. Договір страхування. В. порядок використання
3. Договір підряду. амортизаційних відрахувань
4. Договір оренди. С. обидві умови
5. Договір бартеру. D. ні перша, ані друга
6. Договір фінансового лізингу.
1 - ; 2 - ; 3 - ; 4 - ; 5 - ; 6 - .»
17. Розв’яжіть тест на порівняння-протиставлення:
«Істотними умови договорів є:
1. Договір поставки. А. предмет
2. Договір бартеру. В. ціна
3. Договір підряду. С. обидві умови
4. Договір оренди. D. ні перша, ані друга
5. Агентський договір.
6. Договір постачання енергетичними
та іншими ресурсами через приєднану мережу.
1 - ; 2 - ; 3 - ; 4 - ; 5 - ; 6 - .»
18. Розв’яжіть тест на порівняння-протиставлення:
«Істотними умови договорів є:
1. Договір поставки. А. предмет
2. Договір купівлі-продажу. В. амортизація ОЗ
3. Договір підряду. С. обидві умови
4. Договір оренди державного D. ні перша, ані друга
та комунального майна.
5. Договір перевезення.
6. Договір про надання юридичних послуг.
1 - ; 2 - ; 3 - ; 4 - ; 5 - ; 6 - .»
19. Розв’яжіть тест на порівняння-протиставлення:
«Істотними умови договорів є:
1. Договір поставки. А. предмет
2. Договір купівлі-продажу. В. права та обов’язки сторін
3. Договір підряду на С. обидві умови
капітальне будівництво. D. ні перша, ані друга
4. Договір оренди.
5. Агентський договір.
6. Договір лізингу.
1 - ; 2 - ; 3 - ; 4 - ; 5 - ; 6 - .»
20. «Цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку – це ».
21. «Господарські зобов'язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку – це ..».
22. «Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів – це .».
23. «Виражене у грошовій формі еквівалент одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування – це ».
24. Твердження, що до істотних умов господарського договору відносять: номенклатуру, вимоги щодо якості, асортимент:
А. вірне;
В. невірне;
25. Твердження, що за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше двадцяти днів з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором:
А. вірне;
В. невірне;
26. Твердження, що сторона господарського договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, зобов’язана у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомити другу сторону про результати її розгляду:
А. вірне;
В. невірне;
27. Наведіть визначення відповідних господарських договорів:
1. договір поставки
1. договір за яким кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар.


2. агентський договір
2. договір за яким одна сторона зобов'язується надати послуги другій стороні в укладенні угод чи сприяти їх укладенню від її імені і за її рахунок.


3. договір транспортного експедирування
3. договір за яким одна сторона зобов'язується надати послуги другій стороні в укладенні угод чи сприяти їх укладенню від свого імені та за свій рахунок.

4. договір бартеру у сфері господарювання
4. договір за яким одна сторона зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.


5. договір за яким одна сторона зобов'язується за плату і за свій рахунок виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.


6. договір за яким одна сторона зобов'язується передати у зумовлені строки другій стороні товар, а та в свою чергу зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.


28. Які з даних умов господарських договорів співвідносяться між собою:
1. найменування товару
1. предмет договору.

2. термін, протягом якого існують господарські зобов’язання сторін асортимент товару
2. строк договору.

3. номенклатура товару
3. обидві умови

4. якість товару кількість товару
4. ні перша, ні друга

5. час, протягом якого існують господарські зобов’язання сторін


6. сортамент


29. Які з даних господарських санкцій співвідносяться між собою:
1. вилучення прибутку
1. оперативно-господарські санкції.

2. застосування антидемпінгових заходів
2. адміністративно-господарські санкції.

3. застосування індивідуального режиму ліцензування
3. обидві санкції

4. одностороння відмова від виконання господарського зобов’язання
4. ні перша, ні друга

5. штраф


6. пеня


Задача 1. 1 лютого 2012 року громадянка Д. в простій письмовій формі уклала договір оренди власної квартири для офісних потреб із товариством з обмеженою відповідальністю “Сенатор” строком на три роки. У змісті договору сторони зазначили, що для проведення поточного та, в разі необхідності, капітального ремонту, сторони повинні укласти додаткову угоду. Однак, ТзОВ здійснило ремонт, переобладнавши квартиру під офіс без укладення такої угоди, зарахувавши вартість проведених робіт у розмір орендної плати. 1 лютого 2013 року Д. звернулася з вимогою про розірвання договору оренди, мотивуючи тим, що товариство не вносить орендну плату, передбачену договором. Директор товариства, заперечуючи проти розірвання договору, наполягав на тому., що вартість робіт по переобладнанню житлової квартири в приміщення для нежитлових потреб є еквівалентною 3-річній сумі орендної плати.
Д. звернулася в юридичну консультацію з прохання скласти позовну заяву в суд про дострокове припинення договору оренди, і стягнення коштів, які товариство відмовляється вносити в розмірі орендної плати за користування наданим йому приміщенням. В юридичній консультації при з’ясуванні обставин справи було встановлено що договір оренди не був зареєстрований у житлово-комунальній організації.
Дайте правову оцінку по суті даного спору.
Складіть позовну заяву.
Задача 2. Начальник депо “Львів” К. уклав договір купівлі-продажу, за яким депо зобов’язувалось передати електровіз підприємству залізничного транспорту загального користування Південної залізниці за договірною ціною, а підприємство зобов’язувалось прийняти електровіз і оплатити за ціною, щодо якої сторони дійшли згоди в договорі.
Начальник юридичної служби Львівської залізниці, виявивши даний договір, звернув увагу начальника депо “Львів” на те, що договір укладений з порушенням встановлених вимог чинного законодавства.
Які порушення допущені сторонами при укладенні даного договору?
Вирішіть спір по суті даної справи.
Задача 3. М. пред’явила позов до приватного підприємства “Анонс” про визнання недійсним договору оренди та визнання права власності на гараж. В позові вона зазначала, що в 2012 році домовилася з відповідачем про продаж їй автогаража. Купівлю-продаж було оформлено письмово, але як договір оренди строком на три роки. При цьому вона сплатила відповідачу вартість автогаража в сумі 3 458 грн.
Посилаючись на те, що договір оренди гаража є удаваною угодою, укладеною з наміром приховати договір купівлі-продажу позивачка просила задовольнити позов.
В судовому засіданні з’ясовано, що довірена особа позивачки та представник відповідача уклали письмовий договір оренди гаража, за яким відповідач передає, а позивач приймає в оренду на три роки гараж з вимогою сплати початкової вартості його будівництва, а також з щомісячною оплатою за оренду земельної ділянки, теплопостачання і електроенергії.
Який було укладено договір між сторонами?
Які умови визнання договору недійсним, передбачені законодавством України?
Вирішіть спір по суті.
Задача 4. В господарський суд Дніпропетровської області звернувся з позовом Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат “Криворіжсталь” до відповідачів: Придніпровської, Одеської, Львівської залізниць та НВП “ІМБО” про стягнення 96 476 грн.90коп.
Позивач мотивує свій позов тим, що на вказану суму був відправлений вантаж в 2-х вагонах – катанка стальна. На Одеській залізниці вантаж потрапив в аварію, в зв’язку зі сходом вагонів. При завантаженні в інші вагони була виявлена нестача і складено комерційний акт. По прибуттю на станцію призначення Клепарів (м.Львів) також був складений комерційний акт. Оскільки вантажоотримувач відмовився отримати вантаж, в зв’язку з його нестачею та пошкодженням, вагони з вантажем були переадресовані на станцію відправлення Придніпровської залізниці.
Розкрити особливості майнової відповідальності за договором перевезення вантажу.
На кого по суті даної справи слід покласти відповідальність і в якому розмірі?
Задача 5. Між приватним підприємством “Зоря” і цегельним заводом 25 жовтня 2012 року було укладено договір купівлі-продажу 20 тис. цеглин. Згідно із умовами договору ПП 26 жовтня 2012 року провело передоплату, а 30 жовтня 2012 року представник ПП з’явився за цеглою на власному транспорті. Проте ні 30 жовтня, ні в наступні 3 дні представник ПП не зміг одержати цеглу. Представник заводу пояснив, що цегла не може бути відвантажена через аварію в системі електропостачання.
ПП купило потрібну йому цеглу у іншого виробника і 5 листопада 2012 року повідомило цегельний завод про відмову від договору. Одночасно ПП зажадало повернення суми передоплати, відшкодування збитків за експлуатацію і простій автотранспорту, сплати неустойки. Чи вправі покупець відмовитися від договору купівлі-продажу в односторонньому порядку?
Чи правомірні вимоги покупця щодо повернення заплачених сум?
Дайте правовий аналіз ситуації та вирішіть її.
Задача 6. Між сталеплавильним комбінатом і ПАТ “Вторчормет” було укладено договір на поставку брухту кольорових металів на 2 роки. Поставка мала здійснюватися партіями по 250 тон щомісячно. Протягом першого року дії договору поставка здійснювалася в обумовлених розмірах. Наступного року ВАТ протягом січня-березня не змогло поставити брухту, а в травні поставило 720 тон брухту.
Сталеплавильний комбінат пред’явив претензію про сплату неустойки за недопоставку в обумовлений договором строк.
Чи підлягає поповненню недопоставка в наступному періоді в межах строку дії договору?
Проаналізуйте ситуацію.
Задача 7. Управління комунального господарства за договором оренди передало ТзОВ “Веселка” нежитлове приміщення під склад для зберігання товарів строком на 3 роки. Договір укладено 1 червня 2005 року.
Актами обстеження (5 лютого 2006 року та 21 квітня 2007 року) зафіксовано фактичне невикористання приміщення за призначенням.
Орендодавець заявив відповідну претензію про розірвання договору, а оскільки відповіді на неї не надійшло, звернувся до господарського суду.
Відповідач в судовому засіданні пояснив, що орендна плата сплачується ним вчасно і в погодженому розмірі. Як докази представлені акти звірок взаємних розрахунків по орендній платі між ТзОВ “Веселка” та ЖЕК №115. Надане приміщення ним тимчасово не використовується, але всі умови договору чітко витримані.
Вирішіть спір.
Які підстави розірвання договору оренди?
Задача 8. За договором залізничного перевезення, укладеного між лікеро-горілчаним заводом і Управлінням залізниці в 5 вагонах перевозили лікеро-горілчані вироби на суму 725 тис. грн. Вантаж перевозився у супроводі провідника відправника і за його пломбами.
При прийнятті вантажу представник одержувача - оптової бази - виявив бій і нестачу на загальну суму 78 тис. В комерційному акті було зазначено, що через неправильне завантаження стався бій вантажу на суму 17 тис., а також виявлено недостача вантажу на суму 61 тис. грн. На вимогу провідника вантажу і представника одержувача в акті зафіксовано, що в 2-х вагонах виявлено пролом покрівлі.
Одержувач пред`явив вимогу про відшкодування завданих збитків (за договором поставки укладеним між ним та лікеро-горілчаним заводом проведена передоплата) до лікеро-горілчаного заводу і до перевізника солідарно.
Вирішіть спір.
Проаналізуйте підстави звільнення залізничного перевізника від відповідальності.
Задача 9. За договором між довірчим товариством “Довіра” та громадянином М., останній передав ДТ приватизаційний майновий сертифікат та житлові чеки. ДТ разом з іншими акумульованими приватизаційними паперами вклало їх в акції ВАТ “Прогрес”. Рішенням господарського суду ВАТ було визнано банкрутом. М. звернувся до ДТ з вимогою повернути належні йому приватизаційні папери і відшкодувати упущену вигоду, оскільки за весь період він не отримував жодних дивідендів.
Ознайомтеся з Декретом Кабінету Міністрів України “Про довірчі товариства” та змістом Типового договору довірчого товариства з довірителями майна.
Які перспективи вирішення даної ситуації?
Задача 10. ПАТ “Нафтопереробний завод” за рахунок чистого прибутку за результатами діяльності у 2008 році надало кредит в сумі 250000 грн. своєму дочірньому підприємству “Нафтовик –1” строком на 6 місяців з розрахунку 38% річних під заставу товарів в обороті.
За результатами перевірки діяльності ПАТ контрольно-ревізійне управління звернулося до господарського суду про визнання кредитного договору недійсним із стягненням в дохід держави сум, одержаних сторонами за договором.
Дайте правовий аналіз ситуації. Хто може бути сторонами кредитного договору?
Вирішіть спір.
Тема 9. Правові форми і засоби державного регулювання підприємницької діяльності.
Правові засади державного регулювання діяльності суб’єктів підприємництва.
Державні науково-технічні, структурно-інвестиційні, економічні та інші програми.
Соціально-економічне планування.
Усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності.
Форми і засоби стимулювання розвитку підприємництва.
Державна підтримка малого і середнього підприємництва.
Нормативний матеріал:
Господарський кодекс України.
Бюджетний кодекс України.
Податковий кодекс України.
Закон України від 20 травня 1999 року «Про Національний банк України» // ВВР. –1999. -№29. –ст.238.
Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року // Голос України від 24 березня 1992 року.
Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого та середнього підприємництва в Україні» від 22 березня 2012 року // Голос України від 18.04.2012. - № 70.
Закон України «Про державну підтримку сільського господарства» від 24 червня 2004 року // Офіційний вісник України від 13.08.2004. - 2004 р., № 30, том 1, стор. 98, стаття 1987, код акту 29608/2004.
Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року // Урядовий кур’єр 29.08.2001.
Указ Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 9 грудня 2010 року // Офіційний вісник Президента України від 09.12.2010. 0 2010 р., № 32, / Спеціальний випуск /, стор. 3, стаття 1026.
Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення підтримки та дальшого розвитку підприємницької діяльності» від 15 липня 2000 року // Урядовий кур’єр 25.07.2000.
Указ Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23 липня 1998 року // Урядовий кур'єр від 28.07.1998.
Постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2013 року № 187 «Про затвердження Державної програми активації розвитку економіки на 2013-2014 роки» // Офіційний вісник України від 05.04.2013. - 2013 р., № 24, стор. 11, стаття 807, код акту 66485/2013.
Спеціальна література:
Анохин В. Государственное регулирование предпринимательства // Хозяйство и право. – 1995. -№4.
Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар / [Бек Ю.Б., Верес І.Я., Герц А.А. та ін.]; за ред. Коссака В.М. – К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2010. – 672с.
Лукашенко А., Сергійко О. Проблеми державної підримки малого підприємництва в Україні // Право України. –1999. -№6.
Мамутов В.К. Сближение современных систем правового регулирования хозяйственной деятельности // Государство и право. –1996. -№8.
Саниахметова Н.А. Регулирование предпринимательской деятельности в Украине: организационно-правовые аспекты. – Одесса: Одесская государственная юридическая академия, 1998.
Саниахметова Н. Государственное регулирование економики и предпринимательства // Підприемництво, господарство і право. – 2001. – №7.
Саніахметова Н.О. Правовий захист підприємництва в Україні. –К.: Юрінком Інтер, 1999.
Труш І. Удосконалювати правове регулювання малого підприємництва // Право України. – 2001. – №7.
Завдання 1. Порівняйте поняття «державне управління в сфері економіки» і «державне регулювання економіки».
Завдання 2. Що слід розуміти під державною регуляторною політикою у сфері підприємництва?
Завдання 3. Визначте сукупність заходів з дерегулювання підприємницької діяльності.
Завдання 4. Проаналізуйте зміст понять державні субсидії, дотації та субвенції.
Завдання 5. Чи тотожні поняття «державне регулювання підприємництва» та «державна підтримка суб’єктів підприємницької діяльності»?
Завдання 6. Визначте мету державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні.
Завдання 7. Охарактеризуйте обмеження щодо надання державної підтримки суб’єктам малого і середнього підприємництва.
Завдання 8. Розв’яжіть наступні тестові завдання.
1. Примусове списання (стягнення) коштів, що знаходяться на рахунках суб’єктів підприємницької діяльності допускається:
- за рішенням суду;
- за рішенням державної служби;
- за рішенням нотаріуса;
- за рішенням третейського суду;
- за рішенням органу державної податкової служби.
2. Які з даних господарських санкцій співвідносяться між собою:
1. вилучення прибутку
1. штрафні санкції.

2. застосування антидемпінгових заходів
2. адміністративно-господарські
санкції.

3. застосування індивідуального режиму ліцензування
3. обидві санкції

4. одностороння відмова від виконання господарського зобов’язання
4. ні перша, ні друга

5. штраф


6. пеня


3. Якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона:
- має право оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем;
- не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є суб’єктом господарювання;
- не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем;
- має право оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є суб’єктом господарювання;
- має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є учасником господарських відносин.
4. Якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомого майна є фізична особа-підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо:
- нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від здійснення підприємницької діяльності;
- нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну);
- нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від здійснення господарської діяльності;
- нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такої купівлі;
- лише утримання та сплати до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу.
5. До виключної компетенції органу господарського розвитку в межах функціонування спеціальної (вільної) економічної зони належить:
- розвиток мережі комунікаційних зв'язків з партнерами за межами спеціальної (вільної) економічної зони;
- організація міжнародних торгів з метою розміщення на території спеціальної (вільної) економічної зони нових виробництв;
- державна реєстрація суб’єктів господарювання;
- експлуатація та будівництво мереж транспорту, зв'язку, енергопостачання та інших об'єктів виробничої інфраструктури, що використовуються для загальних потреб;
- державна реєстрації іноземних інвестицій, що вносяться суб’єктами господарювання спеціальної (вільної) економічної зони;
- визначення перспективних напрямів розвитку спеціальної (вільної) економічної зони;
- підготовка документів для державної реєстрації іноземних інвестицій, що вносяться суб’єктами господарювання спеціальної (вільної) економічної зони;
- видача ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності на території спеціальної (вільної) економічної зони;
- видача патентів на право здійснення окремих видів господарської діяльності на території спеціальної (вільної) економічної зони.
6. До виключної компетенції органу господарського розвитку в межах функціонування спеціальної (вільної) економічної зони належить:
- видача дозволів суб'єктам господарювання спеціальної (вільної) економічної зони на будівництво нових господарських об'єктів;
- реєстрація суб'єктів економічної діяльності;
- державна реєстрація суб’єктів господарювання;
- реєстрація інвестиційних проектів, здійснюваних у спеціальній (вільній) економічній зоні;
- державна реєстрації іноземних інвестицій, що вносяться суб’єктами господарювання спеціальної (вільної) економічної зони;
- упорядкування господарської діяльності спеціальної (вільної) економічної зони;
- видача ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності на території спеціальної (вільної) економічної зони;
- видача патентів на право здійснення окремих видів господарської діяльності на території спеціальної (вільної) економічної зони;
- підготовка документів для державної реєстрації іноземних інвестицій, що вносяться суб’єктами господарювання спеціальної (вільної) економічної зони.
7. До виключної компетенції органу господарського розвитку в межах функціонування спеціальної (вільної) економічної зони належить:
- надання суб'єктам господарської діяльності спеціальної (вільної) економічної зони в користування земельних ділянок;
- передача суб'єктам господарської діяльності у користування природних ресурсів;
- державна реєстрація суб’єктів господарювання;
- надання суб'єктам господарської діяльності об'єктів інфраструктури;
- підготовка документів для державної реєстрації суб’єктів господарювання спеціальної (вільної) економічної зони;
- державна реєстрації іноземних інвестицій, що вносяться суб’єктами господарювання спеціальної (вільної) економічної зони;
- видача патентів на право здійснення окремих видів господарської діяльності на території спеціальної (вільної) економічної зони;
- підготовка документів для державної реєстрації іноземних інвестицій, що вносяться суб’єктами господарювання спеціальної (вільної) економічної зони;
- видача ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності на території спеціальної (вільної) економічної зони.
8. У Господарському кодексі України визначено:
- рамки захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання;
- межі захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання;
- поняття захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання;
- способи захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання;
- види захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання.
9. Інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій. Її основними формами (видами) є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов'язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання – це.
10. Принципами державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні є:
- відкритість і прозорість проведення процедур надання державної підтримки;
- ефективна діяльність;
- спрямованість на одержання прибутку;
- систематичність;
- здійснення на власний ризик.
11. Фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України є суб’єктами
12. Юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України є суб’єктами..
13. Фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України є суб’єктами.
14. Юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України є суб’єктами.
15. Юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України є суб’єктами.
16. Суб’єктами середнього підприємництва є..
17. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група -
2) друга група -
3) третя група - .
4) четверта група - .
5) п’ята група - ..
6) шоста група -

Тема 10. Правове регулювання системи якості.
Якість продукції (робіт, послуг). Форми правового забезпечення якості.
Гарантійні зобов’язання суб’єктів господарювання.
Стандартизація: поняття, види, суб’єкти та об’єкти.
Нормативні документи із стандартизації: поняття, види та порядок застосування.
Підтвердження відповідності якості: поняття і правові форми.
Сертифікація: поняття, види і порядок здійснення.
Оцінка відповідності якості: поняття, види та органи з оцінки відповідності.
Нормативний матеріал:
Закон України «Про підтвердження відповідності» від 17 травня 2001 року // Урядовий кур’єр 20.06.2001.
Закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» від 17 травня 2001 року // Урядовий кур’єр 20.06.2001.
Закон України «Про стандартизацію» від 17 травня 2001 року // Урядовий кур’єр 20.06.2001.
Закон України від 15 грудня 1993 року «Про захист прав споживачів» // ВВР. – 1991. - №30. –Ст379.
Закон України від 5 березня 1998 року «Про метрологію та метрологічну діяльність» // ВВР. –1998. -№30-31. –ст.194.
Закон України від 23 грудня 1997 року «Про безпечність та якість харчових продуктів» // ВВР. –1998. -№19. –ст. 98.
Закон України від 2 грудня 2010 року «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» // ВВР. –2011. – 27.05.2011.
Постанова Верховної Ради України від 25 січня 1995 року «Про затвердження Положень щодо захисту прав споживачів».
Наказ Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 298 від 20 травня 2002 року «Про затвердження Типового положення про технічний комітет стандартизації».
Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 28 від 1 лютого 2005 року «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні».
Спеціальна література:
Бичківський Р.В. та ін. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Підручник /Р.В. Бичківський, П.Г. Столярчук, П.Р. Гамула. – 2-ге вид., випр. і доп. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2004. – 560с.
Блащук Тетяна. Порядок визначення якості продукції (товару, роботи, послуги) у договорі // Підприємництво, господарство і право. – 2011.– № 6.
Блащук Тетяна. Поняття якості в праві України // Підприємництво, господарство і право. – 2011.– № 3.
Звєрєва О.В. Господарсько-правове забезпечення права споживача на безпечність товарів, робіт, послуг // Вісник господарського судочинства. – 2008. – №2.
Звєрєва О.В. Державне регулювання економіки з метою захисту інтересів споживачів // Вісник господарського судочинства. – 2008. – №6.
Колісникова Г. Загальна характеристика інституту «захисту прав споживачів» та його місце у системі права і в системі законодавства України // Право України. – 2010. - № 1.
Кузьміна М. Визначення поняття «якість продукції» та критерії її оцінки // Підприємництво, господарство і право. – 2007.– № 12.
Кузьміна М. Історія розвитку правового регулювання якості // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 1.
Кузьміна Марина. Умови якості продукції в договорі поставки // Підприємництво, господарство і право. –2009. –№4.
Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності. –К.: Юрінком Інтер. –2008.
Луць В.В. Окремі види договірних зобов’язань. –Львів. –1992.
Любецький М. Правове регулювання якості продуктів харчування в Україні // Підприємництво, господарство і право. –1996. –№6.
Пархоменко М.М. Господарсько-правові засоби забезпечення якості продукції в Україні // Економіка та право. – 2009. - №2.
Примакова О. Сертифікація продукції, товарів, робіт, послуг. – Х.: Фактор, 2001. – 140с.
Примакова Е., Пироженко О., Кузнєцов В. Сертификация продукции, товаров, работ услуг. – К.: Фактор, 2010.
Сакоян Д. Правове регулювання розроблення державних стандартів України // Право України. – 2007. – № 9.
Сакоян Д.І. Формування ефективної системи стандартизації та державного нагляду за додержанням стандартів, норм та правил: господарсько-правовий аспект // Вісник господарського судочинства. – 2007. – №4.
Сакоян Д. Правове регулювання відносин у сфері застосування господарсько-правової відповідальності за порушення стандартів // Право України. – 2008. – №2.
Сакоян Д.І. Деякі питання захисту прав суб’єктів перевірки при здійсненні державного нагляду за додержанням стандартів, норм та правил // Вісник господарського судочинства. – 2008. – №3.
Усенко Ольга. Реформа технічного регулювання як запорука інтеграції України до світового господарства // Підприємництво, господарство і право. – 2009. - № 10.
Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікація. Підручник. – К.: Європ. ун-т фінансів, інформ. систем, менедж. і бізнесу. – 2000.

Завдання 1. Визначіть поняття і напрямки правового забезпечення системи якості.
Завдання 2. Розкрийте поняття стандартизації:
суб’єкти стандартизації;
принципи стандартизації.
Завдання 3. Проаналізуйте нормативні документи із стандартизації і вимоги до них:
визначіть категорії нормативних документів із стандартизації.
Завдання 4. Розкрийте організацію робіт із стандартизації.
Завдання 5. Поняття підтвердження відповідності.
а) Визначіть види підтвердження відповідності.
б) Що включає в себе підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері?
в) Дайте визначення сертифікату та національного знаку відповідності.
г) Розкрийте обов’язки виробників та постачальників продукції, яка підлягає підтвердженню відповідності в законодавчо регульованій сфері.
ґ) В яких випадках може проводитись добровільна сертифікація та вимоги до її проведення.
Завдання 8. Розкрийте поняття оцінки відповідності:
– поняття, принципи та мета акредитації;
– організація діяльності з акредитації.
Завдання 9. Охарактеризуйте поняття і зміст права споживача на належну якість товарів (робіт, послуг).
Завдання 10. Розкрийте поняття і зміст гарантійних зобов’язань суб’єктів господарювання.
Завдання 11. З’ясуйте права споживача в розі придбання ним товару неналежної якості.
Завдання 12. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну товарами (роботами, послугами) неналежної якості.
Завдання 13. Розв’яжіть наступні тестові завдання.
1. Право вимагати відшкодування завданої шкоди визнається за кожним потерпілим споживачем незалежно від того, чи перебував він у договірних відносинах з виробником (виконавцем, продавцем). Таке право зберігається протягом установленого строку служби (строку придатності), а якщо такий не встановлено - протягом (*__*) років.
2. Суб’єктами стандартизації в Україні є:
- технічні комітети стандартизації;
- комісії стандартизації;
- обласні управління юстиції;
- районні адміністрації;
- міністерство стандартизації та його органи на місцях.
3. Об’єктами стандартизації в Україні є:
- продукція;
- інформація;
- результати інтелектуальної, творчої діяльності;
- грошові кошти;
- фондові деривативи.
4. За територіальною поширеністю стандартизація буває:
- регіональна;
- вітчизняна;
- міждержавна;
- територіальна;
- всесвітня.
5. За територіальною поширеністю стандартизація буває:
- міжнародна;
- вітчизняна;
- всесвітня;
- міждержавна;
- територіальна.
6. Право власності на національні стандарти, правила усталеної практики, класифікатори та каталоги належить:
- державі;
- випробувальній лабораторії;
- суб’єкту господарювання;
- Держстандарту;
- раді стандартизації.
7. Декларування відповідності – це процедура, за допомогою якої документально засвідчується, що продукція відповідає встановленим законодавством вимогам:
- виробником або уповноваженою ним особою;
- радою стандартизації;
- органом сертифікації;
- уповноваженим державою органом;
- Держстандартом.
8. Об'єктами підтвердження відповідності є:
- продукція;
- випробовувальні лабораторії;
- інженерні спілки;
- державні центри стандартизації;
- науково-технічні товариства.
9. До нормативних документів із стандартизації належать:
- технічні умови;
- декрети Кабінету Міністрів;
- будь-які стандарти;
- накази Держстандарту;
- міжнаціональні стандарти України.
10. Сертифікація продукції в Україні поділяється на:
- в законодавчій та незаконодавчій сфері;
- обов’язкову та необхідну;
- вільну та вимушену;
- обов’язкову та добровільну;
- обов’язкову та необов’язкову.
11. За результатами проведеної сертифікації заявникові видається:
- сертифікат;
- ліцензія;
- патент;
- стандарт;
- свідоцтво.
13. Стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом (*__*) років, а стосовно об'єкта будівництва – не пізніше десяти років від дня передачі їх споживачеві.
14. Стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років, а стосовно об'єкта будівництва – не пізніше (*10*) років від дня передачі їх споживачеві.
15. За результатами проведеної сертифікації заявникові видається:
- право маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності;
- ліцензія;
- патент;
- стандарт;
- свідоцтво.
16. У законодавчо нерегульованій сфері виробник може складати декларацію про відповідність:
- за власною ініціативою;
- за ініціативою споживача;
- за ініціативою центрального органу виконавчої влади з питань підтвердження відповідності;
- на підставі договору із продавцем;
- на підставі договору із споживачем;
- за ініціативою органу сертифікації;
- на підставі договору із органом сертифікації.
17. На технічні комітети стандартизації покладаються функції з:
- погодження національних стандартів;
- затвердження національних стандартів;
- схвалення національних стандартів;
- погодження технічних умов;
- розроблення національних стандартів;
- розгляду технічних умов;
- затвердження міжнародних стандартів.
18. Стандарти застосовуються:
- шляхом посилання на них в інших документах;
- через систему ІНТЕРНЕТ;
- опосередковано;
- лише у законах;
- безпосередньо;
- без будь-яких посилань в інших документах;
- прямо.
19. На технічні комітети стандартизації покладаються функції з:
- погодження міжнародних стандартів;
- затвердження національних стандартів;
- схвалення національних стандартів;
- погодження технічних умов;
- розроблення міжнародних стандартів;
- розгляду технічних умов;
- затвердження міжнародних стандартів.
20. На технічні комітети стандартизації покладаються функції з:
- розгляду міжнародних стандартів;
- затвердження національних стандартів;
- схвалення національних стандартів;
- погодження технічних умов;
- розроблення міжнародних стандартів;
- розгляду технічних умов;
- затвердження міжнародних стандартів.
Задача 1. Приватний підприємець К. та ТзОВ „Сяйво” уклали договір поставки 100 шт. світильників, в якому містилося посилання на відповідний національний стандарт України. Однією з вимог цього стандарту передбачалося використання складника лише певної моделі. На момент укладення договору ТзОВ „Сяйво" уже мало в наявності складники іншої моделі.
Довідавшись про те, що стандарти застосовуються на добровільних засадах ТзОВ „Сяйво” виготовило і поставило обумовлену кількість світильників з використанням тих складників, які у них були в наявності.
Виявивши невідповідність поставленої продукції вимогам національного стандарту, приватний підприємець К. відмовився прийняти і оплатити її.
Вирішіть спір. В яких випадках застосування стандартів чи їх окремих положень стає обов’язковим?
Задача 2. В серпні поточного року громадянин Т. придбав в універмазі за зниженою ціною телевізор випуску семирічної давності, який не був у використанні і не мав встановленого терміну придатності.
На початку наступного року під час чергового включення телевізор вибухнув, внаслідок чого було пошкоджено особисте майно Т. на суму 20 тис. грн. З ініціативи потерпілого було проведено технічну експертизу телевізора, яка встановила наявність конструктивних недоліків товару.
Т. звернувся до виробника телевізора з вимогою відшкодувати заподіяну йому шкоду.
Виробник дав відповідь заявнику в якій відмовив йому у відшкодуванні.
Дайте правовий аналіз ситуації.
Задача 3. Виробник мобільних телефонів „А” склав декларацію відповідності його продукції вимогам національного стандарту України.
Здійснюючи планову перевірку господарської діяльності відокремленого структурного підрозділу „А”, орган стандартизації України зажадав від нього пред’явлення сертифіката відповідності на згадану продукцію.
Представник виробника, покликаючись на законодавство України, відзначив, що підтвердження відповідності якості мобільних телефонів не належить до законодавчо регульованої сфери, і тому не підлягає обов’язковій сертифікації.
Визначіть законодавчу регульовану сферу для підтвердження відповідності якості. Дайте правовий аналіз доводам сторін спору.

Тема 11. Правові засади обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємництві.
Правове регулювання економічної конкуренції. Природні монополії.
Монопольне становище на ринку та зловживання ним.
Антиконкурентні узгоджені дії.
Недобросовісна конкуренція.
Порушення правил конкуренції оранами влади.
Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства: форми, методи.
Відповідальність за порушення законодавства про економічну конкуренцію.
Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства.
Нормативний матеріал.
Господарський кодекс України.
Цивільний кодекс України.
Податковий кодекс України.
Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 1 липня 2010 року // Офіційний вісник України. -2010. -№ 55. –ст.1840.
Закон України від 26 листопада 1993 року «Про Антимонопольний комітет Укракїни» // ВВР. -1993. -№50. -ст.472.
Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року // Урядовий кур’єр 21.03.2001.
Закон України від 18 листопада 1997 року «Про захист від недобросовісної конкуренції» // Голос України, 1996, 2 липня.
Закон України від 20 квітня 2000 року «Про природні монополії» // Урядовий кур’єр, 2000, 24 травня.
Закон України від 19 вересня 1991 року «Про господарські товариства» // ВВР. -1991. -N 49. -ст.682.
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 11 Закону України «Про зв'язок» та окремих положень статті 4 Закону України «Про підприємництво» (справа про виплату і доставку пенсій та грошової допомоги) // Офіційний вісник України від 13.07.2001. – 2001., № 26, Ст. 94, ст. 1183, код акту 19272/2001.
Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20.03.1883 // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. – 1990. – № 1. – Ст. 320.
Хартія економічних прав та обов'язків держав. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_077.
Договір про проведення узгодженої антимонопольної політики від 25.01.2000, ратифікований згідно з Законом України № 449-IV від 16.01.2003. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/997_502/conv/page.
Про основні напрямки конкурентної політики на 2002-2004 роки : Указ Президента України № 1097/2001 від 19.11.2001 // Урядовий кур’єр від 28.11.2001. – № 221.
Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затверджене Указом Президента України № 634/2011 від 31.05.2011 // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] від 21.06.2011. – 2011. – № 17. – Ст. 10, ст. 789.
Про Державну програму демонополізації економіки і розвитку конкуренції : Постанова Верховної Ради України № 3757- XII від 21.12.93 // Відомості Верховної Ради від 01.03.94. – 1994. – № 9. – Ст. 42.
Про стан реалізації антимонопольної політики : Постанова Кабінету Міністрів України № 1036 від 22.12.95. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1036-95-%D0%BF/conv.
Про державне замовлення на закупівлю товарів, виконання робіт, надання послуг для державних потреб у 2011 році : постанова Кабінету Міністрів України № 673 від 22.06.2011 // Урядовий кур’єр від 03.08.2011. – № 140.
Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці : Постанова Кабінету Міністрів України № 611 від 09.08.93. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/611-93-%D0%BF.
Положення про порядок поділу підприємств і об’єднань та відокремлених від них структурних підрозділів і одиниць, затверджене наказом Міністерства економіки України, Антимонопольного комітету України № 43/79/5 від 20.04.94. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
Про Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції: розпорядження Антимонопольного комітету України № 182-р від 25.12.2001, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.02.2002 за № 139/6427 // Офіційний вісник України від 01.03.2002 – 2002. – № 7. – Ст. 434, ст. 323, код акту 21519/2002.
Про затвердження Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку : Розпорядженням Антимонопольного комітету України № 49-р від 05.03.2002 // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] від 19.04.2002. – 2002. – № 14. – Ст. 396. – Ст. 778, код акту 22070/2002.
Про затвердження Типових вимог до узгоджених дій суб'єктів господарювання для загального звільнення від попереднього одержання дозволу органів Антимонопольного комітету України на узгоджені дії суб'єктів господарювання: Розпорядження Антимонопольного комітету України № 27-р від 12.02.2002 // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] від 29.03.2002. – 2002. – № 11. – Ст. 279, ст. 543, код акту 21825/2002.
Про затвердження Положення про порядок подання заяв до органів Антимонопольного комітету України про надання дозволу на узгоджені дії суб'єктів господарювання : Розпорядження Антимонопольного комітету України № 26-р від 12.02.2002 // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] від 29.03.2002. – 2002. – № 11. – Ст. 253, ст. 542, код акту 21828/2002.
Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання, затверджене Розпорядженням Антимонопольного комітету України № 33-р від 19.02.2002 // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] від 12.04.2002. – 2002. – № 13. – Ст. 225, ст. 679, код акту 21952/2002.
Про затвердження Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України: Розпорядження Антимонопольного комітету України № 5 від 19.04.94 [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0090-94/conv.
Положення про службове посвідчення працівника Антимонопольного комітету України, затверджене Постановою Президії Верховної Ради України № 4074 від 12.04.94. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/4074-12/conv.
Про затвердження Інструкції про організацію та проведення контрольних заходів щодо фінансово-господарської діяльності на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України та щодо яких Міністерство здійснює корпоративне управління: Наказом Міністерства вугільної промисловості України № 200 від 08.06.2007. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0200644-07.
Про принципи забезпечення відповідності антимонопольному законодавству створення та діяльності асоціацій підприємців: Лист Антимонопольного комітету України № 5/03 від 20.12.95. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN107.html.
Щодо застосування частини 2 статті 29 Закону України «Про захист економічної конкуренції» при наданні попередніх висновків стосовно концентрації суб'єктів господарювання: Роз’яснення Антимонопольного комітету України № 7-рр від 21.02.2003. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.amc.gov.ua.
Про розгляд листа щодо перевірки дотримання антимонопольного законодавства : Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 2-221/41 від 04.01.2003. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DP831.html.
Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України ): Оглядовий лист Вищого Господарського Суду України № 01-06/418/2012 від 04.04.2012. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v_418600-12.
Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства : Постанова Пленуму Вищого Господарського Суду України № 15 від 26.12.2011 // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] від 01.2012. – 2012. – № 1. – Ст. 9.
Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи : Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] від 03.2009. – 2009. – № 3. – Ст. 7.
Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) : Оглядовий лист Вищого Господарського Суду України № 01-08/627 від 25.11.2009 // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] від 2010. – 2010. – № 1. – Ст. 71.
Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України : Інформаційний Лист Вищого Господарського Суду України № 01-8/211 від 07.04.2008 // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] від 03.2008. – 2008. – № 3. – Ст. 45.
Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства : Оглядовий лист Вищого Господарського Суду України № 01-8/634 від 22.10.2008 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Антимонопольного комітету України. – Режим доступу : www.amc.gov.ua.
Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства: Інформаційний лист Вищого Господарського Суду України № 01-8/229 від 13.04.2007. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Антимонопольного комітету України. – Режим доступу : www.amc.gov.ua.
Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства : Оглядовий лист Вищого Господарського Суду України № 01-8/741 від 21.08.2007 // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. – 2007. – № 16. – Ст. 31.
Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права : Інформаційний лист Вищого Господарського Суду України № 01-8/973 від 14.12.2007 // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] від 01.2008. – 2008. – № 1. – Ст. 75.
Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкуренційного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) : Оглядовий лист Вищого Господарського Суду України № 01-8/2361 від 24.10.2006. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Антимонопольного комітету України. – Режим доступу : www.amc.gov.ua.
Про внесення доповнення до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» : Рекомендації Президії Вищого Господарського Суду україни № 04-5/202 від 04.07.2005. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v_202600-05.
Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції : Оглядовий лист Вищого Господарського Суду України № 01-8/1222 від 11.07.2005. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v1222600-05.
Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції : Оглядовий лист Вищого Господарського Суду України № 04-5/3180 від 03.12.2004 // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] від 04.2005. – 2005. – № 2. – Ст. 41.
Про практику Верховного Суду України у справах зі спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції : Інформаційний Лист Вищого господарського Суду України № 01-8/1335 від 29.10.2003 // Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 1.
Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів : Лист Вищого Арбітражного Суду України № 01-8/167 від 15.05.97 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v_167800-97.
Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств : Роз’яснення ВАСУ № 02-5/334 від 12.09.96. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
Спеціальна література.
Бакалінська О. Правові засади застосування "чесних звичаїв" при кваліфікації фактів недобросовісної конкуренції. - // Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету : Наукове правове видання з питань економіки і бізнесу. - 2007. - № 1.
Бакалінська О. Антиконкурентні узгоджені дії у національному та зарубіжному законодавстві (порівняльний аналіз) // Право України. – 2010. - № 2.
Безух О. Захист від недобросовісної конкуренції як інститут конкурентного права // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – №7.
Валітов С.С. Питання запобігання порушенням антимонопольно-конкурентного законодавства // Економіка та право. – 2009. - №1.
Вилкова Н. Регламентирование недобросовестной конкуренции в праве Франции // Хозяйство и право. –1995. -№4, 5.
Дахно І.І. Антимонопольне право. -Курс лекцій. -К. -Четверта хвиля. -1998.
Джуринський Олег. Акти недобросовісної конкуренції: правові аспекти систематизації. // Підприємництво, господарство, право. – 2010. -  № 9.
Задорожная Елена. Подведомственность споров относительно решений АМКУ // Юридическая практика. – 2009. - №36.
Коваль Антон. Эффективная конкурентная защита! // Юридическая практика. – 2009. - №17.
Козьяков Сергей, Подпалов Николай. Юрсоветник при расследовании АМКУ // Юридическая практика. – 2010. - № 18.
Корчак Н.М., Головко Ю.Ю. Особливості та шляхи удосконалення структури конкурентного законодавства України // Повітряне і космічне право: Юридичний вісник: Наукові праці Національного авіаційного університету. – К.: Книжкове видавництво НАУ. - №1 (10) 2009.
Коссак В.М., Юркевич Ю.М. Правовий захист економічної конкуренції: навчальний посібник / В.М. Коссак, Ю.М. Юркевич. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2013. – 314с.
Медведєв А. Особливості становлення та розвитку законодавства про захист економічної конкуренції // Підприємництво, господарство, право. – 2008. -  № 1.
Мельниченко О. Як боротися з недобросовісною конкуренцією? - // Юридичний журнал : Правове видання. - 2007. - № 4.
Никифоров Илья. Законодательные пробелы Интернета. Проблемы отвественности за распространение недостоверной информации в глобальной сети // Юридическая практика. – 2009. - №44.
Питтман Р. Некоторые наиболее значимые положения антимопольного законодательства стран Центральной и Восточной Европы // США: Экономика, политика, идеология. –1992. -№8.
Саниахметова Н. Правовая регламентация недопущения антиконкурентных действий в предпринимательской деятельности // Підприємництво, господарство і право. -1996. -№7.
Саниахметова Н. Правовые средства противодействия монополизму в предпринимательской деятельности // Предпринимательство, хозяйство и право. –1996. -№8.
Саніахметова Н.О. Правовий захист підприємництва в Україні. -К.:Юрінком Інтер. –1999.
Стахєєва Г.О. Правове регулювання економічної концентрації в ЄС в світлі останніх законодавчих змін // Вісник господарського судочинства. – 2010. - № 2.
Тотье К.Ю. Правовой статус хозяйствующего субъекта, занимающего доминирующее положение на товарном рынке // Хозяйсво и право. –1995. –№2.
Шкляр С.В. Способи захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання органами Антимонопольного комітету України // Вісник господарського судочинства. – 2011. - № 3.
Завдання 1. Охарактеризуйте законодавче поняття “монопольна діяльність монопольного утворення” та порівняйте його з поняттям “зловживання монопольним становищем”.
Завдання 2. Визначіть перелік дій, які вважаються зловживанням монопольним становищем на ринку товарів (робіт, послуг).
Завдання 3. Розкрийте зміст поняття “природна монополія”.
Завдання 4. З’ясуйте суть поняття “економічна концентрація”.
Завдання 5. Визначіть перелік дій, які вважаються недобросовісною конкуренцією. Порівняйте поняття “недобросовісна конкуренція” та “недобросовісна ділова практика”.
Завдання 6. Назвіть форми цивільно-правової відповідальності за порушення антимонопольного законодавства.
Завдання 7. Визначіть підвідомчість справ про порушення антимонопольного законодавства.
Завдання 8. Розв’яжіть наступні тести.
1. Монопольним (домінуючим) визнається становище підприємця, частка якого на ринку певного товару перевищує (*__*) відсотків якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
2. Вчинення суб’єктами господарювання дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу в розмірі до:
- двох відсотків виручки від реалізації товарів;
- десяти відсотків виручки від реалізації товарів;
- трьох відсотків виручки від реалізації товарів;
- одного відсотка виручки від реалізації товарів;
- п’яти відсотків виручки від реалізації товарів.
3. Порушенням законодавства про захист економічної конкуренції вважається:
- приховування монопольного становища;
- використання монопольного становища;
- зловживання монопольним становищем;
- прагнення до зайняття монопольного становища;
- зайняття монопольного становища.
4. Зловживанням монопольним становищем визнається:
- встановлення неузгоджених цін;
- встановлення надмірно високих цін;
- встановлення цін, які неможливо було б встановити за умов значної конкуренції;
- встановлення низьких цін;
- встановлення монопольно висячих цін.
5. Будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності вважаються:
- монопольною конкуренцією;
- недобросовісною діловою практикою;
- недобросовісною конкуренцією;
- нечесною конкуренцією;
- несправедливою конкуренцією.
6. Центральним органом державної виконавчої влади, покликаним здійснювати контроль за економічною концентрацією є:
- Вищий господарський суд;
- Держстандарт;
- Антимонопольний комітет;
- Кабінет Міністрів;
- Монопольне відомство.
7. Примусовий поділ монопольного утворення не застосовується, якщо частка внутрішнього обороту структурного підрозділу в загальному обсязі валової продукції підприємства (об’єднання) становить:
- менше 30%;
- більше 50%;
- більше 30%;
- менше 35%;
- більше 35%.
8. За вчинення дій, визначених як зловживання монопольним становищем на підприємця накладається штраф у розмірі:
- до 2 відсотків виручки;
- до 1 відсотка виручки;
- до 5 відсотків виручки;
- до 10 відсотків виручки;
- до 3 відсотків виручки.
9. З питань примусового поділу монопольних утворень та накладення штрафів приймається:
- ухвала;
- розпорядження;
- рішення;
- постанова;
- наказ.
10. Розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції надсилається відповідачу протягом:
- наступного дня;
- тижня протягом семи днів;
- трьох робочих днів;
- двох робочих днів;
- місяця.
11. Повноваження службовців Комітету щодо збирання доказів під час розгляду справи стверджуються:
- довіреністю;
- розпорядженням;
- службовим дорученням;
- актом;
- службовим направленням.
12. За результатами збирання доказів у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції складається:
- висновок;
- акт;
- подання;
- опис порушення;
- клопотання.
13. Неправомірним використанням товару іншого виробника є ______ у господарський обіг під своїм позначенням товару іншого виробника шляхом змін чи зняття позначень виробника без дозволу уповноваженої на те особи:
- введення;
- запозичення;
- вхід;
- виведення;
- вихід.
14. Заява про порушення законодавства про захист економічної конкуренції розглядається протягом:
- 60 календарних днів;
- 60 робочих днів;
- 30 календарних днів;
- місяця;
- 30 робочих днів.
15. Про день, час і місце слухання в справі про захист економічної конкуренції особи, які беруть участь у справі, повідомляються не пізніш ніж за_____ до проведення слухання:
- тиждень;
- два дні;
- п’ять днів;
- місяць;
- десять днів.
16. Встановіть відповідність:
1. Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів 1. встановлення цін чи
інших умов придбання
або реалізації товарів
2. Зловживанням монопольним (домінуючим) 2. встановлення таких цін
становищем на ринку чи інших умов придбання
або реалізації товару, які
неможливо було б
встановити за умов
існування значної
конкуренції на ринку
3. Антиконкурентні дії органів влади 3. заборона або
перешкоджання
створенню нових
підприємств
4. Концентрація суб’єктів господарювання 4. злиття суб'єктів
господарювання
5. поділ суб’єктів
господарювання
6. виділ
1 - ; 2 - ; 3 - ; 4 - .
17. Встановіть відповідність:
1. Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів 1. обмеження виробництва
2. Зловживанням монопольним (домінуючим) 2. створення перешкод становищем на ринку доступу на ринок (виходу
з ринку)
3. Антиконкурентні дії органів влади 3. будь-яка дія, спрямована
на централізований
розподіл товарів
4. Концентрація суб’єктів господарювання 4. приєднання одного
суб'єкта
господарювання до іншого
5. поділ суб’єктів
господарювання
6. виділ
1 - ; 2 - ; 3 - ; 4 - .
18. Послідовно вкажіть дії, пов’язані із визначенням монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання: 1. Встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання. 2. Складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи. 3. Складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп).
19. Послідовно вкажіть дії, пов’язані із визначенням монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання: 1. Визначення товарних меж ринку. 2. Визначення територіальних (географічних) меж ринку. 3. Встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку.
20. Доповніть твердження, вставивши одне слово – «господарювання, об'єднанням забороняється схиляти інших суб'єктів господарювання до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції чи сприяти вчиненню таких порушень».
21. Доповніть твердження, вставивши одне слово – «..про зміни в узгоджених діях, на які було отримано дозвіл органу Антимонопольного комітету України, що не змінюють кола учасників і не поширюються на інші товарні ринки, розглядається органами Антимонопольного комітету України протягом тридцяти днів».
22. Доповніть твердження, вставивши одне слово – «.стосовно заявлених узгоджених дій, а саме щодо: організаційно-правової форми учасників узгоджених дій, їх місцезнаходження та їх представництв, філій, а також виду та змісту узгоджених дій може бути опублікована в друкованих чи електронних засобах масової інформації або оприлюднена Антимонопольним комітетом України чи його територіальним відділенням в інший спосіб».
23. Схематично зобразіть структуру органів Антимонопольного комітету України.
24. Охарактеризуйте правові відмінності між поняттями «злиття», «поглинання» та «об’єднання» підприємств.
25. Зобразіть схематично систему органів Антимонопольного комітету України, що уповноважені розглядати справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
26. Назвіть форми цивільно-правової відповідальності за порушення антимонопольного законодавства.
Задача 1. Розпорядженням Голови територіального відділення Антимонопольного комітету України було проведено примусовий поділ приватного акціонерного товариства “Оріон”, яке займало монопольне становище на ринку з виготовлення прасок. Зі складу підприємства було виділено цех, в якому виготовлялися включателі до прасок і частка внутрішнього обороту якого в загальному обсязі продукції АТ становила 25%.
АТ “Оріон” звернулося до Господарського суду. Обґрунтовуючи позов, представники ПАТ “Оріон” звернули увагу на дві обставини:
рішення про примусовий поділ прийнято з порушенням вимог до його проведення;
діями товариства не було завдано збитків (не ущемлено інтересів) іншим суб’єктам господарювання чи споживачам.
Визначіть правомірність дій Голови територіального відділення.
Задача 2. Укладаючи договори на реалізацію лікеро-горілчаних виробів концерн “Волиньспирт” обумовлював обов’язкове придбання у нього мінімальної партії мінеральної води (500 пляшок), яка почала впроваджуватися у виробництво. Необхідність включення до договорів на реалізацію спиртних напоїв даної умови пояснювалася бажанням концерну зайняти своє місце на ринку мінеральних вод.
Виявивши зниження попиту на їхню продукцію, інші виробники мінеральної води звернулися до територіального відділення Антимонопольного комітету України з вимогою припинити таку практику з боку концерну “Волиньспирт”.
Голова територіального відділення наклав своєю постановою штраф на концерн “Волиньспирт” в розмірі 5% його виручки від вартості реалізованої мінеральної води, вбачаючи ознаки зловживання монопольним становищем.
Дайте правовий аналіз ситуації.
Задача 3. Державна акціонерна компанія “Укренерго” прийняла рішення про відпуск громадянам-споживачам електроенергії лише за умов обладнання їх квартир електролічильниками. Даним рішенням було встановлено перелік виробників електролічильників, продукцією яких можуть бути обладнані квартири споживачів для кожної області окремо.
Працівники однієї з італійських фірм – виробників електролічильників, яка не була включена до відповідного переліку “Укренерго”, зауважили, що їх продукція перестала користуватись попитом після прийняття згаданого рішення. Представники структурних підрозділів Державної акціонерної компанії в областях відмовляли італійській фірмі у придбанні її продукції на тій підставі, що вона не включена до переліку “Укренерго”.
Італійська фірма звернулася із заявою до Антимонопольного комітету України, вбачаючи в діях Державної акціонерної компанії “Укренерго” порушення антимонопольного законодавства. Вирішіть справу.
Задача 4. На ринку послуг з проявки кольорової фотоплівки у м. Вінниці діяло 8 юридичних осіб і 2 приватних підприємці. В один і той же день всі вказані суб’єкти господарювання одночасно підняли ціну за надання послуги з проявки кольорової фотоплівки. Причому, в разі придбання фотоплівки споживачами у цих суб’єктів господарювання, її проявка здійснювалась безкоштовно.
Під час перевірки господарської діяльності ТзОВ “Спалах”, яке входило до складу юридичних осіб, що надавали послуги з проявки кольорової фотоплівки у м.Вінниці, уповноважені службовці відповідного територіального відділення виявили документ, який було підписано представниками шести суб’єктів господарювання, що надавали згадані послуги. У цьому документі було передбачено домовленість про збільшення ціни за проявку кольорової фотоплівки та надання даної послуги безкоштовно в разі придбання фотоплівки у зазначених документом 10 суб’єктів господарювання. Представник ТзОВ “Спалах” пояснив, що даний документ не має юридичного значення, оскільки чинне цивільне законодавство України не передбачає такого виду угод, а також він не підприсаний усіма суб’єктами господарювання, вказаними у ньому.
За результатами перевірки розпорядженням Голови Вінницького територіального відділення Антимонопольного комітету України на всіх 10 суб’єктів господарювання було накладено фінансові стягнення за порушення антимонопольного законодавства. Чи правомірні дії Голови територіального відділення?
Задача 5. Рішенням Антимонопольного комітету України було відмовлено трьом суб’єктам господарювання у наданні дозволу на вчинення узгоджених дій.
Не зважаючи на таку відмову, суб’єкти господарювання уклали засновницький договір про утворення господарського об’єднання. Одночасно із поданням документів для державної реєстрації об’єднання, уповноважена особа засновників звернулася до господарського суду з позовом про визнання відмови у наданні згоди на узгоджені дії недійсною.
Позов уповноваженої особи засновників господарського об’єднання було задоволено господарським судом.
Дізнавшись про вчинення узгоджених дій, Антимонопольний комітет наклав адміністративно-господапрський штраф на суб’єктів господарювання, які виступили засновниками господарського об’єднання.
Дайте правову оцінку діям Антимонопольного комітету України.
Задача 6. Рекламуючи свою продукцію, суб’єкт господарювання, який діяв на загальнодержавному ринку, здійснював її порівняння із продукцією іншого виробника. У рекламі, зокрема, наголошувалося на невідповідності продукції іншого виробника вимогам національного стандарту України.
Інший виробник звернувся із заявою до Голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення провадження у справі про захист економічної конкуренції.
У процесі розгляду справи було встановлено, що продукція іншого виробника не пройшла обов’язкової сертифікації на її відповідність вимогам стандартів. Окрім того, суб’єкт господарювання, який здійснював порівняння у своїй рекламі, наголосив на тому, що внаслідок його дій не відбулося зниження попиту на товар іншого виробника.
Голова територіального відділення своїм розпорядженням застосував санкцію у виді примусового поділу до суб’єкта господарювання, який застосовував порівняння у власній рекламі.
Дайте правову оцінку ситуації.
Задача 7. Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ДіСі» звернулося до Господарського суду з позовною заявою про визнання рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України недійсним. 01.11.2010 р. адміністративною колегією одного з обласних територіальних відділень Антимонопольного комітету України прийняте рішення, яким визнано, що Позивач, не подавши інформацію на вимогу голови відділення від 01.07.2010 р. №02-06/1365, вчинив порушення, яке передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України; за зазначене порушення на позивача накладений штраф у сумі 17000,00 грн. Як вбачається з матеріалів справи 01.07.2010 р. відповідачем складена вимога вих. №02-06/1365, в якій позивачеві запропоновано у 15-денний строк з моменту отримання вимоги, надати відповідачеві інформацію та пояснення. Проте, з доданої до матеріалів справи ксерокопії поштового конверта, в якому була направлена вимога відповідача вих. №02-06/1365 від 01.07.2010 р., вбачається, що реєстраційний номер на зазначеному конверті не проставлений. Вирішіть спір.
Задача 8. 25.08.09 між Фондом державного майна України (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Дніпроенергосталь» (Покупець) укладено Договір № КПП-554 купівлі-продажу пакету акцій ВАТ «Мелітопольський верстатобудівний завод ім. 23 Жовтня» за конкурсом (далі-Договір), відповідно до умов якого (п. 1) предметом Договору є пакет акцій ВАТ «Мелітопольський верстатобудівний завод імені 23 Жовтня» кількістю 173 021 штука простих іменних акцій, випущених у документарній формі, що становить 50 % плюс 1 акція статутного фонду (капіталу), номінальною вартістю однієї акції 0,25 гривні та номінальною вартістю пакета акцій 43 225,25 грн. (згідно з планом розміщення акцій ВАТ, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 17.11.08. № 1365), який за результатами конкурсу продано за 755000,00 грн. У відповідності до п. 34 Договору, сторонами погоджено, що обов'язки Покупця, визначені пунктом 11 Договору, виникають з моменту отримання Покупцем дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України на придбання пакета акцій. У разі неотримання протягом 50 днів від дати укладення Договору дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України на концентрацію суб'єктів господарювання Договір розривається за згодою сторін або за рішенням суду. При цьому конкурсна гарантія Покупцю не повертається. Дайте правовий аналіз відповідності умов Договору чинному законодавству України.

Тема 12. Правове регулювання цін та ціноутворення.
Поняття та функції цін (тарифів).
Види цін (тарифів).
Порядок ціноутворення.
Правове забезпечення дисципліни цін (тарифів).
Відповідальність за порушення встановленої державної дисципліни цін (тарифів).
Нормативний матеріал:
Господарський кодекс України.
Цивільний кодекс України.
Податковий кодекс України.
Закон України від 21 червня 2012 року «Про ціни і ціноутворення» // ВВР. -2012. -№140.
Закон України від 23.09.1994 року «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» // ВВР. -1994. - № 40.-ст.365.
Закон України від 20.04.2000 року «Про природні монополії» // ВВР. -2000. - № 30.-ст. 238.
Закон України від 05.04.2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» // ВВР. -2001. - № 29. -ст.137.
Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року «Про удосконалення порядку формування цін».
Постанова Кабінету Міністрів України № 135 від 22.02.1995 року «Про Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень».
Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)».
Указ Президента України від 30 березня 2012 року «Питання реалізації державної політики з контролю за цінами» // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/236/2012
Указ Президента України від 19 січня 2012 року «Про Державну інспекцію з контролю за цінами» // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/19/2012
Спеціальна література:
Артус М.М. Функціонування систем цін у фінансовому механізмі ринкової економіки України. – К.: Кондор, 2008.
Богун Віктор, Солодухін Геннадій. Господарсько-правова відповідальність за порушення законодавства про ціни // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 1.
Денисенко М.П. Основи ціноутворення. – К.: Професіонал, 2010.
Державне регулювання економіки /За ред. д-ра. екон. наук, проф., академ. АН Вищої школи України І.Р.Михасюка/ – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів: “Українські технології”, 1999.
Дешко Л. Державне регулювання системи цін на лікарські засоби в Україні  // Підприємництво, господарство і право. – 2007. - № 10.
Дзюбик С., Ривак О., Основи економічної теорії. –К.: Основи, 1994.
Літвінов Ю.І. Ціноутворення в умовах ринку. – К.: Центр учбової літератури, 2010.
Мумладзе І. Державний контроль у сфері цін і ціноутворення та захист прав суб’єктів господарювання // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 2.
Павленко Дмитро. Деякі питання застосування податкових правил про «звичайні ціни» в контексті судової практики // Юридичний журнал. – 2009. - №3.
Сафонов І. Удосконалення правового регулювання цін і ціноутворення – важливий засіб державної підтримки аграрних товаровиробників // Право України. – 2005. - № 9.
Солодухин Г. О предмете правового регулирования законодательства о ценообразовании // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 11.
Тахтай Юлія. Правові колізії державного регулювання ціноутворення // Юридичний журнал. – 2009. - №7.
Тормоса Ю. Г. Ціни та цінова політика: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2003.
Туган-Барановиський М.І. Політична економія. Курс популярний. – К.: Наукова думка. –1994.
Філіна Г.І. Управління витратами та цінами. – К.: Кондор, 2008.
Цінова політика торговельного підприємства в умовах маркетингової орієнтації. Балабанова Л.В.: Навч. посіб. реком. МОН України. – К.: Професіонал, 2004.
Ціноутворення. 3-тє видання перероблене та доповнене. Колесников О.В.: Навчальний посібник рекомендовано МОН україни. – К.: ЦУЛ, 2007.

Завдання 1. Визначіть принципи встановлення та застосування цін в України.
Завдання 2. Складіть схему видів цін і тарифів.
Завдання 3. Охарактеризуйте форми державного регулювання цін і тарифів.
Завдання 4. Визначіть перелік прав державних органів з контролю за цінами.
Завдання 5. Розв’яжіть наступні тести.
1. Вставте пропущене слово у наступне законодавче положення: «Вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено _______регульовані ціни»
- державні;
- ринкові;
- регульовані;
- орієнтовані;
- комунальні.
2. Державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом запровадження:
- обов’язкових державних цін;
- державних монопольних цін;
- договірних цін;
- середньої величини державних цін;
- процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
3. Державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом встановлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання:
- обов’язкових державних цін;
- державних монопольних цін;
- договірних цін;
- середньої величини державних цін;
- граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди).
4. Державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом встановлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання:
- обов’язкових державних цін;
- державних монопольних цін;
- договірних цін;
- середньої величини державних цін;
- фіксованих цін.
5. Державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом встановлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання:
- обов’язкових державних цін;
- державних монопольних цін;
- договірних цін;
- середньої величини державних цін;
- граничних цін.
6. Державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом встановлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання:
- обов’язкових державних цін;
- державних монопольних цін;
- договірних цін;
- середньої величини державних цін;
- граничних нормативів рентабельності.
7. Державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом встановлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання:
- обов’язкових державних цін;
- державних монопольних цін;
- договірних цін;
- середньої величини державних цін;
- розміру постачальницької винагороди.
8. Державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом встановлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання:
- обов’язкових державних цін;
- державних монопольних цін;
- договірних цін;
- середньої величини державних цін;
- розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів).
9. Державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які:
- справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін;
- мають істотну соціальну значущість;
- виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку;
- мають іноземне походження;
- мають вітчизняне походження;
- призначені для експорту;
- призначені для імпорту;
- виробляються підприємствами з іноземними інвестиціями;
- усі відповіді правильні.
10. Суб’єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують:
- ринкові ціни;
- розумні ціни;
- економічно обґрунтовані ціни;
- обґрунтовані ціни;
- будь-які ціни;
- вільні ціни;
- державні регульовані ціни.
11. Ціна в у Господарському кодексі України є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як:
- тариф;
- розмір плати;
- розмір ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування;
- розмір ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються у Митному кодексі України;
- дивіденди;
- роялті;
- проценти;
- відсотки;
- виручка.
12. Звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг) визначена:
- продавцем;
- суб’єктом господарювання;
- законом;
- Кабінетом Міністрів України;
- сторонами договору.
13. Вставте пропущені слова у наступне законодавче положення: «Державні __________ціни встановлюються на __________документів, у тому числі __________обліку, які використовуються органами виконавчої влади, іншими _________органами для оформлення результатів надання ________________послуг (крім власних бланків цих органів), відповідно до закону» -
- регульовані;
- бланки;
- суворого;
- державними;
- адміністративних;
- фіксовані;
- державного;
- місцевими;
- господарських.
14. Застосування ціни – це:
- продаж (реалізація) товару за встановленою ціною;
- купівля товару за встановленою ціною;
- купівля товару за визначеною ціною;
- реалізація товару за ринковою ціною;
- усі відповіді неправильні.
15. Застосування ціни – це:
- продаж (реалізація) товару за недержавною ціною;
- купівля товару за встановленою ціною;
- купівля товару за визначеною ціною;
- реалізація товару за ринковою ціною;
- усі відповіді неправильні.
16. Вставте пропущене слово у наступне законодавче положення: «Державні регульовані ціни _____________ запроваджуватися на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції» -
- можуть;
- повинні;
- обов’язково;
- як правило;
- не можуть.
17. Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися:
- Кабінетом Міністрів України;
- органами виконавчої влади;
- органами місцевого самоврядування;
- народними депутатами України;
- Мінекономіки України;
- Мінтранспорту України;
- МЗС України;
- депутатом обласної ради;
- державними підприємствами.
18. Державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які: - справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін;
- мають істотну соціальну значущість;
- належать державним підприємствам;
- належать комунальним підприємствам;
- належать господарським товариства;
- належать дочірнім підприємствам;
- належать іноземним суб’єктам господарювання.
19. Відповідно до Господарського кодексу України за згодою сторін до встановленої ціни може бути передбачено доплати за:
- доставку продукції покупцеві;
- продукцію (роботи, послуги) вищої якості;
- виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними;
- продукцію (роботи, послуги) належної якості;
- продукцію (роботи, послуги) імпортного виробництва;
- продукцію (роботи, послуги), сертифіковані на відповідність стандартам;
- надання послуг без прострочення виконання.
20. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених:
- стороною;
- законом;
- договором;
- арбітражем;
- звичаями ділового обороту;
- міжнародним договором;
- аналогією права.
21. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися:
- на подібні товари;
- на аналогічні товари;
- на момент укладення договору;
- на момент виконання договору;
- на імпортні товари;
- на високоякісні товари;
- на момент закінчення строку дії договору.
22. Якщо ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент:
- доставки товару;
- передання товару;
- укладення договору;
- закінчення строку дії договору;
- перевезення товару;
- виконання договору;
- зміни договору.
23. Написи щодо ціни реалізації продукції мають бути:
- лаконічними;
- простими для розуміння;
- чіткими;
- великими літерами;
- з виділенням шрифту;
- короткими;
- правдивими.
24. Вживання поняття «зменшена ціна» дозволяється лише з додержанням таких умов якщо:
- ціна продукції є нижчою її постійної ціни;
- такого роду зменшення ціни застосовується протягом визначеного та обмеженого періоду часу;
- ціна продукції є нижчою її звичайної ціни;
- такого роду зменшення ціни застосовується до продукції, яку реалізує контрагент суб’єкта господарювання;
- ціна продукції не є вищою її постійної ціни;
- ціна продукції є нижчою її ринкової ціни;
- такого роду зменшення ціни застосовується на невизначений період часу.
25. Вживання поняття «зменшена ціна» дозволяється лише з додержанням таких умов якщо:
- ціна продукції є нижчою її постійної ціни;
- вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує суб'єкт господарювання;
- ціна продукції є нижчою її звичайної ціни;
- такого роду зменшення ціни застосовується до продукції, яку реалізує контрагент суб’єкта господарювання;
- ціна продукції не є вищою її постійної ціни;
- ціна продукції є нижчою її ринкової ціни;
- такого роду зменшення ціни застосовується на невизначений період часу.
26. Вживання поняття "розпродаж" або будь-яких інших, аналогічних йому, дозволяється лише з додержанням таких умов:
- якщо здійснюється розпродаж усіх товарів у межах певного місця або чітко визначеної групи товарів;
- якщо тривалість розпродажу обмежено в часі;
- якщо ціни товарів, що підлягають розпродажу, є меншими від їх звичайної ціни;
- якщо тривалість розпродажу необмежено в часі;
- якщо тривалість розпродажу нелімітовано в часі;
- якщо ціни товарів, що підлягають розпродажу, є більшими від їх звичайної ціни;
- якщо ціни товарів, що підлягають розпродажу, є більшими від їх ринкової ціни;
- вживання поняття «розпродаж» допускається у випадках передбачених відповідною місцевою радою;
- вживання поняття «розпродаж» не допускається.
27. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором:
- вимагати оплати товару;
- відмовитися від договору купівлі-продажу;
- вимагати сплати штрафу;
- вимагати сплати пені;
- вимагати сплати неустойки;
- вимагати вибачень;
- здійснюючи право на самозахист самостійно вилучити у покупця необхідні кошти
28. Ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що:
- продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги);
- покупець бажає товари (роботи, послуги) отримати на добровільній основі;
- обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично;
- сторони володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги)
- сторони володіють достатньою інформацією про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах;
- покупець бажає в майбутньому реалізувати такі товари;
- продавець бажає в подальшому повернути такі товари;
- обидві сторони володіють достатньою інформацією одна про одну;
- обидві сторони є взаємно ввічливими.
Задача 1. Державною інспекцією з контролю за цінами в області прийнято рішення стягнути необгрунтовано одержану виручку та штраф у подвійному розмірі виручки з установи, яка перебуває на державному бюджеті.
Оскарживши рішення Державної інспекції з контролю за цінами, представник установи звернув увагу, що стягненню до бюджету підлягає виручка. Державна ж установа виручки не отримує, оскільки перебуває на забезпеченні державного бюджету, і не є прибутковою організацією.
Спір було передано на розгляд адміністративного суду.
Дайте правовий аналіз ситуації.
Задача 2. Граничний рівень рентабельності за буханку хліба встановлено на рівні 5 відсотків.
Фактична ціна за хліб “Сумський новий” (з урахуванням затрат) складала 5, 40 (п’ять сорок) одиниць. Фізична особа-підприємець реалізовувала хліб за ціною 7 одиниць.
Державна інспекція з контролю за цінами застосувала економічні санкції до виробника хліба на тій підставі, що ним реалізовувався товар з розрахунку більше відсотків рентабельності, замість граничного 5 відсотків.
Дайте правовий аналіз ситуації.
Задача 3. Між ДП «А» та ТзОВ «Б» укладено договір купівлі-продажу № 360, відповідно до якого ДП «А» зобов’язувалося придбати медичні препарати згідно з накладними, які є невід’ємною частиною договору. Пунктом 5.1. договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів покупцем на рахунок продавця до терміну, який визначений у накладній, але не пізніше п’яти банківських днів з дати поставки.
Згідно з додатком, що є невід’ємною частиною договору, ДП «А» зобов’язалося до встановленої у ньому дати купити, а ТзОВ «Б» продати 2 500 доз вакцини за умови, що її вартість не буде перевищувати середньої вартості вакцини у м. Києві.
Постановою апеляційного господарського суду договір купівлі-продажу № 360 визнано неукладеним з огляду на відсутність у договорі такої істотної умови, як ціна товару та неприйнятність її визначення ТзОВ «Б» в односторонньому порядку згідно з видатковою накладною.
ДП «А» звернулося із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, вважаючи, що ціна не є істотною умовою договору купівлі-продажу, і досягнення згоди щодо неї не вимагається.
Дайте правовий аналіз ситуації.
Задача 4. Державною інспекцією з контролю за цінами на підставі акта № 130 було прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким встановлено, що ТзОВ «Примед» порушено вимоги чинного законодавства щодо встановлення постачальницько-збутової надбавки на лікарські засоби.
Зазначеним актом перевірки, зокрема, встановлено що ТзОВ «Примед» здійснював торгівлю лікарськими засобами, ціни на які підлягають державному регулюванню, за цінами, сформованими із застосуванням постачальницько-збутової надбаки у розмірі 35 відсотків від оптової ціни виробника.
У видаткових та прибуткових накладних, на підставі яких ТзОВ «Примед» придбав лікарські засоби у виробника, окремо зазнчені:
- ціна заводу виробника (оптова ціна);
- відсоток знижки;
- фактична відпускна ціна, за якою ТзОВ «Примед» купував товар у виробника.
Як встановлено актом перевірки, ціни на придбані ТзОВ «Примед» лікарські засоби, формувалися ним виходячи із ціни, зазначеної у відповідних накладних як ціна заводу-виробника, а не із ціни, за якою фактично купувалися лікарські засоби.
Державна інспекція з контролю за цінами виходила із того, що оптовою треба вважати ціну, за якою ТзОВ «Примед» фактично придбав лікарські засоби у заводу-виробника. Саме на основі цієї ціни мала встановлюватися ціна для споживачів з урахуванням постачальницько-збутової надбавки.
ТзОВ «Примед» оскаржив рішення Державної комісії з контролю за цінами до суду, вважаючи, що оптовою є ціна заводу-виробника, а не ціна, за якою фактично було придбано товар.
Вирішіть спір.
Задача 5. Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами про визнання недійсним рішення інспекції.
Рішенням інспекції на товариство було накладено економічні санкції, передбачені Законом України “Про ціни і ціноутворення”, у зв’язку із перевищенням граничного розміру плати за проживання в гуртожитку, встановленої законодавством.
Позовні вимоги товариство обгрунтовувало тим, що мешканці гуртожитку мають заборгованість по оплаті за проживання у ньому, і товариство встановленої ним плати фактично не отримувало.
Інспекція у своєму запереченні відстоювала позицію про порушення законодавства незалежно від отримання виручки.
Яке рішення, на вашу думку, має постановити суд?
Задача 6. Державною інспекцією з контролю за цінами до Товариства застосовано економічні санкції за порушення державної дисципліни цін.
Перевіркою було встанвлено, що Товариство включило у ціну обслуговування торгового місця додаткові послуги, які надаються продавцям. За окрему плату продавцям, зокрема, можуть надаватися такі послуги: бронювання торговельних місць, прокат торговельного інвентарю, зберігання особистих речей і продукції в камерах схову, зважування на товарних вагах, утримання торговельного місця в належному стані, інформаційні оголошення, вантажно-розвантажувальні роботи тощо.
Відповідно до рішення місцевої ради граничний розмір тарифу за надання торгового місця для фізичних осіб складає 10 умовних одиниць. Як вбачається із встановлених інспекцією обставин, при наданні торгового місця справлялася плата у сумі 100 умовних одиниць, яка включала додаткові послуги.
Товариство звернулося до суду з позовом, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що встановлена ним сума включає як надання власне самого торговельного місця, так і надання перелічених вище додаткових послуг.
Вирішіть спір.
Тема 13. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Іноземне інвестування.
Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності.
Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.
Види зовнішньоекономічної діяльності.
Суб’єкти та форми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Поняття, форма та зміст зовнішньоекономічного договору (контракту).
Поняття, види та форми здійснення іноземних інвестицій.
Державно-правові гарантії прав іноземних інвесторів.
Нормативний матеріал:
Закон України від 16 квітня 1991 року «Про зовнішньоекономічну діяльність» // ВВР. -1991. -№29. -Ст.377.
Закон України від 23 грудня 1998 року «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» // Урядовий кур’єр, 1999, 21 січня, №11-12.
Закон України від 13 жовтня 1992 року «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» // ВВР. –1992. -№50. –ст.676.
Закон України від 22 грудня 1998 року «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» // Урядовий кур’єр, 1999, 18 грудня, №31-32.
Закон України від 22 грудня 1998 року «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» // Урядовий кур’єр, 1999, 25 лютого, №36-37.
Закон України від 16 липня 1999 року «Про концесії» // Урядовий кур’єр, 1999, 22 вересня.
Закон УРСР від 3 серпня 1990 року «Про економічну самостійність України» // ВВР. -1990. -№34. -Ст.499.
Закон України від 19 березня 1996 року «Про режим іноземного інвестування»// Голос України, 1996, 25 квітня.
Закон України від 17 лютого 2000 року «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» // ВВР. –2000. -№12. –ст.97.
Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Відень 1980 року) // Міжнародний комерційний арбітраж. –Збірник нормативних актів. –К.: “ТПП України”, 1995.
Постанова Кабінету Міністрів від 29 грудня 2007 року «Про затвердження Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями» // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1409-2007-%D0%BF
Постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року «Про затвердження Порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями» // Урядовий кур’єр, 1996, 19 вересня.
Постанова Кабінету Міністрів України від 6 березня 2013 року «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання» // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/139-2013-%D0%BF
Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 1997 року “Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора” // Урядовий кур’єр, 1997, 20 лютого.
Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Затв. Наказом МЗЕЗ торгу України від 5 жовтня 1995 року // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України, 1996, №1.
Інструкція про порядок реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні, Затв. Наказом МЗЕЗ торгу України від 18 січня 1996 року // Урядовий кур’єр, 1996, 29 лютого.
Спеціальна література:
Бек Ю.Б. Державно-правові гарантії захисту іноземних інвестицій у спеціальних економічних зонах України //Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статей. - Івано-Франківськ: Плай, 2001. - Випуск 5. - С. 123-127.
Бек Ю.Б. Особливості правового режиму іноземних інвестицій у спеціальних економічних зонах України //Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. - Одеса: Юридична література, 2002. - Вип. 16. - С. 493-496.
Богун В. Валютно-фінансові умови зовнішньоекономічних угод: окремі питання практики застосування // Предпринимательство, хозяйство и право. –1999. -№7.
Богун В. Правові аспекти здійснення зовнішньоекономічної діяльності в Україні // Право України. -1998. -№4.
Гонта А. Внешнеэкономическая деятельность: резиденты, агенты, принципалы, посредничество и агентские соглашения в экспортно-импортных операциях // Бизнес. – 1996. -№25, 26.
Красуля А. Правовые аспекты лицензирования экспорта и импорта товаров в Украине // Предпринимательство, хозяйство и право. –1996. -№4.
Коссак В.М. Правові засади іноземного інвестування в Україні. – Львів: Центр Європи. – 1999.
Коссак В.М. Незахищені іноземні інвестиції. // Правовий тиждень. – 2009 - № 35.
Коссак В. М., Михайлів М. О. Правове регулювання іноземних інвестицій та міжнародної технічної допомоги : Підручник / В. М. Коссак, М. О. Михайлів. – К. : Алерта ; КНТ ; ЦУЛ, 2009. – 308 с.
Коссак В. М. Медіація в міжнародних цивільних відносинах / В. М. Коссак // Актуальні проблеми цивільного права та процесу: Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої пам’яті Ю.С.Червоного; 17 грудня 2010 р., м. Одеса. – Одеса: Фенікс, 2010. – С. 132-135.
Лукомский В. Об учете отдельных видов внешнеэкономических договоров (контрактов) в Украине // Предпринимательство, хозяйство и право. -1996. -№2.
Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності . – К. –Юрінком Інтер. -1999.
Макогон Ю.В. Внешнеэкономическая деятельность: практика, управление, организация, регулирование: Учеб. пособие. – Донецк: ДонГУ. – 1997.
Омельченко А.В. Законодавство про іноземні інвестиції в систенмі законодавства України // Право України. –1997.
Правове регулювання іноземних інвестицій /За ред. В.М.Коссака. –К.: Український центр правничих студій, 1999.
Святоцький О., Захарченко Т., Борисенко І. Окремі питання правового регулювання іноземних інвестицій // Право України. –1997. -№3.
Завдання 1. Визначте джерела правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
Завдання 2. Розробіть та представте документи, необхідні для державної реєстрації представництв іноземних юридичних осіб в Україні.
Завдання 3. Розкрийте особливості здійснення операцій з давальницькою сировиною.
Завдання 4. Розкрийте процедуру одержання ліцензії на здійснення зовнішньоекономічних операцій.
Завдання 5. Визначте сферу застосування гербового збору.
Завдання 6. Складіть проект зовнішньоекономічного договору (контракту).
Завдання 7. Складіть схему видів іноземних інвестицій.
Завдання 8. Розв’яжіть наступні тести.
1. Орган державної реєстрації протягом _____ робочих днів повинен видати дублікат інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції.
2. За державну реєстрацію іноземної інвестиції справляється плата у розмірі _________.
3. За видачу дубліката інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції вноситься плата у розмірі ____ відсотків реєстраційного збору, встановленого на день подання заяви про видачу дубліката зазначеного документа.
4. Для іноземних інвесторів на території України встановлюється _________ режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України.
5. Для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють інвестиційні проекти із залученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій, може встановлюватися __________ режим інвестиційної та іншої господарської діяльності.
6. Послідовно вкажіть стадії державної реєстрації іноземної інвестиції:
1. внесення плати за реєстрацію іноземної інвестиції; 2. подання органу державної реєстрації інформаційного повідомлення про внесення іноземних інвестицій; 3. присвоєння інформаційному повідомленню про внесення іноземної інвестиції реєстраційного номера.
7. Підберіть відповідне законодавче значення вказаних термінів:
1. інвестиції
1. сукупність цілеспрямованих організаційно-правових, управлінських, аналітичних, фінансових та інженерно-технічних заходів, які здійснюються суб'єктами інвестиційної діяльності та оформлені у вигляді планово-розрахункових документів.

2. інвестиційна діяльність
2.результат техніко-економічного дослідження інвестиційних можливостей, на підставі яких приймається рішення про реалізацію інвестиційного проекту, оформлений у вигляді пропозиції щодо ініціювання інвестиційного проекту.

3. інвестиційний проект
3. сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

4. інвестиційна пропозиція
4. всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.


5. сукупність заходів, спрямованих на створення, впровадження, поширення та реалізацію інновацій з метою отримання комерційного та/або соціального ефекту, які здійснюються шляхом реалізації інвестицій, вкладених в об'єкти інноваційної діяльності.



6. будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

8. Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється:
- господарським судом;
- обласною державною адміністрацією;
- виконавчим комітетом обласної ради;
- жодна відповідь не є правильною;
- обласним управлінням юстиції.
9. У статутному капіталі підприємства з іноземними інвестиціями, за його наявності, іноземна інвестиція повинна становити:
- 10 відсотків;
-10 відсотків і більше;
- 9 відсотків і більше;
- менше 10 відсотків;
- більше 10 відсотків.
10. У статутному фонді іноземного підприємства, за його наявності, іноземна інвестиція повинна становити :
- менше 100 відсотків;
- 100 відсотків;
- не менше 100 відсотків;
- 99 відсотків і більше;
- 90 відсотків і більше.
11. Державна реєстрація іноземної інвестиції здійснюється шляхом _________
12. Підтвердженням державної реєстрації договору (контракту) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора є _______ державної реєстрації договору (контракту).
13. Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту:
- досягнення повноліття;
- державної реєстрації їх як підприємців;
- набуття повної дієздатності;
- реєстрації їх як суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;
- укладення зовнішньоекономічного договору.
14. В Україні запроваджено такі види експортних (імпортних) ліцензій:
- колективні;
- компенсаційні;
- особливі;
- закриті;
- універсальні.
15. В Україні запроваджуються такі види експертних (імпортних) квот:
- універсальні;
- групові;
- генеральні;
- разові;
- колективні.
16. Відкриття валютного рахунку в установі банку за межами України суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, у статутному фонді якого є частка державного майна, здійснюється за погодженням з:
- Національним банком України;
- Фондом державного майна України;
- Верховною Радою України;
- Кабінетом Міністрів України;
- Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України.
17. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, у статутному фонді яких є частка державного майна, можуть укладати кредитні договори з іноземними фінансовими установами лише за згодою:
- Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України;
- Фондом державного майна України;
- Національним банком України;
- Верховною Радою України;
- Кабінетом Міністрів України.
18. Форма зовнішньоекономічного договору (контракту) визначається правом держави:
- за місцезнаходженням майна;
- місця його укладення;
- місця проживання сторони, яка зробила пропозицію укласти договір;
- за правом обраним сторонами;
- місця проживання сторони, яка прийняла пропозицію укласти договір.
19. Товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше:
- 50 днів;
- 180 днів;
- 100 днів;
- 90 днів;
- 120 днів.
Задача 1. Представництво іноземної компанії опублікувало оголошення в місцевій пресі про те, що візьме в оренду приміщення з метою обладнання його під офіс. Прочитавши оголошення, громадянин Л. звернувся до представництва з пропозицією укласти договір оренди належної йому квартири, в якій він не проживає.
У представництві іноземної компанії Л. пояснили, що з ним не можуть укласти такий договір, оскільки він не є суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
Посилаючись на положення Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” згідно з якими суб’єктами цієї діяльності можуть виступати будь-які фізичні особи, які мають цивільну правоздатність та дієздатність і постійно проживають на території України, Л. вважає відмову безпідставною.
Вирішіть спір.
Задача 2. ПрАТ «Закарпатвино» уклало договір купівлі-продажу скляного посуду з угорською фірмою. Оскільки на момент укладення угоди сторони не змогли домовитись щодо ціни товару, відповідна умова не була включена до договору.
В день, коли товар повинен був надійти українському контрагенту, останній одержав повідомлення з Угорщини про те, що угорська фірма не вважає себе зобов’язаною доставляти скляний посуд на Україну. Відмова мотивувалась відсутністю згоди щодо ціни, яка за українським законодавством є істотною умовою договору купівлі-продажу. Оскільки не було досягнуто згоди щодо істотної умови, то договір слід вважати не укладеним.
ПрАТ «Закарпатвино» звернулося з позовом до Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті України.
Яке рішення прийме суд і який порядок його виконання?

Тема 14. Організаційно-правові засади біржової діяльності.
Поняття, мета створення та ознаки біржі.
Види та організаційно-правові форми бірж.
Особливості створення та припинення бірж.
Функції, права та обов’язки біржі.
Біржові угоди.
Нормативний матеріал.
Конституція України.
Цивільний кодекс України.
Господарський кодекс України.
Закон України від 7 лютого 1991 року «Про підприємництво» (стаття 4) // ВВР. – 1991. - №14. – ст.168.
Закон України від 19 вересня 1991 року «Про господарські товариства» // ВВР. -1991. -N 49.
Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року // Відомості Верховної Ради. -2006. -№31. –ст.268.
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року // Відомості Верховної Ради. -2007. -№29. –ст.389.
Закон України «Про депозитарну систему України» від 6 липня 2012 року // Голос України від 11.10.2012 № 191 (набрання чинності 11 жовтня 2013 року).
Закон України від 10 грудня 1991 року «Про товарну біржу» // ВВР. –1992. -№10. -ст. 139.
Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року // ВВР. -1993. -№17. -ст.184.
Рішення ДКЦПФР Щодо видачі Кримській міжбанківській валютній біржі Свідоцтва про реєстрацію як фондової біржі від 15 січня 1998 року.
Рішення ДКЦПФР Щодо приведення організаційно-правової форми Української міжбанківської валютної біржі у відповідність з вимогами чинного законодавства від 15 січня 1998 року.
Спеціальна література.
Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело: Учебное пособие. – М.: ИНФРА. – 2000.
Биржевой компас: Энциклопедический справочник брокера. – Харьков. – 1993.
Гольцберг М.А. Акционерные товарищества. Фондовая быржа. Операции с ценными бумагами. – К. – 1992.
Дудорова К. Продано! Не продано? До питання про законність угод купівлі-продажу нерухомості, зареєстрованих громадянами на товарних біржах. // Вісник прокуратури. – 2001. – №3.
Кузнєцова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні правові основи формування та функціонування. - К. –Юрінком. -1998.
Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності. -К. Юрінком Інтер. -1999.
Завдання 1. Охарактеризуйте мету та засади на яких створюються і діють біржі.
Завдання 2. Складіть схему організаційно-правових форм, в яких можуть створюватися і діяти біржі.
Завдання 3. Підготуйте документи, необхідні для створення товарної біржі.
Завдання 4. Розкрийте процедуру державної реєстрації фондової біржі.
Завдання 5. Визначте суть та порівняйте поняття «брокерська» та «дилерська» діяльність на біржі.
Завдання 6. Розв’яжіть наступні тести.
1. Особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям, є:
- міжбанківська біржа;
- фондова біржа;
- валютна біржа;
- міжбанківська валютна біржа;
- товарна біржа.
2. Товарна біржа створюється на основі:
- розпорядчого акту;
- рішення Кабінету Міністрів України;
- розпорядчо-управлінського акту;
- рішення НБУ;
- добровільного об’єднання.
3. Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення :
- правил біржової торгівлі;
- статуту;
- протоколу зборів;
- засновницького договору;
- засновницької угоди.
4. Товарна біржа діє на підставі :
- свідоцтва про державну реєстрацію;
- засновницького договору;
- засновницької угоди;
- протоколу зборів;
- статуту.
5. Засновниками товарної біржі не можуть бути :
- фізичні особи;
- юридичні особи;
- господарські товариства;
- підприємства;
- органи місцевого самоврядування.
6. Засновниками товарної біржі можуть бути:
- комунальні підприємства;
- державні підприємства;
- підприємство, що частково утримується за рахунок місцевого бюджету;
- органи державної влади;
- фізичні особи.
7. Членами товарної біржі можуть бути:
- комунальні підприємства;
- підприємство, що частково утримується за рахунок державного бюджету;
- підприємство, що частково утримується за рахунок місцевого бюджету;
- органи державної влади;
- господарські товариства.
8. Членами товарної біржі не можуть бути:
- підприємства;
- господарські товариства;
- юридичні особи;
- фізичні особи;
- комунальні підприємства.
9. Діяльність професійного учасника фондового ринку (організатора торгівлі) із створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропозицій, проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладення і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв'язання спорів між членами організатора торгівлі, це діяльність:
- валютної біржі;
- міжбанківської валютної біржі;
- товарної біржі;
- міжбанківської біржі;
- фондової біржі.
10. Для здійснення своєї діяльності фондові біржі, що здійснюють кліринг та розрахунки, повинні підтримувати власний капітал в розмірі, не меншому ніж _________ гривень :
- 2 млн.;
- 3 млн.;
- 500 тис.;
- 1 млн.;
- 25 млн.
11. Фондова біржа утворюється не менше ніж ______ засновниками - торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку :
- 5;
- 30;
- 15;
- 10;
- 20.
12. Фондова біржа утворюється об’єднанням торговців цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, що налічує не менше ніж ________ торговців цінними паперами :
- 15;
- 15;
- 10;
- 30;
- 20.
13. Частка одного торговця цінними паперами не може бути більшою ніж _____ відсотків статутного капіталу фондової біржі:
- 15;
- 10;
- 30;
- 20;
- 5.
14. Частки торгівців цінними паперами у статутному капіталі фондової біржі є:
- привілейованими;
- рівними;
- пропорційними;
- диференційованими;
- різними.
15. Діяльність фондової біржі як організатора торгівлі тимчасово зупиняється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку в разі, коли кількість її членів стала менш ніж _________.
- 15;
- 10;
- 5;
- 30;
- 20.
16. Якщо фондову біржу утворено у формі дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами, то її діяльність припиняється - коли кількість членів такого об'єднання стала менше ніж _______.
- 15;
- 10;
- 5;
- 30;
- 20.
17. Строк для поповнення мінімальної кількості членів фондової біржі становить:
- 18 місяців;
- 12 місяців;
- 1 місяць;
- 3 місяці;
- 6 місяців.
18. Прибуток фондової біржі спрямовується на:
- розподіл між засновниками;
- виплату дивідендів;
- розподіл між учасниками;
- розподіл між торгівцями цінними паперами;
- розвиток фондової біржі.
Задача 1. Орган державної реєстрації відмовив у реєстрації товарної біржі з таких підстав:
до її засновників поряд з іншими фізичними та юридичними особами входили: військовослужбовець, державний нотаріус, державний інститут та районний відділ внутрішніх справ;
для реєстрації з установчих документів було представлено лише статут;
для реєстрації не було представлено документ, що засвідчує сплату внеску до статутного фонду;
в статуті містилося положення згідно з яким товарна біржа визнається самостійним суб’єктом підприємництва і на власний розсуд здійснює будь-які види діяльності, не заборонені законом.
Де здійснюється державна реєстрація товарних бірж. Визначити правомірність відмови органу державної реєстрації.
Задача 2. ТзОВ “Довіра” уклало договір купівлі-продажу житлового будинку, який належав на праві приватної власності громадянину К. Угоду було зареєстровано на універсальній товарній біржі “Джип”.
Через декілька днів після реєстрації, К. змінив своє рішення щодо продажу будинку і звернувся до суду із заявою про визнання договору купівлі-продажу між ним та ТзОВ “Довіра” недійсним на підставі ст. 47 ЦК України як такого, що укладений без дотримання нотаріальної форми.
В якій формі укладаються біржові угоди?
Дайте вирішення спору.
Задача 3. Районний орган державної податкової служби під час перевірки фінансово-господарської діяльності фондової біржі “Роялті” виявив, що кількість її членів становить 10 торговців цінними паперами. При чому, частка у її статутному фонді, що належить кожному акціонеру складала 10%.
Враховуючи те, що для створення фондової біржі вимагається не менше 20 акціонерів, податковий орган звернувся до арбітражного суду з заявою про примусове припинення фондової біржі “Роялті”.
Визначити підстави припинення фондової біржі.
Яке рішення повинен прийняти господарський суд?

Тема 15. Ринок цінних паперів в Україні.
Поняття та елементи ринку цінних паперів.
Форми випуску цінних паперів та порядок їх реєстрації.
Правовий статус емітентів та інвесторів на ринку цінних паперів.
Професійна діяльність на ринку цінних паперів.
Державне регулювання ринку цінних паперів.
Нормативний матеріал:
Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року // Відомості Верховної Ради. -2006. -№31. –ст.268.
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року // Відомості Верховної Ради. -2007. -№29. –ст.389.
Закон України «Про депозитарну систему України» від 6 липня 2012 року // Голос України від 11.10.2012 № 191 (набрання чинності 11 жовтня 2013 року).
Закон України «Про акціонерні товаристваЗакон України від 30 жовтня 1996 року “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” // ВВР. –1996. -№51. –ст.292.
Закон України “Про обіг векселів в Україні” від 5 квітня 2001 року // Урядовий кур’єр 4.05.2001.
Закон України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонд)” від 15 березня 2001 року // Урядовий кур’єр 25.04.2001 (втрата чинності 1 січня 2014 року)
Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12 липня 2001 року // Урядовий кур’єр 29.08.2001.
Указ Президента України від 14 лютого 1997 року “Про державну комісію з цінних паперів та фондового ринку // Офіційний вісник України. –1997.
Декрет Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 року “Про довірчі товариства” // ВВР. –1993. -№19. –ст.207.
Постанова Верховної Ради України від 22 вересня 1995 року “Про Концепцію функціонування та розвитку фондового ринку України” // ВВР. –1995. -№33. –ст.257.
Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 року “Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів” // Урядовий кур’єр, 1999, 29 квітня.
Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 1996 року “Про заходи щодо розвитку фондового ринку та вдосконалення його державного регулювання” // Урядовий кур’єр, 1996, 8 лютого.
Рішення ДКЦПФР від 26 травня 1998 року “Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів” // Українська інвестиційна газета, 1998, 7 липня.
Рішення ДКЦПФР від 17.10.2006 року Про затвердження Положення про депозитарну діяльність // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1238-06
Рішення ДКЦПФР від 29 липня 1998 року Про затвердження Положення про сертифікацію осіб, що здійснюють професійну діяльність з цінними паперами в Україні.
Рішення ДКЦПФР від 13 вересня 2006 року Про затвердження Положення про глобальний сертифікат та тимчасовий глобальний сертифікат // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1091-06
Рішення НКЦПФР «Про затвердження Порядку реєстрації випуску акцій при зміні розміру статутного капіталу акціонерного товариства та Змін до Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій» // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1431-12
Рішення ДКЦПФР від 12.12. 2006 «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0052-07
Спеціальна література:
Бек Ю.Б. Договір на ведення реєстру власників іменних цінних паперів // Українське право. – 2008. - № 1
Демківський А. Вексель, його форми та функції в ринковій економіці. // Банківська справа. –1996. -№5.
Джочка О. Правове регулювання діяльності управителів цінними паперами в сучасних умовах функціонування фондового ринку. Розвиток державності та права в Україні: реалії та перспективи. Збірник наукових праць. Частина І. Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції (24 квітня 2009 року). – Сімферополь: КРП «Видавництво «Кримнавчпеддержвидав», 2009. – 648с. – Українською та російською мовою. – 407 409с.
Джочка О. Правовий статус та становище на фондовому ринку торговців цінними паперами. Збірник тез наукових робіт учасників ІV Міжнародної цивілістичної наукової конференції студентів та аспірантів // Упорядники Чанишева А.Р., Матійко М.В., Садовенко О.Л., та ін.. // Одеська національна юридична академія., -- О:. Фенікс, 2009.-792 (с. 324-326).
Колесник В.В. Введение в рынок ценных бумаг.–К. -АЛД. –1996.
Корнєва О. Вексель як один з способів подолання платіжної кризи. // Економіка України. –1995. -№4.
Кузнєцова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні правові основи формування та функціонування. - К. –Юрінком. -1998.
Мельник В. Ринок цінних паперів. –К. -1998.
Мозговий О.М. Фондовий ринок України. –Фінанси України. –1996.
Оскольський В.В. Ринок цінних паперів України: проблеми функціонування і розвитку. –К. –КСУ. –1998.
Поляничко А. Правове значення індосаменту в процесі передачі прав на іменні цінні папери // Право Украни. – 2001. – №6.
Посполітак В. Правові аспекти існування “бездокументарних” цінних паперів // Підприємництво, господарство і право. – 1999. – №4.
Розвиток цивільного і трудового законодавства в Україні /Я.М.Шевченко, О.М.Молявка, А.Л.Салатко та ін. – Харків: Консум, 1999.
Смирницкий Ю. Слово в защиту эмитентов и неэмитентов акций а также акционеров // Підприємництво, господарство і право. – 2000. – №1.
Спасибо И. Некоторые вопроси права собственности на ценные бумаги // Підприємництво, господарство і право. – 1997. – №1.
Завдання 1. Порівняйте поняття “пайові”, “боргові” та “похідні” цінні папери.
Завдання 2. Складіть схему учасників ринку цінних паперів.
Завдання 3. Оформіть протокол рішення про випуск акцій публічного акціонерного товариства.
Завдання 4. Здійсніть реєстрацію випуску акцій, представивши до реєструвального органу необхідні документи.
Завдання 5. Визначте коло емітентів цінних паперів в Україні.
Завдання 6. Розкрийте процедуру створення інвестиційного фонду.
Завдання 7. Вкажіть перелік документів, необхідних для видачі Дозволу торговцям цінними паперами на здійснення професійної депозитарної діяльності зберігача.
Завдання 8. Охарактеризуйте умови видачі Дозволу на здійснення професійної депозитарної діяльності депозитарія.
Завдання 9. Визначте критерії професійної діяльності на ринку цінних паперів.
Завдання 10. Розв’яжіть наступні тести.
1. Групи цінних паперів у сфері господарювання:
1. Пайові цінні папери. 1. Акції, сертифікати ФОН.
2. Боргові цінні папери. 2. Вексель, облігації
підприємств.
3. Іпотечні цінні папери. 3. Заставна, іпотечні облігації.
4. Товаророзпорядчі цінні папери. 4. Подвійні складські свідоцтва.
5. Фючерсні контракти, квитанції.
6. Опціони, накладні.
1 - ; 2 - ; 3 - ; 4 –
2. Групи цінних паперів у сфері господарювання:
1. Пайові цінні папери. 1. Інвестиційні сертифікати,
сертифікати ФОН.
2. Боргові цінні папери. 2. Ощадні (депозитні) сертифікати,
облігації підприємств.
3. Іпотечні цінні папери. 3. Заставна, іпотечні сертифікати.
4. Товаророзпорядчі цінні папери. 4. Подвійні складські свідоцтва.
5. Фючерсні контракти, квитанції.
6. Опціони, накладні.
1 - ; 2 - ; 3 - ; 4 –
3. Цінні папери у сфері господарювання:
1. Акція. А. іменний цінний папір
2. Вексель. В. цінний папір на пред’явника
3. Заставна . С. обидва відповіді
4. Облігації підприємств. D. ні перша, ані друга
5. Ощадні (депозитні) сертифікати.
6. Сертифікати ФОН.
1 - ; 2 - ; 3 - ; 4 - ; 5 - ; 6 - .
4. Цінні папери у сфері господарювання:
1. Іпотечні сертифікати. А. іменний цінний папір
2. Вексель. В. цінний папір на пред’явника
3. Заставна . С. обидва відповіді
4. Облігації підприємств. D. ні перша, ані друга
5. Інвестиційні сертифікати.
6. Сертифікати ФОН.
1 - ; 2 - ; 3 - ; 4 - ; 5 - ; 6 - .
5. У разі відкритого (публічного) розміщення цінних паперів серед заздалегідь не визначеного кола осіб емісія здійснюється за такими етапами:
1. Реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску цінних паперів та проспекту їх емісії. 2. Подання заяви і всіх необхідних документів для реєстрації випуску цінних паперів та проспекту їх емісії. 3. Прийняття рішення про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення.
6. Доповніть твердження, вставивши одне слово – приватного акціонерного товариства може бути передбачено переважне право його акціонерів на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до відчуження третій особі.

7. Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами включає:
- діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку;
- діяльність зберігача;
- викуп емітентом власних цінних паперів;
- діяльність з управління цінними паперами;
- діяльність з управління активами інституційних інвесторів;
- депозитарну діяльність;
- андеррайтинг.
8. Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами включає:
- діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку;
- депозитарну діяльність;
- діяльність з управління активами інституційних інвесторів;
- дилерську діяльність;
- діяльність зберігача;
- комісійну діяльність;
- брокерську діяльність.
9. Учасниками фондового ринку вважаються:
- Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
- посередники;
- органи державної влади;
- саморегулівні організації;
- покупці;
- продавці;
- інвестори.
10. Учасниками фондового ринку вважаються:
- посередники;
- покупці;
- продавці;
- професійні учасники фондового ринку;
- органи державної влади;
- Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
- емітенти.
11. Цінні папери за порядком їх розміщення (видачі) поділяються на:
- боргові;
- документарні;
- бездокументарні;
- неемісійні;
- пайові;
- похідні;
- емісійні.
12. За формою існування цінні папери поділяються на:
- боргові;
- іменні;
- на пред’явника;
- бездокументарні;
- пайові;
- ордерні;
- документарні.
13. Цінні папери за формою випуску можуть бути:
- бездокументарні;
- емісійні;
- документарні;
- іменні;
- пайові;
- неемісійні;
- ордерні.
14. Акціонерне товариство розміщує акції двох типів:
- ордерні;
- з фіксованим прибутком;
- іменні;
- прості;
- на пред’явника;
- без фіксованого прибутку;
- привілейовані.
15. Емітентом інвестиційних сертифікатів виступає:
- інвестиційний кооператив;
- інвестиційний банк;
- компанія з управління фондом операцій з нерухомістю;
- інвестиційна компанія;
- інвестиційне товариство;
- пайовий інвестиційний фонд;
- компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду.
16. Діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів є виключним видом діяльності, що може поєднуватися з діяльністю:
- фондових бірж;
- депозитаріїв;
- організаторів торгівлі цінними паперами;
- компаній з управління активами;
- щодо клірингу та розрахунків за договорами;
- страховиків;
- торговця цінними паперами.
17. У разі проведення відкритого (публічного) розміщення цінних паперів Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює реєстрацію:
- власників цінних паперів;
- інформації про випуск цінних паперів;
- видачі цінних паперів;
- звіту про результати розміщення цінних паперів;
- розміщення цінних паперів;
- емітента цінних паперів;
- проспекту емісії цінних паперів.
18. У проспекті емісії цінних паперів повинна міститися інформація про:
- депозитарія;
- обсяг прав, посвідчених цінними паперами;
- андеррайтера;
- цінні папери, щодо яких прийнято рішення про їх розміщення;
- покупців цінних паперів;
- реєстратора прав власників цінних паперів;
- фінансово-господарський стан емітента цінних паперів.
19. Регулярною інформацією про емітента, яка подається Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, вважається інформація:
- щомісячна звітна інформація;
- щодення звітна інформація;
- щотижнева звітна інформація;
- квартальна звітна інформація;
- звітна інформація, яка подається двічі на рік;
- піврічна звітна інформація;
- річна звітна інформація.
Задача 1. Власник привілейованих акцій, вартість яких складала 12% розміру статутного фонду акціонерного товариства, з’явився на загальні збори акціонерів з наміром взяти участь у голосуванні. Представник виконавчого органу АТ відмовив йому у реєстрації на тій підставі, що статутом АТ не передбачено права власника привілейованих акцій брати участь в його управлінні.
Визначте коло осіб, які мають право брати участь у загальних зборах АТ. В чому полягають особливості привілейованих акцій?
Дайте правовий аналіз ситуації.
Задача 2. Приватний підприємець О. придбав за договором купівлі-продажу від 10 грудня 2009 року у командитного товариства “Довгерт і Ко” виписку з рахунку у цінних паперах. Виписка підтверджувала право власності командитного товариства на знерухомлені іменні акції ЗАТ “Електрон”.
Вважаючи себе акціонером ЗАТ “Електрон” О. 1 лютого 2010 року прибув у товариство і звернувся з вимогою виплатити йому дивіденд за минулий рік.
Охарактеризуйте правила переходу права власності на цінні папери в Національній депозитарній системі.
З якого моменту можуть бути реалізовані права власника, які випливають з іменного цінного паперу?
Дайте правовий аналіз ситуації.
Задача 3. Корпоративний інвестиційний фонд “Львівінвест”, який був створений в організаційно-правовій формі ТзОВ звернувся до директора автотранспортного підприємства з пропозицією передати йому у лізинг два вантажних автомобілі, які належали фонду на праві власності.
Юрисконсульт автотранспортного підприємства порекомендував директору не укладати такий договір, оскільки:
1). Організаційно-правова форма інвестиційного фонду не відповідає законодавству;
2). Інвестиційний фонд має спеціальну правоздатність – може займатися лише професійною діяльністю на ринку цінних паперів.
В яких організаційно-правових формах можуть створюватися інвестиційні фонди?
Розкрийте поняття професійна діяльність на ринку цінних паперів.
Чи обгрунтовані заперечення юрисконсульта АТП?
Задача 4. Комунальне підприємство прийняло рішення випустити облігації у бездокументарній формі і звернулося до територіального органу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку із проханням роз’яснити зміст сертифіката, шляхом виготовлення якого випускають цінні папери.
В територіальному органі ДКЦПФР представникам комунального підприємства пояснили, що випуск цінних паперів у бездокументарній формі оформляється тимчасовим глобальним сертифікатом, а не сертифікатом. Крім того, комунальне підприємство зобов’язали випустити облігації лише у документарній формі.
Ким визначається форма випуску цінних паперів і шляхом виготовлення яких документів?
Дайте правову оцінку ситуації.
Тема 16. Захист майнових та особистих немайнових прав суб’єктів підприємницьких правовідносин.
Поняття, форми та способи захисту майнових та особистих немайнових прав підприємців.
Досудовий порядок регулювання спорів між суб’єктами підприємництва.
Судовий захист прав суб’єктів підприємницької діяльності.
Роль третейських судів у захисті прав підприємців.
Адміністративний захист прав суб’єктів підприємницької діяльності.
Нотаріальний захист прав підприємців.
Нормативний матеріал:
Конституція України
Цивільний кодекс України.
Господарський кодекс України.
Господарський процесуальний кодекс України.
Угода Про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності від 23 березня 1992 року // Державна виконавча служба України. Виконання рішень судів. Офіційне видання. –Ужгород: ІВА. –1999. –152с.
Закон України від 2 жовтня 1996 року “Про звернення громадян” // ВВР. – 1996. – №47. – ст.256.
Закон України від 24 лютого 1994 року “Про міжнародний комерційний арбітраж” // ВВР. –1994. -№25. –ст.198.
Закон України від 2 вересня 1993 року “Про нотаріат” // ВВР. –1993. -№39. –ст.383.
Закон України «Про третейські суди» від 11 травня 2004 року // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1701-15
Рішення КСУ від 24.02.2004 року (справа про виконання рішень тетейських судів) // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-04
Лист Міністерства юстиції України від 25 березня 2005 року «Щодо виконання рішень третейських судів та рішень МКАС чи МАК» // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-04
Узагальнення Верховного Суду України «Практика застосування судами Закону України «Про третейські суди» від 11 лютого 2009 року // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/n_005700-09
Спеціальна література:
Богдан Й. Г. Право на справедливий суд (судовий розгляд) / Й. Г. Богдан // Становлення господарської юрисдикції в Україні – 20 років досвіду. Проблеми і перспективи : матеріали науково-практичної конференції (24-26 трав. 2011, м.Одеса) / Вищий господарський суд України ; Одеський апеляційний господарський суд ; відп. за вип. : А.Й. Осетинський [та ін.]. – Одеса : Астропринт, 2011. – С. 29-36.
Грось Л. Способы защиты деловой репутации // Хозяйство и право. –1996. -№12.
Коссак В. М. Альтернативне судочинство в умовах реформи судової системи / В. М. Коссак // Законодавче регулювання альтернативних способів вирішення спорів. Світова та національна практика ADR: матеріали Третього львівського міжнародного форуму (Львів, 27-28 травня 2010 року) / відп. за вип. І.І. Дутка. – Львів: Львівський державний інститут новітніх технологій та управління ім. В.Чорновола, 2010. – С. 46-52.
Мельник Н. Защита предпринимательства в свете Закона Украины «О борьбе с коррупцией» // Предпринимательство, хозяйство и право. –1996. -№4.
Навроцька Ю. В. Законодавчо допустимі зловживання, пов'язані з неявкою в господарському процесі / Ю. В. Навроцька // Становлення господарської юрисдикції в Україні – 20 років досвіду. Проблеми і перспективи : матеріали науково-практичної конференції (24-26 трав. 2011, м.Одеса) / Вищий господарський суд України ; Одеський апеляційний господарський суд ; відп. за вип. : А.Й. Осетинський [та ін.]. – Одеса : Астропринт, 2011. – С. 235-238.
Навроцька Ю. В. Підсудність справ, пов’язаних із виконанням та скасуванням рішення третейського суду / Ю. В. Навроцька // Законодавче регулювання альтернативних способів вирішення спорів. Світова та національна практика ADR: матеріали Третього львівського міжнародного форуму (Львів, 27-28 травня 2010 року) / відп. за вип. І.І. Дутка. – Львів: Львівський державний інститут новітніх технологій та управління ім. В.Чорновола, 2010. – С. 77-81.
Притика Ю. Деякі аспекти поняття міжнародного комерційного арбітражу і його застосування // Право України. –1995. -№11.
Притика Д. Конституційні засади правосуддя і напрями вдосконалення господарського судочинства // Право України. –1997. –№1.
Притика Д. Арбітражні суди України у забезпеченні конституційного принципу рівності суб’єктів права власності // Право України. –1998. -№8.
Притика Д.М., Тітов М.І., Щербина В.С. Арбітражний процес: Навчальний посібник. – Харків: Консум. – 2000.
Радзіевська Л.К., Пасічник С.Г. Нотаріат в Україні: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер. – 2000.
Саніахметова Н.О. Правовий захист підприємництва в Україні: навчальний посібник. -Київ. – Юрінком Інтер. –1999.
Сеник С.В. Здійснення відповідачем права на пред’явлення зустрічного позову у господарському процесі / С.В. Сеник // Актуальні проблеми цивільного, житлового та сімейного законодавства : матеріали між нар. Наук.-практ. Конф, присвяч. 90-річчю з дня народження д-ра юрид.наук, проф.. В.П. Маслова, 16 берез. 2012 р. / [редкол.: В.І. Борисова (відп.ред.) та ін.] ; Нац. Ун-т «Юрид.акад. України ім.. Ярослава Мудрого». – Х. : Право, 2012 . – С. 226-228.
Сліпачук Т. Міжнародному комерційному арбітражу при торгово-промисловій палаті України – 5 років // Право України. –1997. -№10.
Фурса С.Я., Фурса Є.І. Нотаріат в Україні: навчальний посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. –К.: Вентурі, 1999.
Цивільне процесуальне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / В.В.Комаров, В.І.Тертишніков, Е.Г.Пушкар. – Харків: Право. – 1999.

Завдання 1. Порівняйте поняття “правовий захист” та “правова охорона” прав підприємців.
Завдання 2. Складіть претензію в зв’язку з порушенням умов договору оренди.
Завдання 3. Складіть претензію про відшкодування заподіяної шкоди суб’єкту підприємництва.
Завдання 4. Напишіть позовну заяву до господарського суду про визнання недійсним правового акту.
Завдання 5. Визначте підвідомчість спорів міжнародному комерційному арбітражному суду при Торгово-промисловій палаті України.
Завдання 6. Напишіть скаргу на неправомірні дії працівників податкового органу.
Завдання 7. Вчиніть виконавчий напис на безспірному документі.
Завдання 8. Розв’яжіть наступні тести.
1. Виберіть вірно визначену форму провадження у господарському процесі:
- окреме провадження;
- наказне провадження;
- визивне провадження;
- позовне провадження;
- попереднє провадження.
2. Виберіть вірно визначену форму провадження у господарському процесі:
- визивне провадження;
- окреме провадження;
- наказне провадження;
- провадження в справах про банкрутство;
- попереднє провадження.
3. Згідно Господарського процесуального кодексу, претензія розглядається у:
- 30-ти денний строк;
- двох місячний строк;
- 20-ти денний строк;
- місячний строк;
- трьох місячний строк.
4. Якщо до претензії не додано всі документи, необхідні для її розгляду, вони витребовуються у заявника із зазначенням строку їх подання, який не може бути менше:
- шести днів;
- семи днів;
- трьох днів;
- п’яти днів;
- чотирьох днів.
5. В тих випадках, коли обов'язковими для обох суб’єктів господарювання правилами або договором передбачено право перепровірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем, претензії, пов'язані з якістю та комплектністю продукції (товарів), розглядаються у:
- місячний строк;
- 20-ти денний строк;
- 30-ти денний строк;
- двох місячний строк;
- трьох місячний строк.
6. Доповніть законодавче положення : «Якщо у відповіді про визнання претензії не повідомляється про перерахування визнаної суми, то через ______ днів після її отримання така відповідь є підставою для примусового стягнення заборгованості державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження": (Впишіть правильну відповідь /___________________/):
- чотирьох;
- п’яти;
- трьох;
- двадцяти;
- десяти.
7. Спори між суб’єктами господарювання вирішуються:
- цивільними судами;
- адміністративними судами;
- судами загальної юрисдикції;
- господарськими судами;
- арбітражними судами.
8. Спори між суб’єктами господарювання та органами влади і управління вирішуються:
- арбітражними судами;
- судами загальної юрисдикції;
- господарськими судами;
- адміністративними судами;
- цивільними судами.
9. Завданням третейського суду є:
- часткове виконання функцій адміністративних судів;
- зменшення навантаження на господарські суду;
- виконання функцій господарських судів;
- захист прав та охоронюваних законом інтересів сторін третейського розгляду;
- виконання функцій судів загальної юрисдикції.
10. Постійно діючі третейські суди в Україні утворюються:
- як спілки адвокатів;
- як господарські товариства;
- як об’єднання фізичних осіб-підприємців;
- без статусу юридичної особи;
- у будь-якій організаційно-правовій формі юридичної особи.
11. Третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hok) в Україні утворюються:
- як об’єднання підприємств;
- як торгово промислові палати;
- як об’єднання громадян;
- без статусу юридичної особи;
- у будь-якій організаційно-правовій формі юридичної особи.
12. Державна реєстрація постійно діючого третейського суду, засновником якого є всеукраїнська громадська організація, здійснюється:
- обласною державною адміністрацією;
- державним реєстратором;
- обласним управлінням юстиції;
- Міністерством юстиції України;
- Верховним судом України.
13. До претензії додаються документи, що підтверджують вимоги заявника:
- документи, які є в іншої сторони можуть не додаватися, без зазначення про це у претензії;
- у копіях;
- разом з позовною заявою;
- документи, які є в іншої сторони можуть не додаватися, із зазначенням про це у претензії;
- виключно в оригіналах;
- в оригіналах;
- належним чином засвідчених копіях.
14. Господарським судам підвідомчі спори, що виникають між суб’єктами господарювання при:
- спори між суб’єктами господарювання та органами влади і управління;
- погодженні стандартів;
- погодженні технічних умов;
- виконанні господарських договорів;
- встановленні тарифів на послуги, якщо, відповідно до законодавства, ці тарифи не можуть бути встановлені за згодою сторін господарського договору;
- укладенні господарських договорів;
- зміні господарських договорів.
15. Господарським судам непідвідомчі спори, що виникають між суб’єктами господарювання при:
- розірванні господарських договорів;
- укладенні господарських договорів;
- виконанні господарських договорів;
- погодженні технічних умов;
- встановленні цін, якщо, відповідно до законодавства, ці ціни можуть бути встановлені за згодою сторін господарського договору;
- погодженні стандартів;
- встановленні тарифів на послуги, якщо, відповідно до законодавства, ці тарифи не можуть бути встановлені за згодою сторін господарського договору.
16. Без статусу юридичної особи в Україні утворюються:
- тимчасово діючі третейські суди;
- місцеві господарські суди;
- регіональні третейські суди;
- третейські суди створені для розгляду конкретного спору;
- господарські суди;
- третейські суди типу ad hoс;
- постійно діючі третейські суди.
17. Завданням третейського суду є:
- часткове виконання функцій адміністративних судів;
- виконання функцій судів загальної юрисдикції;
- виконання функцій господарських судів;
- захист охоронюваних законом інтересів сторін третейського розгляду;
- виконання функцій адміністративних судів;
- зменшення навантаження на господарські суду;
- захист прав сторін третейського розгляду.
18. Постійно діючі третейські суди можуть утворюватися та діяти в Україні при:
- місцевих об’єднаннях громадян;
- судах;
- всеукраїнських об’єднаннях громадян;
- всеукраїнських громадських організаціях;
- об’єднаннях громадян;
- об’єднаннях банків;
- органах державної влади та управління.
19. Положення про постійно діючий третейський суд в Україні:
- повинно бути затверджене його суддями;
- затверджується Міністерством юстиції України;
- затверджується його арбітрами;
- повинно бути опубліковане;
- повинно бути розповсюджене між третейськими суддями;
- затверджується головою третейського суду;
- затверджується засновником.
20. Регламент постійно діючого третейського суду в Україні:
- затверджується його арбітрами;
- повинен бути розповсюджений між третейськими суддями;
- повинен бути затверджений його суддями;
- затверджується засновником;
- затверджується Міністерством юстиції України;
- затверджується головою третейського суду;
- повинен бути опублікований.
21. Третейська угода повинна бути укладена у вигляді:
- претензії;
- позовної заяви;
- заяви про розгляд справи у постійно діючому третейському суді;
- третейського застереження в контракті;
- заяви про розгляд справи у третейському суді, створеному для розгляду конкретного спору;
- третейського застереження в договорі;
- окремого письмового договору.
22. Третейська угода повинна може містити вказівку про вирішення спору:
- судом;
- одним суддею;
- виключно тимчасово діючим третейським судом;
- конкретно визначеним третейським судом;
- тимчасово діючим третейським судом;
- певним постійно діючим третейським судом;
- будь-яким третейським судом.
23. Утворення постійно діючого третейського суду в Україні вимагає:
- прийняття регламенту третейського суду;
- прийняття Положення про третейський суд;
- реєстрації Положення про третейський суд;
- затвердження списку третейських суддів;
- реєстрації регламенту третейського суду;
- затвердження Положення про третейський суд;
- затвердження регламенту третейського суду.
24. Без статусу юридичної особи в Україні утворюються:
- третейські суди типу ad hok;
- регіональні третейські суди;
- тимчасово діючі третейські суди;
- господарські суди;
- постійно діючі третейські суди;
- третейські суди створені для розгляду конкретного спору;
- всі види третейських судів;
- встановленні цін, якщо, відповідно до законодавства, ці ціни можуть бути встановлені за згодою сторін господарського договору;
- міжнародні третейські суди.
25. Третейські суди не можуть розглядати справи:
- про розірвання господарських договорів, пов’язаних із задоволенням державних потреб;
- про усунення перешкод у користуванні майном;
- про визнання господарських договорів недійсними;
- про розірвання господарських договорів;
- про визнання недійсними нормативно-правових актів;
- про банкрутство;
- про зміну міжнародного договору (контракту);
- про визнання права власності;
- про зміну господарських договорів.
26. Третейські суди можуть розглядати справи:
- про розірвання господарських договорів;
- про зміну міжнародного договору (контракту);
- про визнання недійсними нормативно-правових актів;
- про розірвання господарських договорів, пов’язаних із задоволенням державних потреб;
- про визнання господарських договорів недійсними;
- про зміну господарських договорів;
- про визнання права власності;
- про банкрутство;
- про усунення перешкод у користуванні майном.
27. Списки третейських суддів постійно діючих третейських судів в Україні повинні містити такі відомості про третейських суддів:
- стаж роботи за спеціальністю;
- науковий ступінь;
- стать;
- ранг державного службовця;
- освіту;
- спеціальність;
- дату народження;
- місце народження;
- загальний трудовий стаж.
28. Третейська угода повинна може містити вказівку про вирішення спору:
- будь-яким третейським судом;
- судом;
- виключно тимчасово діючим третейським судом;
- тимчасово діючим третейським судом;
- певним постійно діючим третейським судом;
- конкретно визначеним третейським судом;
- третейським судом типу ad hok;
- одним суддею;
- господарським судом.
29. Господарським судам підвідомчі спори, що виникають між суб’єктами господарювання при:
- зміні господарських договорів;
- встановленні цін, якщо, відповідно до законодавства, ці ціни не можуть бути встановлені за згодою сторін господарського договору;
- погодженні стандартів;
- погодженні технічних умов;
- встановленні цін, якщо, відповідно до законодавства, ці ціни можуть бути встановлені за згодою сторін господарського договору;
- укладенні господарських договорів;
- виконанні господарських договорів;
- встановленні тарифів на послуги, якщо, відповідно до законодавства, ці тарифи не можуть бути встановлені за згодою сторін господарського договору;
- встановленні тарифів на послуги, якщо, відповідно до законодавства, ці тарифи можуть бути встановлені за згодою сторін господарського договору.
30. Господарським судам непідвідомчі спори, що виникають між суб’єктами господарювання при:
- встановленні тарифів на послуги, якщо, відповідно до законодавства, ці тарифи не можуть бути встановлені за згодою сторін господарського договору;
- розірванні господарських договорів;
- укладенні господарських договорів;
- виконанні господарських договорів;
- погодженні стандартів;
- погодженні технічних умов;
- встановленні цін, якщо, відповідно до законодавства, ці ціни не можуть бути встановлені за згодою сторін господарського договору;
- встановленні цін, якщо, відповідно до законодавства, ці ціни можуть бути встановлені за згодою сторін господарського договору;
- встановленні тарифів на послуги, якщо, відповідно до законодавства, ці тарифи можуть бути встановлені за згодою сторін господарського договору.
Задача 1. При одержанні 13 лютого 2008 року вантажу, що перевозився автомобілем “Камаз” АТП - 1863 встановлено недостачу і псування вантажу на загальну суму 3628 грн. Факти були підтверджені комерційним актом від 15 лютого 2008 року. Одержувач - мале підприємство “Оріон” - пред`явило 21 березня 2008 року претензію до АТП - 1863. До претензії не були долучені комерційний акт та розрахунок суми недостачі.
21 грудня 2008 року, не одержавши відповіді від АТП - 1863, МП “Оріон” звернулися з позовом до господарського суду. Проаналізуйте ситуацію.
Задача 2. 22 липня 2013 року ТзОВ «Меркурій» уклало договір поставки з ТзОВ «Марс», відповідно до умов якого всі спори з даного договору повинні були вирішуватися у Міжнародному комерційному арбітражі при Торгово-промисловій палаті України, а також передбачалося обовязкове досудове врегулювання.
22 серпня 2013 року ТзОВ «Меркурій» звернулося до господарського суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій з ТзОВ «Марс» за невчасну оплату поставленного товару.
У запереченні на позовну заяву ТзОВ «Марс» зазначало, що відповідно до договору, укладеного з ТзОВ «Меркурій» всі спори між ними мали розглядатися у Міжнародному комерційному арбітражі при Торгово-промисловій палаті України, після проведення процедури досудового врегулювання. Тому ТзОВ «Марс» просить суд припинити провадження у справі у звязку з її непідвідомчістю господарським судам.
Проаналізуйте ситуацію.








Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

13 PAGE 14215

13 PAGE 14315



15

Приложенные файлы

  • doc 23635405
    Размер файла: 979 kB Загрузок: 1

Добавить комментарий