НЕД

Практичне заняття 1

Формулярний аналіз документа

Мета: здійснити порівняльний аналіз структури офіційного документа в історичний ретроспективі.

Завдання:

1. Визначити склад і послідовність реквізитів середньовічних документів. Виявити особливості канцелярських традицій різних країн.
2. Охарактеризувати формуляр документа нового часу.
3. Проаналізувати нормативну базу щодо вимог до реквізитів сучасної документації.

Завдання для самостійної роботи

1. Опрацювати Положення про експертно-перевірні та Центральну експертно-перевірну комісію.
2. Зробити порівняльний аналіз Положень про експертно-перевірну та фондово-закупівельну комісій.
3. Ознайомитися в мережі Інтернет з матеріалами про продаж документів на аукціонах світу. Прослідкувати динаміку зростання цін .на документи.


Запитання для самоперевірки

1. Розвиток яких наукових дисциплін стимулював розробку наукової експертизи документів?
2. Які наукові праці присвячені проблемам наукової експертизи документів?
3. Як класифікуються документи за формою, юридичною природою, способом передачі інформації, своїм призначенням?
4. Які фактори впливають на формування почерку? Які є суб’єктивні та об’єктивні фактори?
5. Що включає криміналістичне і техніко-криміналістичне дослідження документів?
6. Яке місце наукової експертизи документів в практичній роботі музеєзнавця?
7. Які основні завдання і функції експертних комісій?
8. Як застосовується експертиза документів в архівній роботі?
9. Які відомі аукціони світу здійснюють продаж документів?

Література: 6, 8, 20, 22, 33–35, 41, 42, 44, 57, 62, 64.

Практичне заняття 2

Поняттєвий апарат наукової експертизи документів у нормативно-правових актах

Мета: розкрити роль нормативно-правових актів в унормуванні термінології наукової експертизи документів.

Завдання:
1. Встановити коло нормативно-правових актів, де зафіксована термінологія щодо експертизи документів.
2. Охарактеризувати поняття пов’язані з процедурою організації і проведення експертизи документів, які зафіксовані у нормативних документах.
3. Проаналізувати поняття стосовно об’єкту експертизи (документ – його види, структура, зовнішні особливості, категорія цінності), представлені в нормативно-правових актах.

Завдання для самостійної роботи

1. Опрацювати вітчизняні термінологічні стандарти і словники з документознавства, архівознавства, діловодства. Проаналізувати еволюцію дефініцій основних понять.
2. Скласти бібліографію зарубіжних термінологічних словників та стандартів з документознавства, архівознавства, діловодства.
3. За мовними словниками укласти список назв документів, що вийшли зі вжитку.

Запитання для самоперевірки

1. Які існують визначення поняття “документ” в документознавстві, архівознавстві, діловодстві, джерелознавстві?
2. Які є державні стандарти, що закріплюють термінологію з документознавства, архівознавства, діловодства?
3. Що таке архівний документ?
4. Які є термінологічні словники з документознавства та архівознавства?
5. Що таке формуляр документа?
6. Які є типи формулярів документів?
7. Які основні складові наукової експертизи документів?


Література: 6, 17, 28, 33.
Практичне заняття 3

Категорії цінності документів

Мета: розкрити еволюцію наукових підходів щодо визначення категорій цінності документів.

Завдання:
1. Укласти перелік та охарактеризувати науково-методичні розробки, які визначають категорії цінності документів.
2. Визначити критерії, за якими встановлюють категорії цінності документів: цінний – особливо цінний – унікальний.
3. Проаналізувати практику застосування категорій цінності документів у діяльності архівів, бібліотек, музеїв.

Завдання для самостійної роботи

На базі окремо взятого архіву, музею, бібліотеки (рукописного відділу) здійснити аналіз методики проведення експертизи. Охарактеризувати нормативну базу експертизи документів.

Запитання для самоперевірки

1. Яка суть архівознавчої теорії експертизи цінності документів?
2. Які основні завдання експертизи цінності документів в архівознавстві?
3. Які етапи формування нормативно-методичної бази наукової експертизи документів?
4. Як формувався оціночний апарат наукової експертизи документів?
5. Які існують наукові принципи наукової експертизи документів?
6. Ким і коли були сформульовані наукові критерії експертизи цінності документів?
7. Які існують критерії віднесення документів до категорії унікальних?


Література: 2, 3, 18, 43, 45, 48–50, 54, 61.

Практичне заняття 4

Інформаційний підхід у науковій експертизі документів

Мета: з’ясувати сутність інформаційного підходу в науковій експертизі документів.
Завдання:
1. На конкретних прикладах визначити місце документа в документній системі та розглянути його вплив на кількість вміщеної в документах інформації.
2. Навести приклади повторів змісту документів. Охарактеризувати сферу застосування копій, дублетів, оригіналів, створених у кількох примірниках.
3. Проаналізувати інформаційну місткість висхідних і низхідних потоків документів.


Завдання для самостійної роботи

Опрацювати методики виявлення і віднесення документів до категорії унікальних (зарубіжний і вітчизняний досвід).

Запитання для самоперевірки

1. Яка схема взаємозв’язків наукової експертизи документів з історичним джерелознавством?
2. В чому сутність інформаційного підходу в теорії експертизи цінності документів?
3. Які особливості джерелознавчого підходу в науковій експертизі документів?
4. Чи включає архівознавча експертиза до свого предмету питання достовірності інформації документів?

Література: 3, 13–15, 40, 59.

Практичне заняття 5

Застосування методів спеціальних історичних дисциплін при експертизі документів

Мета: набуття вмінь застосовувати знання зі спеціальних історичних дисциплін при експертизі цінності документів.

Завдання:

1. Застосовуючи знання з палеографії атрибутувати документи 16–17 ст.
2. За водяними знаками на папері встановити час створення документа. Віднайти аналогії філіграней за каталогами С. Клепикова та О. Мацюка.
3. Атрибутувати документи за наявними печатками. Описати сфрагістичні пам’ятки на документах 17–19 ст.
4. Вказати особливості датування документів у 17–20 ст. Датування кириличними літерами за Візантійською ерою перекласти на сучасну систему літочислення.


Завдання для самостійної роботи

1. Проаналізувати наукові публікації стосовно методів дослідження манускрипитів при формуванні музейних і бібліотечних зібрань у 18–19 ст.
2. Укласти перелік раритетних документів, що зберігаються в державних музеях України.


Запитання для самоперевірки

1. Яку роль відіграють знання з архівознавства в професійній підготовці експертів?
2. Які прийоми експертизи давніх актів застосовували у 19 ст.?
3. Знання яких спеціальних історичних дисциплін необхідні при науковій експертизі документів?
5. Яке місце дипломатики в науковій експертизі документів?
6. Коли панував скептичний напрям у вивченні актів?
7. Що таке “картулярії” і “копійні книги” ?
8. Хто ввів до наукового обігу термін “палеографія"?
9. Кому із українських істориків належить пріоритет у вивченні латинського письма в Україні?
10. Які існують типи письма і яка їх періодизація?
11. Яка є система скорочень слів в палеографії?
12. Який вклад українських вчених у розвиток філігранології?
13. Що таке “редукція”?
14. Коли був введений григоріанський календар?
15. Що таке “старий” і “новий” стиль?
16. Як називалося порядкове місце будь-якого року в 15-річному циклі?
17. Яке місце генеалогії в атрибуції документів?

Література: 7, 11, 25, 29, 37, 46, 60, 63.
Практичне заняття 6

Методика грошової оцінки документів

Мета: оволодіти науково-методичними засадами грошової оцінки документів.

Завдання:

1. Проаналізувати дані грошової оцінки документів на міжнародних аукціонах.
2. Користуючись науково обґрунтованими критеріями грошової оцінки документів визначити ціну документів офіційного та особового походження 18–20 ст.

Завдання для самостійної роботи

1. Проаналізувати методичні засади грошової оцінки, розроблені у 1970–1990-х рр. російськими науковцями.
2. Ознайомитися з постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2004 р. “Порядок проведення грошової оцінки документів Національного архівного фонду”.


Запитання для самоперевірки

1. Дати загальну характеристику вітчизняного досвіду наукової експертизи документів та їх грошової оцінки.
2. Коли науковці стали розробляти методики грошової оцінки документів?
3. Статті якого Закону стимулювали розробку методики грошової оцінки документів?
4. Який порядок організації та проведення грошової оцінки документів?
5. Які сфери застосування грошової оцінки документів?
6. Які основні критерії враховуються під час проведення експертизи і грошової оцінки документів?

Література: 8, 21, 38, 39, 51, 53.

Семінарське заняття 1

Напрацювання методів виявлення фальшованих документів

1. Вклад Ж. Мабійона у розроблення методів виявлення фальшованих документів.
2. Напрацювання методик доведення автентичності документів у 18–19 ст.
3. Студії про фальшування документів у 20 ст.: наукові методики та новаторські підходи.

Завдання для самостійної роботи

Охарактеризувати комплекс прийомів щодо встановлення оригінальності документів, напрацьованих вченими 17–20 ст.ст.

Запитання для самоперевірки

1. Яка дисципліна розробила комплекс прийомів для встановлення оригінальності документів?
2. Хто є родоначальником історико-філологічної критики документів?
3. В чому суть полеміки між болландистами і мавристами?
4. Які прийоми встановлення оригінальності чи фальшованості документів запропонував Жан Мабійон?
5. Що таке клаузули документів?
6. Назвіть зразки актуалізації фальшованих документів.
7. В якій праці подається типологія документів-фальсифікатів?

Література: 6, 9, 10, 16, 19, 24, 26, 27, 30–32, 58.
Семінарське заняття 2

Формування науково-методичних засад експертизи цінності документів

1. Становлення та розвиток теорії експертизи цінності документів в архівознавстві.
2. Вклад російської архівознавчої школи в розробку теорії експертизи цінності документів.
3. Етапи формування нормативно-методичної бази експертизи цінності документів.
4. Науково-методичні засади експертизи документів на сучасному етапі.
Семінарське заняття 3

Археографія та історичне джерелознавство: здобутки на теренах вивчення документа у 19–20 ст.

1. Заснування науково-дослідних центрів вивчення джерел та напрацювання методик роботи з історичними документами.
2. Історичне джерелознавство: роль у накопиченні наукових знань про документ.
3. Археографічні проекти 19–20 ст. та студіювання історичних документів. Напрацювання методів пошуку, описання та видання документів.

Завдання для самостійної роботи

Визначити архівознавчі, документознавчі, джерелознавчі та інформаційні підходи при експертизі документів приватної колекції П.П. Потоцького (ЦДІАК України, ф. 2213).

Запитання для самоперевірки

Яке місце документа в історичній науці?
Якої еволюції зазнало трактування співвідношення понять “документ – музейний предмет”?
Які основні стадії побутування документа?
Що вкладають в поняття “життєвий цикл документа”?
5. В якій сфері запроваджено поняття “доджерело” і яка його сутність?
6. Які аспекти дослідження документа в археографії?

Література: 2, 3, 22, 45, 55, 60.

Семінарське заняття 4

Наукова атрибуція документів

1. Сфрагістичний і палеографічний аналіз – перші принципи експертизи актів.
2. Вклад українських архівістів у розробку методики наукової атрибуції документів.
3. Методологія і методики дипломатики та їх значення для експертизи документів.
4. Особливості наукової атрибуції документів особового походження.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

Практика проведення експертизи документів в музеях різного профілю (на прикладі музеїв історичних, літературних, художніх).
Експертиза цінності документів в архівістиці: історія і сучасність
Специфіка експертизи писемних пам’яток.
Напрацювання прийомів встановлення оригінальності документів у 17 ст.
Формування теорії наукової експертизи документів.
Фальсифікація документів – історичних джерел: мета і методи.
Фальсифікація документів у науковій історичній літературі.
Вклад історичної науки у дослідження фальшованих документів.
Вклад криміналістики у вивчення проблем експертизи документів.
Почеркознавство і авторознавство та вирішення завдань експертизи документів.
Українська історична наука та дослідження питань наукової експертизи.
Методи дипломатики в науковій експертизі документів.
Вклад вчених Західної Європи у розробку питань наукової експертизи документів.
Вклад Львівської школи спеціальних історичних дисциплін у розвиток експертизи історичних документів.
Прийоми і методи датування документів.
Методики грошової оцінки документів.
“Український дипломатарій”: наукові проекти.
Експертиза документів в археографічній діяльності: історія і сучасність.
Формування Національного архівного фонду і завдання експертизи цінності документів.
Експертиза документів в роботі аукціонів світу: проблеми і перспективи.

15

Приложенные файлы

  • doc 23619046
    Размер файла: 69 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий