завдання до курсу дитяча література Кизилова До..

Усі запитання стосовно курсу надсилати Кизиловій Віталіні Володимирівні на адресу:[email protected]
КИЗИЛОВА ВІТАЛІНА ВОЛОДИМИРІВНА
КУРС «ДИТЯЧА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА»

Мета – на основі творів літератури для дітей розкрити її історію та закономірності розвитку; отримати цілісне уявлення про дитячу літературу як самостійне явище, що відображає загальні тенденції розвитку вітчизняної та світової культури, літератури, педагогічної думки.
Завдання:
1. Отримати цілісне уявлення про дитячу літературу як історико-літературне явище, що відображає загальні тенденції розвитку вітчизняної і світової культури, літератури, педагогічної думки;
2. Монографічно вивчити творчість видатних письменників, які посіли чільне місце в історії літератури для дітей та юнацтва.
2. Виробити навички аналітичного підходу до художнього тексту, що має своїм адресатом дитину чи підлітка.
3. Вивчити напам’ять корпус віршованих творів, обов’язкових при роботі з дітьми.
4. Оволодіти на практиці основними теоретико-літературними поняттями, необхідними для фахового філологічного аналізу літературного твору.
Зміст курсу
Вступ. Сучасне поняття про дитячу літературу, рівні його розуміння. Наукова класифікація дитячої літератури (творчість дітей; література, створена письменниками спеціально для дітей; твори поліфункціональні, що мають кілька інтерпретаційних рівнів; дитячий фольклор). Жанрово-видова класифікація дитячої літератури. Практична класифікація дитячої літератури. Специфіка дитячої літератури. Художні критерії дитячої літератури. Функції дитячої літератури як мистецтва слова.
Усна народна творчість. Дитячий фольклор. Колискові пісні. Забавлянки. Безкінечні казочки. Позаігрові пісенні та віршовані твори дитячого репертуару (пісні про навколишнє життя, заклички та примовки, календарно-обрядова поезія, прозивалки). Казки. Легенди. Перекази.
Міф у дитячому читанні.
Казка народна й літературна. Компаративний аналіз.
Зародження й формування української дитячої літератури (огляд).
Григорій Сковорода. Байки. Філософські трактати письменника.
Українська література для дітей ХІХ століття (огляд). Літературно-мистецькі напрями й течії І пол. ХІХ, ІІ пол. ХІХ століття, кінця ХІХ – початку ХХ століття. Виникнення теорії і критики літератури для дітей. Дитяча періодика. Навчальна й пізнавальна література для дітей.
Тарас Шевченко. Твори письменника в дитячому читанні (пейзажна, автобіографічна лірика). Внесок письменника в розвиток освіти в Україні («Буквар південноруський»).
Пантелеймон Куліш. Педагогічна діяльність письменника (читанка «Граматка»). Твори на історичну тематику в дитячому читанні («Орися»). Казки письменника («Півпівника» та ін.).
Марко Вовчок. Внесок письменниці в розвиток жанру літературної казки («Кармелюк», «Дев’ять братів та десята сестриця Галя», «Ведмідь»). Перекладацька діяльність Марка Вовчка. Твори для дітей французькою мовою.
Леонід Глібов. Поезії для дітей. Фольклорні традиції віршованих творів. Новаторство письменника в жанрі загадки. Акровірші Леоніда Глібова.
Степан Руданський. Співомовки.
Іван Франко. Внесок письменника в розвиток жанру літературної казки. своєрідність збірки «Коли ще звіри говорили». Мала проза Івана Франка. Автобіографічні мотиви. Теоретико-літературні праці письменника в галузі дитячої літератури.
Борис Грінченко. Письменницька й педагогічна діяльність. Історична тема у творчості для дітей («Олеся»). Тема школи у творчому доробку письменника («Украла», «Дзвоник»).
Олена Пчілка. Літературна й видавнича діяльність. Жанрова своєрідність творчості (байки, поезії, казки, оповідання для дітей).
Михайло Коцюбинський. Стильова своєрідність творчості. Особливості показу індивідуальних характерів дітей («Харитя», «Маленький грішник»). Психологізм у зображенні героїв («Ялинка»).
Леся Українка. Поезії для дітей (цикл «В дитячому крузі»). Внесок письменниці в розвиток жанру літературної казки («Метелик», «Лелія», «Біда навчить»).
Олександр Олесь. Поезії (зб. «Все навколо зеленіє»). Особливість пейзажної лірики. Казки. Своєрідність творчої манери письменника.
Володимир Винниченко. «Намисто» як літературний цикл. Внутрішній світ героїв оповідань «Федько-халамидник», «Кумедія з Костем». Особливості поетики В.Винниченка – дитячого автора.
Література для дітей ХХ століття. Огляд. Основні тенденції становлення й розвитку «радянської» літератури для дітей та юнацтва. Дискусії про дитячу літературу. Дитячі журнали. Своєрідність літератури для дітей 20-30-х р.р. Література 40-50-х років. Дитяча література 60-80-х років. Новітня дитяча література. Дитяча періодика.
Степан Васильченко. Новелістика письменника («Дощ», «Свекор», «Басурмен»). Дитбудинківська тематика («Приблуда»). Історико-біографічна проза (повість «У бур’янах»).
Майк Йогансен. Анімалістична спрямованість творчості для дітей (зб. «Жабка. Кіт чудило. Собака Джан», «Хитрі качки», «Старий вепр»).
Олександр Копиленко. Тема школи у творчому доробку («Дуже добре», «Десятикласники»). Внесок письменника в розвиток пригодницького жанру (зб. «Сеньчині пригоди»).
Марійка Підгірянка. Народнопоетичні джерела творів письменниці. Поезії, п’єси для дітей.
Олесь Донченко. Проблематика творчості. Внесок письменника в розвиток жанру «шкільної повісті». Тема війни у творчому доробку митця.
Катерина Перелісна. Поезії для дітей ("Гриб", "Черевички", "Спека", "Вояка", "Снігу, білий сніжку", "Писанка", "Для потішечки", "Бідний зайчик", "Віхола", "Моя ялиночка", "Гарне слово"). Казки («Три правди» та ін..).
Остап Вишня. Новаторство письменника в жанрі гумористичного оповідання (усмішка). «Мисливські усмішки» письменника.
Наталя Забіла. Жанрово-тематичне розмаїття творчості для дітей (тематичні цикли про природу «Проліски», «Казки лісової кринички», мініатюри про побут і пригоди дітей; інтерпретації українського дитячого фольклору). Внесок письменниці в розвиток пригодницького жанру (повісті «Катруся і Павлусь», «Дивовижні пригоди хлопчика Юрчика та його діда»).
Оксана Іваненко. Тема війни у творчості для дітей (зб. «Пошта прийшла»,«Школа», «Життя коло смерті»). Твори історичного та історико-біографічного жанру: повісті «Друкар книжок небачених», «Богдан Хмельницький», романи «Тарасові шляхи», «Марія».
Юрій Збанацький. Проблеми школи й виховання, батьків і дітей, праці, товариськості у творчості письменника (повісті «Морська чайка» (1959), «Курилові острови» (1963), «Курячий бог» (1966), роман «Кують зозулі» (1975).
Іван Багмут. Особливості реалістичної манери зображення життя (повісті «Записки солдата» (1947), «Щасливий день суворовця Криничного» (1948), оповідання «Шматок пирога» (1957), «Знак на стіні» (1961), «Злидні» (1958); повісті «Блакитне плесо» (1959), «Життєпис слухняного хлопця» (1968). Новаторство письменника в жанрі літературної казки (повість-казка «Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим»).
Роман Завадович. Твори для дітей на історичну тематику («Маруся Богуславка»). Внесок письменника в розвиток пригодницької літератури для дітей («Пригоди гномика Ромтомтомика», «Казка вигадка смішна про ведмедя-ласуна» та ін.).
Михайло Стельмах. Актуалізація автобіографічної прози для дітей та юнацтва (дилогія «Гуси-лебеді летять», «Щедрий вечір»). Особливості стилю письменника. Поезії для дітей (зб. «Журавель», «Колосок до колоска», «У сестрички дві косички» та ін.).
Платон Воронько. Поетичні літературні казки письменника («Цап-забіяка», «Казка про горобця-лобурця», «Казка про сніжинку-краплинку» та ін.). Гумористичні віршовані оповідання письменника. тема природи у творчому доробку митця.
Лариса Письменна. Анімалістична спрямованість творчості («Павлик-Равлик», «Як Петрик на дні моря жив», «Голубий олень», «Богатир Жовте Око», «Тисяча вікон і один, журавель», «Чарівник на тонких ніжках», «Чап-Чалап», «Чарівний штурвал», «Камінець завбільшки з гору», «Там, де живе Синя Ластівка»).
Василь Сухомлинський. Оповідання й казки письменника для дошкільного й молодшого шкільного віку. Відхід від моралізаторських тенденцій, утвердження гуманістичної традиції.
Спиридон Черкасенко. Внесок письменника в розвиток анімалістичної літератури для дітей. поезії. Оповідання («Соловейко», «Над річкою», «Зима й весна» та ін.).
Віра Вовк. Внесок письменниці в розвиток жанру літературної казки («Михайлик-кучерик», «Князівна Галочка і сирітка Анничка»).
Ольга Мак. Жанрова своєрідність творчості. Легенди й казки письменниці у дитячому читанні. Розвиток історичної тематики.
Іван Багряний. Поетичні казки для дітей («Телефон» та ін.). Оригінальність стилю письменника.
Юрій Ярмиш. Внесок письменника в розвиток жанру літературної казки. Інтерпретації народних казок, твори з оригінальним авторським сюжетом («Живі малюнки», «Далекий друг», «Капітанова люлька», «Слонятко, що любило танцювати», «Два майстри» «Як соловейко вскочив в біду» та ін.).
Євген Гуцало. Інтелектуально-психологічна проза для дітей та юнацтва. Новелістика Є.Гуцала ("В полях", "Промінець", "Олень Август", "Запах кропу", "Лось", "Сайора").
Григір Тютюнник. Жанрове розмаїття творів для дітей. Аанімалістичні збірки оповідань і казок «Ласочка», «Лісова сторожка», «Степова казка». Оповідання й новели для дітей молодшого шкільного віку («Дивак», «Зав’язь», «В сутінки», «Сито, сито», «Печена картопля»). Автобіографічні повісті «Облога», «Климко», «Вогник далеко в степу». Антимілітарна спрямованість творчості.
Микола Вінграновський. Світ природи у творчості письменника («Гусенятко», «Первінка», «Сіроманець»). Гуманістична спрямованість творчості. Поезії для дітей.
Віктор Близнець. Жанрово-стильова модифікація творів письменника для дітей. Зб. оповідань «Ойойкове гніздо», повість «Звук павутинки», Повість-казка «Земля світлячків». Лірико-імпресіоністична манера письма.
Валерій Шевчук. Збірка казок для дітей «Панна квітів. Казки моїх дочок». Філософська спрямованість. Фольклорні традиції. Особливості стилю письменника.
Борис Харчук. Трагедія зруйнованого війною дитинства у творчості письменника (повісті «Теплий попіл», «Крижі», «Облава», «Невловиме літо», «Роман і Яринка»). Жанрова своєрідність повісті-легенди «Планетник». Філософське забарвлення твору. Казкові елементи повісті «Горохове чудо».
Анатолій Дімаров. Дитинство у творчих підходах письменника. «На коні і під конем» як зразок автобіографічної повісті. Казки, оповідання митця («Про хлопчика, який не хотів їсти», «Для чого людині серце», «Тирлик» та ін..), науково-фантастичні повісті «Друга планета», «Три грані часу».
Василь Симоненко. Філософське підґрунтя поезій «Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти – людина?». Літературна поетична казка В.Симоненка («Цар Плаксій і Лоскотон», «Подорож у країну Навпаки», «Казка про дурила)». Сатиричний, алегоричний зміст.
Ірина Жиленко. Поезії для дітей («Жар-птиця», «Підкова», «Гном у буфеті» та ін.). Майстерність письменниці в органічному поєднанні елементів реальності з фантастикою. Повість-казка «Новорічна історія про двері, яких нема і про те, як іноді корисно помилятися номером».
Ліна Костенко. Збірка поезій для дітей «Бузиновий цар». Жанрові та стильові домінанти творчості письменниці.
Олесь Бердник. Фантастичні твори письменника («Марсіанські „зайці”», «Покривало Ізіди», «Дивні Грицеві пригоди», «Мати. Космічна казка»). Легенди письменника (зб. «Серце матіоли»). Стильові особливості творчості.
Дмитро Білоус. Твори для дітей («Упертий Гриць», «Пташині голоси», «Лікарня в зоопарку», «Сад на Лисій горі», «Гриць Гачок» та ін.). Своєрідність збірок «Диво калинове», «Чари барвінкові», «За Україну молюся».
Всеволод Нестайко. Новаторство письменника в жанрі літературної казки. Казкова трилогія «В країні Сонячних Зайчиків», «Незнайомка з країни Сонячних Зайчиків», «В країні Місячних Зайчиків». Пригодницько-гумористичні твори письменника (трилогія «Тореадори з Васюківки», дилогія «П’ятірка з хвостиком», «Одиниця з обманом»; «Пригоди близнят-козенят», «Незвичайні пригоди в лісовій школі», «Надзвичайні пригоди Робінзона Кукурузо...» та ін.
Василь Чухліб. Новаторство письменника в жанрі ліричної мініатюри, казки-мініатюри. Оповідання та новели письменника для дітей.
Леонід Полтава. Історична тематика творів для дітей («Абетка з історії України»). Алегоричні образи поеми «Котячий хор». Поезії для найменших читачів.
Анатолій Костецький. Збірки лірично-гумористичних віршів для дітей («Все про мене», «Лист до птахів», «Слово про матір», «Бюро знахідок» та ін. Прозові фантастичні повісті письменника «Все – як насправді», «Хочу літати!», «Суперклей Христофора Тюлькіна, або „Вас викрито – здавайтесь!“», «Мінімакс – кишеньковий дракон, або День без батьків». Спорідненість із творчою манерою В.Нестайка.
Емма Андієвська. Казки-притчі письменниці («Казка про Яян», «Казка про говорющу рибу», «Казка про двох пальців» та ін.). Філософська проблематика творів.
Леся Бризгун-Шанта. Казки письменниці (зб. «Многая літа, Кирпатенька Вивірочка!»).
Ярослав Стельмах. Неоміфологічні тенденції у прозі для дітей. Повісті-казки «Якось у чужому лісі», «Вікентій прерозумний», пригодницькі повісті «Найкращий намет», «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера».
Леся Храплива-Щур. Казки письменниці («Вітер з України», «Різдвяна казка»), поезії (зб. «На ввесь Божий рік»). Національна спрямованість творчості.
Іван Андрусяк. Повість-казка «Стефа і її Чакалка». Пригодницькі повісті «Сорокопуди, або Як Ліза і Стефа втекли з дому», «Кабан дикий – хвіст великий», біографічні оповідання «Іван Андрусяк про Дмитра Туптала (св. Димитрія Ростовського), Григорія Квітку-Основ’яненка, Тараса Шевченка, Ніла Хасевича і Олексу Довбуша» та ін.
Зірка Мензатюк. Органічне поєднання реальності й фантастики з грою, пригодами, міфологічними сюжетами, історичними фактами, народним фольклором у творах письменниці для дітей («Київські казки», «Таємниця козацької шаблі», «Чарівний Іванко» та ін.).
В. Рутківський. Пригодницько-історичні твори письменника. «Сторожова застава». Особливості хронотопу.
Пригодницько-детективна проза. Леся Воронина. Вс. Нестайко, А. Кокотюха.
Зародження й розвиток жанру фентезі. Г. Пагутяк. О. Ільченко.


Список художніх творів
для обов’язкового прочитання з курсу
«Дитяча українська література»

Дитячий фольклор (колискові пісні, забавлянки та примовлянки, веснянки, колядки та щедрівки, прислів’я, приказки, загадки, казки, казочки, легенди, перекази, притчі, міфи) – по 3–4 на вибір студента.
Г. Сковорода. «Жайворонки», «Чиж і Щиглик», «Два коштовні камінці – діамант і смарагд».
Т. Шевченко. Зб. «Малий Кобзар».
П. Куліш. «Орися».
Є. Гребінка. «Школяр Денис», «Лебідь і Гуси», «Ячмінь».
М. Вовчок. «Дев’ять братів і десята сестриця Галя», «Невільничка», «Кармелюк», «Маруся».
Л. Глібов. «Вовк і Кіт», «Чиж та Голуб», «Коник-стрибунець», «Веснянка», «Зимня пісенька», «Квіткове весілля».
І. Франко. Збірка «Коли ще звіри говорили», «Малий Мирон», «Грицева шкільна наука», «Олівець», «Фарбований лис».
Олена Пчілка. Поезії (на вибір). «Дрібненькі грушки», «Котова наука», «Куликове болото», «Хлопчик та ведмідь», «Сосонка».
М. Коцюбинський. «Дві кізочки», «Десять робітників», «Харитя», «Ялинка», «Маленький грішник», «Завидющий брат».
Леся Українка. «Біда навчить», «Метелик», «Лелія», цикл «В дитячому крузі».
Б. Грінченко. «Украла», «Дзвоник», «Панько», «Катерина», «Батько та дочка», «Екзамен», «Ксеня», «Олеся».
О. Олесь. Збірка «Все навколо зеленіє».
В. Винниченко. «Федько-халамидник», «Кумедія з Костем», «Віють вітри, віють буйні», «Ой випила вихилила», «Бабусин подарунок».
С. Васильченко. «Свекор», «Басурмен», «Приблуда», «Циганка».
Майк Йогансен. «Кіт Чудило», «Собака Джан», «Як мураші наїлися цукру».
А. Кащенко. «Сіркова могила», «Щирі малороси».
П. Тичина. «Гаї шумлять», «Хор лісових дзвіночків», «А я у гай ходила».
Остап Вишня «Перший диктант», “Паралелепіпед”.
М. Рильський. «Білі мухи», «Новорічна ялинка», «Мова».
О. Донченко. «Лісничиха», «Сад», «Вчителька», «Боягуз».
М. Підгірянка. «Мати», «Що я люблю», «Школа», «Прийшла осінь», «Голосні звуки».
Н. Забіла «Плескунчик», «Рукавичка», збірка «Під зеленим дубом».
О. Іваненко. «Кисличка», «Чорноморденький».
Ю. Збанацький. «Дике козеня», «Лелеки».
І.Багмут. «Шматок пирога», «Гарячі джерела», «Злидні».
В. Симоненко. «Лебеді материнства», «Цар Плаксій і Лоскотон», “Подорож у країну Навпаки”.
М. Стельмах. Поезії. «Гуси-лебеді летять», «Щедрий вечір».
Д. Павличко. «Де найкраще місце на землі?».
Л. Костенко. Збірка «Бузиновий цар».
В. Бичко «Веселі школярі», «Побратими», «Лісова перепустка», «П’ять казок».
П. Воронько «Цап-забіяка», «Казка про горобця-лобурця», «Казка про сніжинку-краплинку»
М. Вінграновський. Поезії на вибір. «Сіроманець», «Гусенятко», «Первінка».
Г. Тютюнник. «Климко», «Вогник далеко в степу», «Дивак», «Обнова», «Степова казка», «Лісова казка», «Бушля», «Лісова сторожка».
Б. Харчук «Планетник».
Б. Комар «Векша».
І. Жиленко. «Жар-птиця», «Підкова», «Гном у буфеті», «Новорічна історія про двері, яких нема і про те, як іноді корисно помилятися номером».
М. Познанська. «Про чудо-ліс, що на полі зріс», «Любій малечі про цікаві речі», «Чим пахне коровай», «Про золоті руки», «Що я знаю про метро» , «Асканія-Нова», «Про білий халат і наших малят»
В. Близнець. «Звук павутинки», «Земля світлячків».
Є. Гуцало. Поезії на вибір. «Діти війни», «Зозуля».
А. Дімаров «Для чого людині серце», «На коні й під конем».
В. Стус. «Для сина Дмитрика», «Цей шлях до себе. Втрачена земля...», «Два хлопчики біля струмка».
Д. Білоус. Із збірок «Диво калинове», «Чари барвінкові» поезії на вибір.
В. Сухомлинський. Оповідання та казки (на вибір).
В. Нестайко. «Тореадори з Васюківки», «Незвичайні пригоди в лісовій школі», «В країні Сонячних зайчиків».
А. Костецький. «Все починається з мами», «Бабусі», «Не хочу», «Чемний герой», «Починається весна».
Д. Чередниченко. Поезії на вибір.
І.Багряний. «Казки», «Телефон».
К.Перелісна. «Молитва», «Уклонюся!», «Вояка», «Брехлива киця», «Лічилка».
Л.Полтава. «Три матусі», «Лісова книга», «Абетка з історії України».
В.Чухліб. «Колискова для ведмедів», «Куди летить рибалочка», «Олень на тому березі».
О.Підсуха. «Наталочка лічить до десяти», «Хвалилися гриби», «Кому кують зозулі».
Вал. Шевчук «Місто без квітів», «Золотий стіл».
Е. Андієвська. «Казка про Яян», «Казка про говорющу рибу».
Я. Стельмах. «Вікентій прерозумний», «Найкращий намет», «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера».
І. Андрусяк. «Стефа і її Чакалка». «Сорокопуди, або Як Ліза і Стефа втекли з дому».
З. Мензатюк. «Київські казки», «Таємниця козацької шаблі».
Ю. Ярмиш. «Живі малюнки», «Далекий друг», «Капітанова люлька», «Слонятко, що любило танцювати», «Два майстри» «Як соловейко вскочив в біду».
В. Рутківький «Сторожова застава».
Г. Пагутяк «Королівство».

Список художніх творів
для вивчення напам’ять

1. Український фольклор (1 колискова пісня, 1 веснянка, 1 колядка або щедрівка, 4 приказки, 4 скоромовки, 4 загадки) на вибір.
2. Л. Глібов. «Веснянка», «Зимова пісенька».
3. Т. Шевченко. «Зоре моя вечірняя», «Садок вишневий коло хати».
4. Л. Українка. «На зеленому горбочку», “Вишеньки», «Як дитиною бувало».
5. І. Франко. «Надійшла весна».
6. О. Олесь. «Все навколо зеленіє», «Ялинка», «Метелик».
7. П. Тичина. «Гаї шумлять», «Хор лісових дзвіночків», «А я у гай ходила».
8. М. Рильський. «Білі мухи», «Новорічна ялинка», «Мова».
9. М. Підгірянка. «Сади», «Ходить зима, ходить гаєм».
10. Н. Забіла. «Дванадцять місяців», «Барвінок».
11. М. Стельмах. «Чайка», «Гусак», «Дятел».
12. П. Воронько. «Весняночка», «Помагай».
13. В. Симоненко. «Лебеді материнства».
14. Д. Павличко. «Де найкраще місце на землі?».
15. Л. Костенко. «Синички на снігу», «Пряля».
16. Д. Білоус. «Рідне слово», «Загадка».
17. А. Костецький. «Все починається з мами».
18. Д. Чередниченко. «Єдина Україна».

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ (ВИКОНУЮТЬСЯ ПИСЬМОВО)

Заняття № 1

Тема: „Творчість Івана Франка для дітей”

Мета заняття:
ознайомитись із творчим шляхом письменника;
визначити місце у доробку митця творів для дітей;
з’ясувати особливості казок І. Франка, своєрідність побудови збірки „Коли ще звіри говорили”;
окреслити теоретико-літературні постулати письменника, що стосуються проблем дитячої літератури (за ст. „Байка про байку”, „Жінка-мати”);
розглянути проблеми, що піднімає письменник в оповіданнях „Грицева шкільна наука”, „Малий Мирон”, „Олівець”, та особливості їх висвітлення.
Питання заняття
Місце й роль Івана Франка в становленні й розвитку української дитячої літератури.
Іван Франко – теоретик і критик дитячої літератури.
Казки письменника. Особливості збірки „Коли ще звіри говорили”.
Оповідання І.Франка на шкільну тематику. Образи учнів та учителя. „Грицева шкільна наука”, „Олівець”.
Проблема „нестандартної” дитини в оповіданнях письменника („Малий Мирон”).
Література
1. Вишневська Н. Іван Франко і його твори для дітей // Франко І. Грицева шкільна наука. К., 1990.
2. Гмир І.С. Літературні казки І.Я. Франка (в 4 класі) // Укр. мова і л-ра в школі. 1970. №10. С. 6167.
3. Гуменний М., Гуменна В. До проблеми авторської особистості в дитячих оповіданнях І. Франка // Укр. мова і л ра в шк. 2000. №3. С.6264.
4. Гуменний М., Гуменна В. Авторські характеристики і образна система І. Франка: (На мат-лі дитячих оповідань) // Укр. мова і літ. в шк. 1999. №2. С. 3437.
5. До 145-річчя від дня народження Івана Франка: [статті] // Укр. мова і л-ра в серед. шк., гімназіях, ліцеях та колегіумах. 2000. №6. С.4207.
6. Луцишин О. Часпопростір оповідань Івана Франка про дітей // Укр. мова і літ-ра в серед. шк., гімназіях, ліцеях та колегіумах. 2000. №6. С. 3445.
7. Покодзіло М.І. Іван Франко в школі. К., 1970.
8. Степанишин Б.І. Вивчення творчості І. Франка в школі. На допомогу вчителю. К., 1971.
9. Франко І. Грицева шкільна наука. К., 1990.
10. Франкова криниця. Вивчення І.Франка в школі. Посібник для вчителя / За ред. Л.М. Кіліченка. К., 1991.
11. Хропко П. Світ дитини в автобіографічних оповіданнях Івана Франка // Література. Діти. Час. К., 1981. Вип. 6. С. 111120.

Заняття № 2

Тема: „Твори для дітей Бориса Грінченка”

Мета заняття:
розглянути життєвий і творчий шлях митця;
простежити вплив педагогічних поглядів Б.Грінченка на його художню творчість;
визначити особливості творчої манери письменника, жанрово-стильову та композиційну своєрідність дитячих оповідань.
Питання до заняття
Борис Грінченко – письменник і педагог, його місце в історії української літератури.
Проблеми школи в оповіданнях Бориса Грінченка („Украла”, „Дзвоник”).
Оповідання на історичну тематику („Олеся”).
Твори про Луганський край, про життя Донбасу („Панько”, „Батько та дочка”).
Література
1. Веркалець М.М. Педагогічні ідеї Б.Д. Грінченка. К., 1990.
2. Гаєвська Н. Борис Грінченко // Дніпрова хвиля. К., 1991. С.456461.
3. Коваленко Л.П. Дитина і суспільство в оповіданнях Б. Грінченка // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту ім. Т. Шевченка. 1999. №7(17). С.2427.
4. Ковбасенко Ю. Філологічний аналіз оповідання Бориса Грінченка “Украла” // Дивослово. 1996. №2. С. 4547.
5. Неживий О.І. Борис Грінченко в нашому краї // Освіта на Луганщині. 1998. №3(9). С. 6672.
6. Неживий О.І. Для рідного слова: Творча спадщина Бориса Грінченка і проблеми національного виховання. Луганськ, 1994. 90 с.
7. Нові імена в програмі з української літератури. Посібник для вчителя / Упоряд. В.Я. Неділько. К., 1993.
8. Погрібний А. Життя і творчість Бориса Грінченка // Дивослово. 1994. №3. С. 612.
9. Погрібний А.Г. Борис Грінченко: Нарис життя і творчості. К., 1988. 268 с.
10. Хропко П. Гуманістичний пафос дитячих оповідань Б. Грінченка // Література. Діти. Час. К., 1987. С. 6979.

Заняття № 3

Тема: „Внесок Володимира Винниченка в розвиток дитячої літератури”

Мета заняття:
ознайомитись із життєвим і творчим шляхом письменника, простежити вплив політичної діяльності та ідейних переконань на його літературну творчість.
з’ясувати особливості побудови літературного циклу „Намисто”, його художню своєрідність, проблематику, здійснити літературний аналіз оповідань „Ой випила, вихилила”, „Віють вітри, віють буйні”.
на матеріалі оповідань „Федько-халамидник” та „Кумедія з Костем” розкрити особливості творчої манери В.Винниченка, визначити специфіку розкриття характерів персонажів, місце та роль художньої деталі в творах, сюжетно-композиційні та стильові особливості оповідань.
Питання семінарського заняття
Місце Володимира Винниченка в історії української літератури. Повернення творчої спадщини із забуття.
„Намисто” В.Винниченка як літературний цикл. Образи дітей в оповіданнях „Ой випила, вихилила” та „Віють вітри, віють буйні”.
Проблематика, конфлікт, художні засоби створення образів оповідань „Кумедія з Костем”, „Федько-халамидник”. Внутрішній світ героїв творів.
Література
1. Блажевська Т. “Намисто” В.Винниченка як літературний цикл // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Х.: ОКО, 1994. Т.2. С. 8795.
2. Болюх О.В. Мовна майстерність В. Винниченка у зображенні внутрішнього світу героїв // Культура слова. К., 1993. С. 2024.
3. Брайко О. Особливості сюжетобудови дитячої новелістики Володимира Винниченка // Укр. мова та література в школі. 2000. ч.14. С. 810.
4. Винниченко Р. Володимир Кирилович Винниченко / (біографічна канва) // Українське слово. К., 1994. С. 312316.
5. Дем’янівська Л. Володимир Винниченко // Дніпрова хвиля. К., 1991. С. 543553.
6. Дем’янівська Л. Складний дитячий світ... Проза про дітей В.Винниченка // Література. Діти. Час. К., 1989. С. 5255.
7. Дзеверін І. Про В. Винниченка та його ранню прозу // Рад. літературознавство. 1989. №11. С. 3142.
8. Жулинський М. Володимир Винниченко // Жулинський М. Із забуття в безсмертя. К., 1990. С. 128151.
9. Ковальчук О.Г. Ранні оповідання В. Винниченка // УМЛШ. 1991. №2.
10. Скобелєва-Сологуб Н. Володимир Винниченко: про дітей і для дітей // Слово і час. 1999. №7. С. 6064.
11. Слабошпицький М. Письменник світового масштабу / Штрихи до портрету Володимира Винниченка // УМЛШ. 1990. №2.
12. Франко І. Старе й нове в сучасній українській літературі // Літ.-наук. вісник. Л., 1904. Кн..2. С. 8182.

Заняття № 4

Тема: Віктор Близнець і дитяча література

Мета заняття: ознайомитись із життєвим і творчим шляхом письменника, особливостями його творчої манери, стильовою, композиційною своєрідністю художньої спадщини митця; виконати аналіз повістей В. Близнеця „Звук павутинки”, „Земля світлячків”.
Питання семінарського заняття
1. Життєвий і творчий шлях письменника.
2. Повість „Звук павутинки”: проблематика, композиція, образи.
3. Поєднання реального й казкового у творі „Земля світлячків”.
4. Своєрідність творчої манери письменника.
Література
1. Гурбанська А. Віктор Близнець повістяр // Слово і час. 1999. №2. С. 5256.
2. Давидов А. Він весь із життя: (Про укр. письменника В.Близнеця) // Початк. школа. 1989. №7. С. 6567.
3. Нестайко В. Щемливо бринітиме “звук павутинки”...: Про поет. прозу В. Близнеця // Літ. Україна. 1993. 8 квіт. (№14).
4. Харчук Р.Б. Виховання почуттів: (Урок з позаклас. читання за повістю В. Близнеця “Звук павутинки”) // УМЛШ. 1987. №12. С.3944.
5. Чисті плеса творчості: Інтерв’ю з В. Близнецем // Літ. Україна. 1980. 18 листоп.
6. Як звук павутинки: Зб. літ.-крит. ст., нарисів про В. Близнеця. К., 1987. С. 5.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

І. ВИКОНАЙТЕ В ПИСЬМОВІЙ ФОРМІ ЗАВДАННЯ
1. Дайте визначення казки як фольклорного жанру. Назвіть основні тематичні групи казок, їх складові елементи та жанрові особливості. Які художні засоби властиві народним казкам? Відповідь ілюструйте прикладами з казок, що вивчаються у початковій школі.
Опрацюйте рекомендовану літературу: 1) Дунаєвська Л.Ф. Українська народна казка. К., 1987; 2) Юзвенко В.А. Чарівний світ народної оповідальної творчості // Українські народні казки, легенди, анекдоти. Упоряд. Юзвенко В. К., 1989; 3) Дмитренко М. Нев’янучі квіти // Українські народні казки. К., 1989; 4) Мельников М.Н. Русский детский фольклор. М., 1987.
2. Визначте особливості літературної казки у порівнянні з народною. Покажіть це на прикладі творів Л. Українки “Біда навчить”, “Метелик”, “Лілея”; І. Франка “Старе добро забувається”, “Фарбований лис”; М. Коцюбинського “Дві кізочки”, “Про двох цапків”; Н. Забіли “Сорока-білобока”; О. Іваненко “Кисличка”, “Чорноморденький” (на вибір) та кількох народних казок.
Опрацюйте: 1) Назарець В. Казка // Галич О., Назарець В., Ва¬сильєв В. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. Олександра Галича. К., 2001. С.282284; 2) Литературная сказка. История, теория, поэтика. Сборник материалов и статей. М., 1996, 1997.
3. Розгляньте короткі жанри фольклору. З’ясуйте відмінність між прислів’ям і приказкою (порівняйте 5 прислів’їв і 5 приказок. Знайдіть відмінні риси). Визначте сферу використання скоромовок. Який прийом лежить в основі творення загадки? (покажіть це на прикладі). Кого із українських дитячих письменників авторів скоромовок, загадок, лічилок тощо ви можете назвати? Література: 1) Мовчун А.І. Чисті джерела. Дитячий фольклор // Рідне слово. Українська дитяча література. Хрестоматія: У 2 кн. Кн. 1. / Упоряд. З.Ф. Варавкіна, А.І. Мовчун, М.Ф. Черній. К., 1999. С.713. 2) Пазяк М. Українські прислів’я і приказки. К., 1984. 3) Грицай М.С., Бойко В.Г., Дунаєвська Л.Ф. Українська народна поетична творчість. К., 1983.
4. Дайте визначення оповідання. З’ясуйте відмінні риси коротких прозових жанрів (оповідання, нарис, новела). З цією метою опрацюйте: 1) Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. К., 1997. 2) Галич О., Назарець В., Васильєв С. Теорія літератури: підручник / За наук. ред. Олександра Галича. К., 2001. 3) Лужановский А.В. Жанровая специфика рассказа // Принципы анализа литературного произведения. М., 1984. 4) Чернец Л.В. Литературные жанры. М., 1982.
5. Дайте визначення літературознавчих понять: тема, фабула, сюжет, композиція, персонаж, характер, пейзаж, оповідач, розповідач. Виконайте художній аналіз одного твору за схемою (на вибір): Грін¬ченко Б. “Дзвоник”, О.Пчілка “Сосонка”, Л. Українка “Лілея”, С. Васильченко “Свекор”, М. Йогансен “Як мураші наїлися цукру”, Н. Забіла “Ясоччин садок”, Г. Тютюнник “Ласочка”, М. Вінграновський “Гусенятко”, В. Винниченко “Федько-халамидник”, В. Нестайко “В країні сонячних зайчиків”.

ІІ. НАПИШІТЬ РЕФЕРАТ НА ОДНУ ІЗ ЗАПРОПОНОВАНИХ ТЕМ:
Роль фольклорних жанрів у розвитку сучасної творчості для дітей.
Риси ідеальної книги для дитини.
Місце автобіографічних творів про дитинство в дитячій літературі.
Пригодницькі твори в дитячому та юнацькому читанні: автори, специфіка жанрів.
Гумористичний напрямок в дитячій українській і зарубіжній літературі ХХ ст.
Літературна казка. Еволюція жанру.
Вплив тоталітарної системи на розвиток літератури для дітей (2080 рр. ХХ ст.).
Провідні мотиви “дитячої” творчості письменників-шістдесятників.
Естетичний потенціал сучасної дитячої літератури.
Розвиток детективу в літературі для дітей та юнацтва. Вс. Нестайко. А. Кокотюха, Л. Воронина.
Твори на шкільну тематику в українській літературі для дітей та юнацтва. Жанрове та стильове розмаїття.
Становлення й розвиток жанру фентезі в українській літературі для дітей та юнацтва. Вплив світової традиції.
Повість-казка в українській літературі для дітей та юнацтва ІІ половини ХХ століття.
Пригодницько-історична проза в дитячому читанні. Б. Комар, В. Малик, В. Рутківський, З. Мензатюк.
Особливості розкриття гендерних стереотипів у літературі для дітей та юнацтва.

ІІІ. ВИКОНАЙТЕ АНАЛІЗ ОДНОГО ІЗ ТВОРІВ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА З ОСНОВНОГО СПИСКУ ЗА СХЕМОЮ

А.Схема аналізу прозового твору 
1. Дата написання або першої публікації. Життєві обставини, що вплинули на написання твору.
Визначення складових сюжету: пролог, експозиція, зав’язка, перипетії, кульмінація, розв’язка, епілог.
1.1.Мотивація ключових сюжетних елементів.
1.2.У масштабному творі виділення домінуючих персонажів, їх роль у розвитку сюжетних ліній.
2. Композиція твору.
3. Функція окремих персонажів.
3.1. Образ героя (героїв).
3.2. Засоби створення типу героя.
4. Особливості оповіді (автор, оповідач, герой).
5. Особливості стилю.
6. Жанр твору.
7. Пояснення назви.
8. Зв’язок назви із складовими внутрішньої форми твору.
Б. Схема аналізу віршованого твору
Дата написання (першої публікації). Життєві обставини, що мали безпосереднє відношення до написання твору.
Виявлення сюжету твору або ліричного сюжету з усіма його складовими.
Композиція.
Віршова організація твору.
Жанр.
Образ ліричного героя.
Пояснення назви.
ІV. НАПИШІТЬ РЕЦЕНЗІЮ НА ДИТЯЧУ КНИГУ (НА ВИБІР) ЗА ПОДАНИМ ПЛАНОМ:
Автор. Назва. Місце видання. Рік видання.
Проблематика.
Сюжет, конфлікт, композиція.
Оповідач (ліричний герой).
Тип героя.
Слово у творі: деталь, повтор деталі, образна будова мови.
Адресат книги.
V. ЗРОБІТЬ ОГЛЯД ОДНОГО З ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДЛЯ ДІТЕЙ ЗА ПЛАНОМ:
1. Вихідні дані, адресат.
2. Структура видання. Постійні розділи.
3. Художній твір у журналі.
4. Ілюстрація, поліграфія.
5. Рекомендації до читання.

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ (ЕКЗАМЕН)
1. Розв’яжіть тести
1. У межах наукової класифікації творів дитячої літератури розрізняють:
1) твори, прямо адресовані дітям;
2) твори, що створені для дорослих читачів, але знайшли відгук у дітей;
3) твори, створені самими дітьми.
1. Так.
2. Ні.


2. Процес поступового нагромадження творів дитячого фольклору на сторінках альманахів, журналів розпочався:
1) з кінця 18 ст.;
2) у І пол. 19 ст.;
3) наприкінці 19 ст.

3. Казка це:
1) Невеличкий прозовий твір, сюжет якого заснований на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажа.
2) Невеличкий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.
3) Епічний, повістувальний сюжетний художній твір усного походження, в основі якого захоплююча розповідь про вигадані події і явища, які сприймаються й переживаються як реальні.
4. У віршах, байках, притчах Г. Сковороди, призначених для дитячого читання, піднімаються проблеми:
1) патріотичного;
2) статевого;
3) морально-етичного;
4) інтернаціонального виховання.

5. Основоположником української дитячої прози є:
1) Г. Квітка-Основ’яненко;
2) Марко Вовчок;
3) Іван Франко;
4) Тарас Шевченко.

6. Акровірш поетичний твір, у якому початкові літери кожного віршового рядка, прочитані зверху вниз, розкодовують слово чи фразу.
1. Так.
2. Ні.

7. Автором загадок-акровіршів для дітей є:
1) Пантелеймон Куліш;
2) Степан Руданський;
3) Леонід Глібов.

8. Одним із перших теоретиків і критиків української дитячої літератури вважається:
1) Борис Грінченко;
2) Іван Франко;
3) Степан Руданський.
9. Тарас Шевченко був автором:
1) “Української азбуки”;
2) “Букваря Южноруського”;
3) “Граматики задля українського люду”.

10. Який твір Марка Вовчка був відзначений Французькою академією наук і нагороджений премією:
1) “Кармелюк”;
2) “Маруся”;
3) “Невільничка”.

11. Що покладено в основу загадок Л. Глібова?
1) фольклорні твори;
2) біблійні сюжети.

12. І. Франку належить теоретичне обґрунтування:
1) байки;
2) казки;
3) оповідання.

13. М. Коцюбинський вважається неперевершеним майстром:
1) портрету;
2) пейзажу.

14. Борис Грінченко за фахом був:
1) редактором;
2) учителем;
3) музикантом.

15. Важливим елементом творчої манери В. Винниченка є використання:
1) пейзажу;
2) антитези;
3) внутрішнього монологу героїв.

16. Байки Григорія Сковороди тематично поділяють на три групи: байки про “сродну” працю, байки про “згубність сластолюбія”, байки, в яких висміяно людські вади:
1. Так.
2. Ні.


17. Головним об’єктом гумористичного зображення у співомовках С. Руданського є:
1) соціальні протиріччя тогочасної дійсності.
2) побут і риси характеру ліричного героя.

18. Дитячі поезії Олени Пчілки розраховані на:
1) дошкільнят;
2) дітей молодшого шкільного віку;
3) підлітків.

19. Кінець 19  поч. 20 ст. це час зародження в українській літературі:
1) класицизму;
2) сентименталізму;
3) модернізму.

20. Борис Грінченко був:
1) педагогом;
2) видавцем;
3) адміністративним працівником.

21. Олена Пчілка мати:
1) Марії Вілінської;
2) Лесі Українки;
3) Олександра Олеся;
4) Володимира Винниченка.

22. Михайла Коцюбинського як автора дитячих творів цікавлять насамперед соціальні проблеми.
1. Так.
2. Ні.


23. У цикл “В дитячому крузі” Лесі України вміщено поезії для дітей:
1) дошкільного віку;
2) молодшого шкільного віку;
3) середнього шкільного віку.

24. З-поміж поданих ознак виберіть ті, що властиві народній казці:
1) усна форма творення й поширення;
2) статичність характерів персонажів;
3) широке використання розгорнутих описів природи й побуту;
4) текст канонічний;
5) традиційність структури й композиційних елементів.

25. Оберіть відповідність визначень:
1) казка;
2) колискова пісня;
3) забавлянка;
а) жанр народної родинної лірики, специфічний зміст і форма якої функціонально зумовлені присиплянням дитини в колисці;
б) один із основних жанрів народної творчості, епічний, повістувальний, сюжетний твір усного походження. В основі казки – захоплююча розповідь про вигадані події і явища, що сприймаються як реальні;
в) коротка пісенька чи віршик гумористичного, жартівливого змісту ігрової спрямованості.

26. Назвіть авторів літературних казок:
1) «Дев’ять братів і десята сестриця Галя»;
2) «Фарбований лис»;
3) «Біда навчить».

27. До автобіографічної лірики Тараса Шевченка належать поезії:
1) «Садок вишневий коло хати»;
2) «Мені тринадцятий минало»;
3) «Якби ви знали, паничі»;
4) «Минають дні, минають ночі»;
5) «Сон» ( «На панщині пшеницю жала» ).

28. Як називається українська читанка для дітей, створена П.Кулішем?

29. Степан Руданський був автором:
1) скоромовок;
2) співомовок;
3) ліричних пісень.

30. У другій половині 19ст. домінуючим літературним напрямом був:
1) романтизм;
2) реалізм;
3) модернізм.

31. Який твір української літератури для дітей був занесений до Почесного списку творів для дітей імені Г.-Х. Андерсена?
1) „Фарбований лис” І. Франка;
2) „Климко” Г. Тютюнника;
3) „Тореадори з Васюківки” В. Нестайка;
4) „Митькозавр із Юрківки” Я. Стельмаха.

32. У 20-х рр. ХХ ст. в радянській дитячій літературі був заборонений жанр:
1) казки;
2) новели;
3) шкільної повісті;
4) соціально-побутового роману.

33. Жанр шкільної повісті особливого поширення набув в українській дитячій літературі:
1) в ІІ пол. 19 ст.;
2) в кінці 19-поч. 20 ст.;
3) у 30 рр. ХХ ст.
4) у 18 ст.

34. Анімалізм художнє зображення тварин, птахів, комах, рослин та ін. крізь призму людського світовідчування, надання їм властивостей людського характеру.
1. Так.
2. Ні.


35. Визначте, із якого твору даний уривок: «а вона така гарненька: очиці ясні, кучері довгі, сріблясті, а сама в білій прозорій шаті, на голівці малесенька золота коронка, ще й крильця має хороші та барвисті, як у метелика,так і міняться різними барвами, немов тая веселка»:
1) М.Коцюбинський «Харитя»;
2) Леся Українка «Лелія»;
3) Марко Вовчок «Дев’ять братів і десята сестриця Галя».

36. У творах перших повоєнних десятиліть провідною стала тема:
1) морально-етичного виховання;
2) захисту Батьківщини;
3) участі дітей у війні.

37. Оксана Іваненко дитяча письменниця, що працювала переважно в жанрі:
1) сентиментально-реалістичної повісті;
2) балади;
3) казки.
6. Олександр Олесь  батько:
1) Івана Багмута;
2) Олега Ольжича;
3) Юрія Збанацького.

38. Головну героїню оповідання “Сад” О. Донченка звали:
1) Оксана;
2) Софія;
3) Марія.

39. Повість С. Васильченка “У бур’янах” розкриває феномен:
1) Івана Франка;
2) Тараса Шевченка;
3) Михайла Коцюбинського.

40. У перші повоєнні роки у творчості Юрія Збанацького центральною була тема:
1) школи;
2) участі дітей у війні;
3) природи;
4) морально-етична.

41. Повісті Григора Тютюнника “Облога”, “Климко”, “Вогник далеко в степу” побудовані на:
1) автобіографічному матеріалі;
2) фактах із життя односельців письменника.

42. У якому році народився М. Стельмах?
а) 1912 р;
б) 1983 р;
в) 1958 р.

43. Першим лауреатом літературної премії імені Лесі Українки був:
1) Валентин Бичко;
2) Віктор Близнець;
3) Наталя Забіла;
4) Всеволод Нестайко.

44. Коли народилась Ліна Костенко?
а) 1924 р;
б) 1925 р;
в) 1927 р;
г) 1930 р.

45. Ліна Костенко видала для дітей збірку:
1) “Вітрила”;
2) “Над берегами вічної ріки”;
3) “Бузиновий цар”;
4) “Сад нетанучих скульптур”.

46. Автором низки казок про Барвінка, а також головним редактором журналу “Барвінок” з 1951 по 1975 роки був:
1) В.Бичко;
2) Б.Чалий;
3) Н.Забіла;
4) В.Нестайко.

47. Герої казки В. Симоненка “Подорож у країну Навпаки”, як і герої народних казок, є канонічними:
1. Так.
2. Ні.


48. Є. Гуцало  автор лірико-психологічної прози:
1. Так.
2. Ні.


49. Цей твір В. Нестайка внесений до особливого почесного списку ім. Г.К. Андерсена:
1) “В країні сонячних зайчиків”;
2) “Тореадори з Васюківки”.

50. Головний герой повісті В. Близнеця “Звук павутинки” наділений автобіографічними рисами:
1. Так.
2. Ні.


51. З-поміж названих письменників виберіть лауреатів літературної премії імені Лесі Українки:
1) Іван Франко;
2) Григір Тютюнник;
3) Степан Васильченко;
4) Всеволод Нестайко;
5) Олександр Олесь;
6) Оксана Іваненко.

52. Визначення якого терміну зазначено нижче?
Жанр величальних календарно-обрядових пісень, які в дохристиянську епоху були пов’язані із зимовим святковим циклом, а з утвердженням християнства – з різдвяним.

53. Визначення якого терміну зазначено нижче ?
Подія чи система подій, покладена в основу епічних, драматичних, інколи ліричних творів, спосіб естетичного освоєння й осмислення, організації подій, рух характерів у художньому часі та просторі.

54. Визначення якого терміну зазначено нижче ?
Це народне, колективне, непрофесійне мистецтво слова, що твориться за особливими специфічними законами усної передачі від покоління до покоління.

55. Назвіть письменників - авторів літературних казок:
1) Іван Котляревський;
2) Тарас Шевченко;
3) Марко Вовчок;
4) Оксана Іваненко;
5) Олександр Олесь;
6) Ліна Костенко.

56. Автором «шкільної повісті» був:
1) О. Донченко;
2) С. Васильченко;
3) В. Винниченко.

57. Назвіть збірки Дмитра Білоуса:
1) «Лікарня в зоопарку»;
2) «Ой весно, весняночко»;
3) «Бузиновий цар»;
4) «Диво калинове».

58. Визначте жанр твору В.Близнеця «Звук павутинки».

59. Назвіть дослідників творчості Григора Тютюнника.

60. Визначте письменників, у творчості яких присутня тема Великої вітчизняної війни:
1) Юрій Збанацький;
2) Всеволод Нестайко;
3) Юрій Яновський;
4) Євген Гуцало;
5) Борис Грінченко.

61. Авторами анімалістичної прози в дитячій літературі є:
1) М. Вінграновський;
2) Іван Франко;
3) Майк Йогансен;
4) Борис Грінченко.
62. Хто провалився в метро, яке рили хлопцi (Вс. Нестайко «Тореадори з Васюківки»):
1) корова Контрибуцiя;
2) льоха Манюня;
3) дiд Варава.

63. Із якої казки Марка Вовчка взято цю цитату: «Жила удова коло бучного міста, бучні її будинки громоздилися, де сяли та виблискували церкви золотохрестні <> а такого вбожества безпомошного, яке удова собі мала, то хоть би і в глухій глуші пошукати, – там, де людського житла ані садиби не знайти, людського образу не стріти й голосу не почути, а жити з птицею та звірюкою, з деревом та каменем, з горою та з рікою»:
1) «Невільничка»;
2) «Кармелюк»;
3) «Дев’ять братів і десята сестриця Галя».

64. Знайдіть серед віршів акровірш:
1) Хитрі очі, дві косички.
У веснянках ніс та щічки.
Непосида невеличка
називається ;
2) Плету хлівець на четверо овець,
а на п’яту – кізку;
3) Між людьми, як пташка, в’ється, У людей і їсть, і п’є; Ходить старець, просить, гнеться, А у неї всюди є.

65. Назвіть, з якого тексту Івана Франка подано уривок: «В класi повно вже було школярiв. Деякi сидiли в лавках i бубонiли завдану лекцiю, хвиля вiд хвилi боязко позираючи на дверi, чи не йде професор. Iншi, смiлiшi, ходили пд класу, билися, тручалися помiж лавками, мазали рiзнi дива крейдою на таблицi i стирали їх вiдтак швидко намоченою шматою, котра служила замiсть губки. За олiвцем нiхто не питав. Се мене дуже врадувало, i я швиденько, немов крадькома, шусьнув у другу лавку i сiв на своє звичайне мiсце»:
1) «Олівець»;
2) «Грицева шкільна наука»;
3) «Красне писання».

66. У країну Навпаки потрапляють герої з літературної казки «Подорож у країну Навпаки»:
1) Вс.Нестайка;
2) О.Олеся;
3) А.Костецького;
4) В.Симоненка.

67. Хлопчик із Луганщини є героєм твору:
1) Ю.Збанацького «Кують зозулі»;
2) М. Вінграновського «Сіроманець»;
3) Г.Тютюнника «Климко».


68. З якого твору Гр.Тютюнника наведено цитату: «Ніхто вже не пам'ятає, відколи стоїть посеред степу отой Курінь хатка не хатка, бо ні стін, ні вікон, ані димаря; одначе й стіжок не стіжок, бо двері є. А за дверима холодний морок, грибами-поганками пахне та давніми дощами. Є ще у Куреня дві великі діри по боках. Одна зяє на північ, звідки взимку вітри холодні, друга на південь, звідки вітри теплі» :
1) «Лісова казка»;
2) «Степова казка»;
3) «Лісова сторожка».


69. Епітет – це:
1) стилістична фігура в художній літературі та в ораторському мистецтві, що полягає в драматичному запереченні певної тези чи у вмотивованому контрастуванні смислових значень бінарних образів;
2) один з основних тропів поетичного мовлення, призначений підкреслювати характерну рису, визначальну якість певного предмета або явища і, потрапивши в нове семантичне поле, збагачувати це поле новим емоційним чи смисловим нюансом;
3) одна із стилістичних фігур поетичного мовлення, яка полягає в незвичному розташуванні слів у реченні з очевидним порушенням синтаксичної конструкції задля емоційно-смислового увиразнення певного вислову.

70. Скоромовка – це:
1) поетичний жанр, живлений джерелами дитячого фольклору, зумовлений потребами етнопедагогіки. В її основі – дотепна гра спеціально скомпонованих важковимовних слів, призначена для тренування артикуляційного апарату дитини;
2) драматичний твір, який ґрунтується на гострому, непримиренному конфлікті особистості, що прагне максимально втілити свої творчі потенції, з об’єктивною неможливістю їх реалізації;
3) це народне, колективне, непрофесійне мистецтво слова, що твориться за особливими специфічними законами усної передачі від покоління до покоління.


2. Підготуйтесь до висвітлення
нижче запропонованих питань до курсу.
Дайте письмову відповідь
на два запитання (запитання визначає
викладач для кожного студента індивідуально).

Український дитячий фольклор. Загальне поняття. Класифікація. Жанри.
Фольклорні твори для найменших (колискові пісні, забавлянки).
Позаігрові пісенні та віршовані твори дитячого репертуару.
Українські народні казки, їх специфіка.
Зародження й формування української дитячої літератури (ХІ – ХVІІІ ст.).
Творчість Г. Сковороди у колі дитячого читання.
Творчість для дітей Л. Глібова. Фольклорні традиції віршованих творів.
Творчість П. Куліша для дітей. Педагогічні погляди письменника.
Тематика приказок-співомовок С. Руданського.
Творчість Марка Вовчка для дітей. Жанрові особливості казок.
Твори Т. Шевченка для дитячого кола.
Погляди Т. Шевченка на освіту й виховання. “Буквар Южноруський” та його значення для освіти.
Література для дітей ІІ половини ХІХ ст. Загальний огляд.
Казки І. Франка. Особливості збірки “Коли ще звіри говорили”.
Оповідання І. Франка на шкільну тематику. Образи учнів та учителя.
І. Франко теоретик і критик дитячої літератури.
Дитяча література кінця ХІХ поч. ХХ ст. Напрями. Течії. Дитячі журнали.
Внесок Олени Пчілки в дитячу літературу.
Творчість М. Коцюбинського. Психологізм у зображенні дітей (“Маленький грішник”, “Ялинка”).
Ідеал дитини в оповіданні М. Коцюбинського “Харитя”.
Тема школи у творчому доробку Б. Грінченка. Еволюція образу вчителя.
Твори Б. Грінченка про Луганщину. Розвиток шахтарської тематики.
Твори Лесі Українки для дитячого кола. Поезії. Казки.
Творчість Олександра Олеся для дітей.
Внутрішній світ героїв оповідань В. Винниченка “Кумедія з Костем”, “Федько-халамидник”.
Проблема загальнолюдських цінностей у збірці В. Винниченка “Намисто”.
Шляхи розвитку дитячої літератури в 20-30-х роках ХХ ст.
Дитбудинківська тематика у творах С. Васильченка. Гумор в житті головних героїв оповідань.
Романтична забарвленість твору С. Васильченка “Циганка”. Основні проблеми.
Анімалістична проза М. Йогансена.
Твори О. Донченка в колі дитячого читання. Проблематика творчості.
Внесок Н.Забіли у розвиток української дитячої літератури.
Творчість М. Стельмаха для дітей. Поезії. Народознавчі елементи дилогії “Гуси-лебеді летять”, “Щедрий вечір”.
Казка народна й літературна. Спільне й відмінне. Літературні казки О. Іваненко, Ю. Ярмиша.
Дитячий світ у творах Гр. Тютюнника.
Образ “білої ворони” в оповіданні Г. Тютюнника “Дивак”. Проблема талановитої дитини в літературі.
Автобіографічна проза про дитинство в колі дитячого читання (А. Дімаров, Гр. Тютюнник, М. Стельмах).
Пригодницька проза Вс. Нестайка для дітей («Тореадори з Васюківки» та ін.).
Повість-казка в літературі для дітей другої половини ХХ ст. Вс. Нестайко, Я. Стельмах,В. Близнець.
Творчість Віктора Близнеця для дітей.
Є. Гуцало дітям. Тематичний спектр творчості.
Творчість А. Кащенка для дітей.
Проблеми, що ставить сучасна дитяча поетична література (В. Симоненко, Л. Костенко, Д. Павличко та ін.). Віршована казка ХХ ст.
Письменники-лауреати літературної премії ім. Лесі Українки.
Українська діаспора дітям.
Поезії Дмитра Білоуса в дитячому читанні.
Проблематика дитячої творчості М. Вінграновського.
Внесок Марійки Підгірянки у розвиток дитячої української літератури.
Поезія А.Костецького у дитячому читанні.
Твори для дітей К. Перелісної.
Дитячі оповідання Ю.Збанацького, їх місце й значення у літератури для дітей ХХ століття.
Новітня прозова літературна казка. Вал. Шевчук, З. Мензатюк, І. Калинець.
Пригодницько-історична проза для дітей та юнацтва. Б. Комар, В. Рутківський, З. Мензатюк.
Зародження й розвиток жанру фентезі в літературі для дітей та юнацтва. Проблемно-тематичний аналіз роману Галини Пагутяк «Королівство».
Пригодницько-детективна проза. Л. Воронина, А. Кокотюха, Вс. Нестайко.






ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ
Основна
Кизилова В. Дитяча українська література : підруч. для студ. вищ. навч. закл. – 2-ге вид., перероб. і доп. / В. В. Кизилова, В. Ф. Пушко. – Луганськ : СПД Рєзніков В. С., 2008. – 296 с.
Кизилова В. В. Художня специфіка української прози для дітей та юнацтва другої половини ХХ століття : монографія / В. В. Кизилова ; Держ. закл. „Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка”. – Луганськ : Вид-во ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2013. – 400 с.
Костюченко В. Літературними стежками : нарис історії укр. л-ри для дітей ХХ століття / В. Костюченко. – К. : „К.І.С.“, 2009. – 344 с.
Рідне слово. Укр. дитяча література : хрестоматія : навч. посіб. Для студ. Вищ. Закл. Освіти І-ІІ рівнів акредитації : у 2 кн. / упоряд. З.Д. Варавкіна, А. І. Мовчун, М. Ф. Черній. – К. : Либідь, 1999– . –
Т. 1. – 1999. – 400 с.
Рідне слово. Укр. дитяча література : хрестоматія : навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-II рівнів акредитації : у 2 кн. / упоряд. З. Д. Варавкіна, А. І. Мовчун, М. Ф. Черній. – К. : Либідь, 1999– . –
Т. 2 – 1999. –552 с.
Українська література для дітей : хрестоматія / [упорядкув. О. О. Гарачковської]. – К. : ВЦ „Академія“, 2011. – 800 с.
Додаткова
Аникин В. П. Русская народная сказка : пособие для учителей / В. П. Аникин. – М. : Просвещение, 1977. – 208 с.
Арзамасцева И. Н. Детская литература : учеб. для студентов высш. и сред. пед. учеб. заведений / И. Н. Арзамасцева, С. А. Николаева. – М. : Изд. центр „Академия“ : Высш. шк., 2000. – 427 с.
Брауде Л. Ю. К истории понятия „литературная сказка“ / Л. Ю. Брауде // Изв. АН СССР. Сер. литературы и языка. – 1977. – Т. 36, № 3. – С. 230–235.
Будугай О. Діалог пригодницько-шкільної повісті 1960–1980-х років для дітей з педагогікою [Електронний ресурс] / Ольга Будугай. – Режим доступу:
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. – Назва з екрана. – Дата звернення: 08.09.13.
Василишин О. Вивчення творчості Бориса Харчука в школі : матеріали до уроків / О. Василишин, І. Василишина, І. Равклів. – Т. : Мандрівець, 2009. – 108 с.
Вулис А. Поэтика детектива [Электронный ресурс] / А. Вулис. – Режим доступа:
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. – Загл. с экрана. – Дата обращения: 06.09.13.
Галич О. Теорія літератури : підруч. для студ. філол. спец. вищ. навч. закл. / Віталій Назарець, Євген Васильєв ; за наук. ред. О. Галича. – Вид. 4-е, стер. – К. : Либідь, 2008. – 488 с.
Гнідець У. С. Концептуалізація розуміння сучасної літератури для дітей та юнацтва в світлі наукової критики [Електронний ресурс] / У. С. Гнідець // Література. Діти. Час. – Т., 2011. – Вип. 2. – С. 25–35. – Режим доступу:
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. – Назва з екрана. – Дата звернення: 12.06.13.
Гурбанська А. І. Віктор Близнець : [літ. портрет] / Антоніна Гурбанська. – К. : КОД, 1998. – 128 с.
Дев’ятко Н. Можливості впливу сучасних жанрів: фантастика, фентезі, казка [Електронний ресурс] / Наталія Дев’ятко // Укр. Фантаст. Оглядач (УФО). – 2009. – № 1 (7). – С. 59–66. – Режим доступу: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. – Назва з екрана. – Дата звернення: 05.09.13.
Дивосвіт „Веселки“ : антол. л-ри для дітей та юнацтва : у 3 т. / упор. та бібліогр. довідки Чайковського Б. Й. та ін. – К. : Веселка, 2004– . –
Т. 1. – 2004. – 632 с.
Дивосвіт „Веселки“ : антол. л-ри для дітей та юнацтва : у 3 т. / упор. та бібліогр. довідки Чайковського Б. Й. та ін. – К. : Веселка, 2004– . –
Т. 2. – 2005. – 704 с.
Дивосвіт „Веселки“ : антол. л-ри для дітей та юнацтва : у 3 т. / упор. та бібліогр. довідки Чайковського Б. Й. та ін. – К. : Веселка, 2004– . –
Т. 3. – 2005. – 704 с.
Довженок Г. В. Український дитячий фольклор : (віршовані жанри) / Г. В. Довженок. – К. : Наук. думка, 1981. – 172 с.
Дунаєвська Л. Ф. Українська народна казка / Л. Ф. Дунаєвська. – К. : Вища шк. Вид-во при КДУ, 1987. – 126 с.
Зарубежная детская литература : [учеб. пособие для студентов сред. и высш. пед. учеб. заведений] / Будур Н. В., Иванова Э. И., Николаева С. А., Чеснокова Т. А. – М. : Изд. центр „Академия“, 1998. – 304 с.
Іванюк С. Література для дітей / С. Іванюк // Історія української літератури ХХ ст. : підруч. для студ. гуманіт. спец. вузіву : 2 кн. / ред. В. Г. Дончик. – К., 1998. – Кн. 1 : Перша половина ХХ ст. – С. 418–421.
Іванюк С. Література для дітей. 40-90-ті роки / С. Іванюк // Історія української літератури ХХ ст. : підруч. для студ. гуманіт. спец. вузів : у 2 кн. / ред. В. Г. Дончик. – К., 1998. – Кн. 2 : Друга половина ХХ ст. – С. 392–398.
Лексикон загального та порівняльного літературознавства / [ред. А. Волков, О. Бойченко та ін.] ; Буковин. Центр гуманіт. досліджень. – Чернівці : Золоті литаври, 2001. – 634 с.
Леоненко О.С. Жанр фентезі в українській прозі кінця ХХ – початку ХХІ століття : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.01 „Українська література“ / Леоненко Олександра Сергіївна ; Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. – Черкаси, 2010. – 19 с.
Липовецкий М. П. Поэтика литературной сказки : (на материале русской литературы 1920–1980-х годов) / М. П. Липовецкий. – Свердловск : УрГПУ, 1992. – 183 с.
Літературознавча енциклопедія : у 2 т. – К. : Вид. центр „Академія“, 2007. – (Серія „Енциклопедія ерудита“). –
Т. 1 : А (аба) – Л (лямент) / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. – [Б. м.] : [Б. в.], 2007. – 608 с.
Літературознавча енциклопедія : у 2 т. – К. : Вид. центр „Академія“, 2007. – (Серія „Енциклопедія ерудита“). –
Т. 2 : М (Маадай-Кара) – Я (я-форма) / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. – [Б. м.] : [Б. в.], 2007. – 624 с.
Літературознавчий словник- довідник / О. Астаф’єв [та ін.] ; ред. Р. Т. Гром’як [та ін.]. – К. : Академія, 1997. – 752 с. – (Nota bene).
Лойтер С. М. Русская детская литература ХХ века и детский фольклор: проблемы взаимодействия : дис. д-ра филол. наук : 10.01.01 / Лойтер София Михелевна ; Карельский гос. пед. ун-т. – Петрозаводск, 2002. – 311 с. – Библиогр.: с. 277–310.
Овчинникова Л. В. Русская литературная сказка ХХ века : история, классификация, поэтика : учеб. пособие / Л. В. Овчинникова. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Флинта : Наука, 2003. – 312 с.
Огар Е. Дитяча книга : проблеми видавничої підготовки / Е. Огар. – Л. : Аз-Арт, 2002. – 160 с.
Папуша О. Дитяча література як маргінес літературознавчої теорії: до проблеми конституювання об’єктів наукового дискурсу / О. Папуша // Слово і час. – 2004. – № 12. – С. 20–27.
Пропп В. Я. Исторические корни волшебной сказки / В. Я. Пропп. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1986. – 368 с.
Пропп В. Русская сказка / Владимир  Пропп ; [ред. К. В. Чистов, В. И. Еремина]. – Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. – 335 с.
Резніченко Н. А. Українська проза для дітей 60–80-х років ХХ століття (жанрово-стильові модифікації) : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.01 „Українська література“ / Резніченко Наталія Анатоліївна ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2009. – 20 с.
Скаліцкі М. Феномен детективу : (до питання про своєрідність детективної оповіді) / М. Скаліцкі // Кур’єр Кривбасу. – 2010. – С. 396–420.
Славова М. Волшебное зеркало детства. : ст. о дет. лит. / М. Славова. – Киев : ІПЦ „Київський університет“, 2002. – 92 с.
Славова М. К вопросу о функциях фантастического в беллетристике для детей / М. Славова // Проблемы детской литературы : межвуз. сб. – Петрозаводск, 1989. – С. 78–85.
Славова М. Попелюшка літератури : теоретичні аспекти л-ри для дітей / М. Славова.– К. : ІПЦ „Київський університет“, 2002. – 81 с.
Українська дитяча література : хрестоматія критич. матеріалів / упоряд. Гурвич Ф. Х., Савенко В. С. – К. : Вища шк.., 1969. – 351 с.
Ярмиш Ю. У світі казки : літ.-критич. нарис / Ю. Ярмиш. – К. : Рад. письм., 1975. – 144 с.



КРИТЕРІЇ РЕЙТИНГУ:
Загальний бал – 100
Відповіді на практичних заняттях – 5 балів (за кожне заняття)
Самостійна робота – 30 балів
Екзаменаційна робота – 50 балів, з них 35 балів – тести, 15 балів – відповіді на запитання












Приложенные файлы

  • doc 23597999
    Размер файла: 196 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий